МОДЕЛЬ ФОРМУВАННЯ ДИСКУРСИВНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ

Abstract

Предмет дослідження автора – репрезентація моделі дискурсивної компетент- ності майбутніх учителів початкових класів. На основі вивчення широкого кола літератури автор аналізує основні підходи до визначення понять «модель», «дискурсивна компетентність учителя». Автор репрезентує дефініцію дискурсивної компетентності майбутніх учителів початкових класів як окремого компонента в структурі комунікативної компетентності, яка характеризується глибоким опануванням різних видів професійного дискурсу, володінням комплексом дискурсивних умінь та навичок, необхідними якостями: відкритість, толерантність, емпатія; здатністю до вільного застосування мовних засобів в різних професійних ситуаціях, які забезпечують управління мовною подією з урахуванням характеру спілкування (настроєм учнів, їх реакцією на ті чи інші мовні дії та вчинки, безпосередніми обставинами ситуації спілкування тощо). З урахуванням ідей Є. Хачатрян розкрито основні підходи до структури дискур- сивної компетентності; запропоновано власні компоненти дискурсивної компе- тентності майбутнього учителя початкової школи, основними з яких є: когнітивний, процесуально-діяльнісний та рефлексивно-мотиваційний. Критерія- ми цих компонентів визначено відповідно інформаційно-мотиваційний, інтерак- тивно-когнітивний та перцептивно-діяльнісний. Науковою новизною роботи є те, що згідно з типами компетентностей учите- лів автором обґрунтовано й розроблено модель дискурсивної компетентності майбутніх учителів початкової школи, яка уміщує сукупність таких взаємо- пов’язаних блоків: нормативно-цільового, теоретико-методологічного, техно- логічного, діагностичного та результативного. Значну увагу автор зосереджує на характеристиці трьох етапів процесу формування дискурсивної компе- тентності майбутніх учителів початкової школи: орієнтувально-мотивацій- ного, когнітивно-діяльнісного, рефлексивного. У статті представлено характерні особливості створеної моделі дискурсивної компетентності майбутніх учителів: її структурна компонентність, концеп- туальність, прогностичність, відображення відкритого та керованого процесу взаємодії суб’єктів освітнього процесу початкової школи.