Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал:
http://lib.ndu.edu.ua/dspace/handle/123456789/2164
Повний запис метаданих
Поле DC | Значення | Мова |
---|---|---|
dc.contributor.author | Рябов, І. С. | - |
dc.date.accessioned | 2021-10-19T07:13:12Z | - |
dc.date.available | 2021-10-19T07:13:12Z | - |
dc.date.issued | 2021 | - |
dc.identifier.udc | 7.071.1+78.082.2+781.68 | - |
dc.identifier.uri | http://lib.ndu.edu.ua/dspace/handle/123456789/2164 | - |
dc.description.abstract | Стаття присвячена аналізу сонатних циклів середнього періоду творчості Л. ван Бетховена. У рамках роботи детально окреслено особливості модифіка- цій сонатного циклу, що були створені композитором, розглянуто вплив особистих переживань та колізій життєвого шляху автора на образні харак- теристики його композицій. У статті проаналізовано шляхи розвитку сонатного циклу у творчості Л. ван Бетховена. Починаючи з середнього періоду творчості, композитор вже відчував скутість у рамках канонів композиції, що склалися на той у жанрі класичної сонати. У своїх творчих експериментах автор намагається спочатку відмови- тись від основної ознаки жанру сонати – частини, що написана у формі сонатного allegro (сонати № 12 та № 13). Але пізніше у сонатній тріаді ор. 31 (сонати № 16–18) він, навпаки, збільшує у сонатному циклі кількість частин, що написані у формі сонатного allegro. У дослідженні продемонстровано особливості кожного з названих циклів та їх зв’язок з особистими переживаннями композитора. Під час написання цих творів Л. ван Бетховен знаходився у стані глибокої душевної кризи, що була пов’язана з усвідомленням невиліковності його хвороби. Композитор детально виклав свої відчуття та думки у листі до братів (у так званому «Гейлігенштатдському заповіті»). Так, під час цієї кризи композитор був на межі самогубства, і приблизно у той самий час була написана соната № 12, у якій з’явилась частина з назвою «Траур- ний марш на смерть героя». А у першій частині сонати № 14 Л. ван Бетховен поєднує типовий акомпанемент «баркароли» з ритмічною формулою траурного маршу у мелодії. Це один з перших прикладів автобіографічності в інструментальній музиці. Таку модель творчості з завзяттям підхоплять композитори епохи романтизму. Також у статті окреслено шлях подальшого розвитку сонатного циклу у творчості Л. ван Бетховена. У сонаті № 18 він приходить до ідеї двочастинного циклу, що стане основним принципом формотворення сонатного циклу у його подальших композиціях. | uk_UA |
dc.language.iso | uk | uk_UA |
dc.publisher | Видавництво НДУ | uk_UA |
dc.subject | Л. ван Бетховен | uk_UA |
dc.subject | сонатний цикл | uk_UA |
dc.subject | форма сонатного allegro | uk_UA |
dc.title | ОСОБЛИВОСТІ СОНАТНИХ ЦИКЛІВ СЕРЕДНЬОГО ПЕРІОДУ ТВОРЧОСТІ Л. ВАН БЕТХОВЕНА | uk_UA |
dc.type | Article | uk_UA |
Розташовується у зібраннях: | Наукові записки. Серія "Психолого-педагогічні науки". 2021 р., № 2 |
Файли цього матеріалу:
Файл | Опис | Розмір | Формат | |
---|---|---|---|---|
8.pdf | 226 kB | Adobe PDF | Переглянути/Відкрити |
Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.