Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://lib.ndu.edu.ua/dspace/handle/123456789/3649
Повний запис метаданих
Поле DCЗначенняМова
dc.contributor.authorКучменко, Е. М.-
dc.contributor.authorДавиденко, Ю. М.-
dc.contributor.authorБровко, А. Г.-
dc.contributor.authorПрудько, В. О.-
dc.date.accessioned2024-06-06T11:11:38Z-
dc.date.available2024-06-06T11:11:38Z-
dc.date.issued2024-
dc.identifier.udc378.147:[94:7-
dc.identifier.urihttp://lib.ndu.edu.ua/dspace/handle/123456789/3649-
dc.description.abstractСтратегія оновлення вищої освіти визначає вивільнення від ідеології догматизму, розширенням діапазону пізнання, умінням зберігати спадщину і відкидати застарілі концепції поки вони не перетворилися в окови на шляху розвитку. Із врахуванням європейського досвіду в Україні, на сучасному етапі, відбувається процес творення відповідної наукової парадигми щодо національної освіти через особливе бачення соціокультурних змін, які відбуваються в нашій країні. З цієї точки зору фаховий розвиток майбутнього викладача – це процес якісних змін, які покликані створити умови для переходу від формально-теоретичного знання до практичних умінь і навичок, від уявлень про реалії художньо-педагогічної діяльності до творчого професійного мислення, основою якого є акмеологічне зростання рівня педагогічної культури та вмотивована потреба у професійному самовдосконаленні викладачів історико-мистецьких дисциплін. Вирішення проблеми ефективної підготовки майбутніх викладачів-істориків культури до продуктивної діяльності щільно пов’язано з мірою розвитку їх професіоналізму та ефективності виконання практичної діяльності на шляху до пошуків власної майстерності. Адже майстерність – це категорія, що характеризує властивість особистості, набуту з досвідом, вищий рівень професійних знань, умінь та навичок, постійного прагнення до акме вершин. Теоретико-методологічною основою даної статті становлять теорії наукового пізнання, філософські положення про сутність історії мистецтв і мистецтва в цілому, як специфічної форми суспільної свідомості та художнього пізнання дійсності; єдність теорії і практики, загальнопедагогічні принципи та підходи в умовах гуманітаризації освіти, системно-цілісний, діяльнісний, аксіологічний та особистісно-орієнтовний, теоретичні і методичні положення мистецької освіти.uk_UA
dc.language.isoukuk_UA
dc.publisherВидавництво НДУ ім. М. Гоголяuk_UA
dc.subjectкультураuk_UA
dc.subjectісторіяuk_UA
dc.subjectмистецтвоuk_UA
dc.subjectтеоретико-педагогічна підготовкаuk_UA
dc.subjectаксіологіяuk_UA
dc.subjectакмеологіяuk_UA
dc.subjectвчитель мистецьких дисциплінuk_UA
dc.subjectтеоріяuk_UA
dc.subjectметодологіяuk_UA
dc.subjectстратегіяuk_UA
dc.subjectнаціональна самосвідомістьuk_UA
dc.subjectдуховна спадщинаuk_UA
dc.subjectдуховна самобутністьuk_UA
dc.subjectосвітаuk_UA
dc.subjectмузичне мистецтвоuk_UA
dc.subjectхудожня творчістьuk_UA
dc.titleТЕОРЕТИКО-ПЕДАГОГІЧНА СКЛАДОВА В ПРОЦЕСІ ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦЯ ІСТОРИКО-МИСТЕЦЬКИХ ДИСЦИПЛІНuk_UA
dc.typeArticleuk_UA
Розташовується у зібраннях:Наукові записки. Серія «Психолого-педагогічні науки». 2024. №1

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
макет_НЗ_№1_2024-104-111.pdf178,34 kBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.