Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал:
http://lib.ndu.edu.ua/dspace/handle/123456789/3087
Повний запис метаданих
Поле DC | Значення | Мова |
---|---|---|
dc.contributor.author | Борзова, М. О. | - |
dc.date.accessioned | 2023-11-22T11:56:04Z | - |
dc.date.available | 2023-11-22T11:56:04Z | - |
dc.date.issued | 2023 | - |
dc.identifier.udc | 821.111-312.9(73).09(092) | - |
dc.identifier.uri | http://lib.ndu.edu.ua/dspace/handle/123456789/3087 | - |
dc.description.abstract | Від зображених Стівеном Кінґом локусів мурашки йдуть по шкірі. Проте, такий ефект досягається не завдяки страхітливості декорацій. У творах американського письменника тлом для сюжетних подій часто постають буденні, звичні простори, які наділені низкою незвичних властивостей. Розмірковуючи над локусом готелю «Оверлук» у романі «Сяйво» («The Shining», 1977), автор зауважує: «…номери готелів зазвичай самі по собі викликають страх, чи не так?». У художньому світі горорів Кінґа страх можуть викликати й інші, здавалось б, цілком безпечні місця – скажімо, бібліотека. Саме вона і стає квінтесенцією жаху в оповіданні «Бібліотечний поліцейський» («The Library Policeman»), яке було вперше опубліковане у збірці «Чотири після півночі» («Four Past Midnight», 1989). Експлікувати природу художніх просторів у горорі можуть їхні гетеротопні властивості. Зосередженість гетеротопії на опозиціях, здатність поєднувати їх у межах одного фізичного простору стає єднальною ланкою із горором. Відтак, мета цієї статі – дослідити художній простір гетеротопії у жахах Стівена Кінґа, окреслити його специфіку. В аналізі локусу бібліотеки в оповіданні «Бібліотечний поліцейський» ми покладаємося на теорію гетеротопії Мішеля Фуко, а також на напрацювання американських дослідників Ґері та Мері Редфордів. Є підстави вважати, що простір гетеротопії дозволяє горору утримувати зв’язок між реальним світом читача і фікційним світом художнього твору. Ця властивість гетеротопії є визначальною, адже дозволяє горору реалізувати його головну функцію – афективну. Крім того, гетеротопії пов’язані з трансформацією суб’єктивності. Гетеротопні простори ніби резонують із простором свідомості і пам’яті протагоністів та оприявнюють їхній травматичний досвід, болісні переживання, нав’язливі прагнення і бажання. Ми також вважаємо, що концепція гетеротопії виявляється продуктивною принагідно до метафікційних властивостей горору. | uk_UA |
dc.language.iso | uk | uk_UA |
dc.publisher | Видавництво НДУ ім. М. Гоголя | uk_UA |
dc.subject | горор | uk_UA |
dc.subject | Мішель Фуко | uk_UA |
dc.subject | література жахів | uk_UA |
dc.subject | Стівен Кінґ | uk_UA |
dc.subject | гетеротопія | uk_UA |
dc.subject | художній простір | uk_UA |
dc.subject | локус | uk_UA |
dc.title | Гетеротопія художнього простору у горорі | uk_UA |
Розташовується у зібраннях: | Література та культура Полісся. Випуск 109 (2023 р.) |
Файли цього матеріалу:
Файл | Опис | Розмір | Формат | |
---|---|---|---|---|
Полісся 109-209-219.pdf | 282,32 kB | Adobe PDF | Переглянути/Відкрити |
Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.