Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://lib.ndu.edu.ua/dspace/handle/123456789/4317
Повний запис метаданих
Поле DCЗначенняМова
dc.contributor.authorКоваль, О. В.-
dc.contributor.authorДворник, Ю. Ф.-
dc.date.accessioned2025-05-22T16:52:59Z-
dc.date.available2025-05-22T16:52:59Z-
dc.date.issued2025-
dc.identifier.udc378.147:7.071.4-
dc.identifier.urihttp://lib.ndu.edu.ua/dspace/handle/123456789/4317-
dc.description.abstractУ статті актуалізовано питання важливості та необхідності формування здатності мислити науково у магістрантів, що здобувають мистецькі спеціаль- ності. Реалізація стандартів вищої освіти зі спеціальностей 024 Хореографія, 025 Музичне мистецтво та професійного стандарту за професією «Вчитель закладу загальної середньої освіти» передбачає, окрім іншого, оволодіння майбутніми фахівцями дослідницькими уміннями, здатністю до проведення дослі- джень та здійснення інновацій в мистецькій освіті, музичній педагогіці, виконав- стві. Такі вимоги передбачають активне залучення здобувачів освіти до науково- дослідної діяльності та набуття ними необхідних теоретичних знань, що відбувається у процесі опанування такого освітнього компоненту, як «Мето- дологія та організація наукових досліджень», а також у процесі науково-дослід- ницької практики. В статті розкривається місце означених дисциплін у структурі підготовки здобувачів освіти, акцентується на їх спрямованості на формування широкого світогляду, розвитку наукового мислення. Оволодіння методологією наукових досліджень сприяє засвоєнню ефективних методів аналізу культурно-мистець- ких феноменів, художньо-творчих процесів і тенденцій у музичному чи хореогра- фічному мистецтві. Розкривається роль науково-дослідницької культури та підкреслюється необхід- ність її формування у майбутніх музикантів-педагогів, викладачів хореографії та вчителів мистецтва. З позицій набуття готовності до інноваційної мистецько-педагогічної діяльності обґрунтовується і роль та місце науково-дослідницької практики, яка дозволяє безпосередньо зануритися в наукову діяльність, актуалізуючи всі отримані знан- ня та набуті вміння. Авторами виокремлено здатність фахівця мислити науково, як найбільш суттєву і ключову у продукуванні нових ідей, у здійсненні мистецько-педагогічних інновацій. Припускається, що набуття здатності мислити науково певною мірою передбачає опанування методами наукових досліджень, які є інструмен- тами, що дозволяють здійснювати продуктивну дослідницьку діяльність, зокрема, такими як: спостереження, порівняння, аналіз, абстрагування, моделю- вання, синтез, індукція, дедукція, формалізація тощо. Зроблено висновок, що розвинена здатність фахівця мислити науково може розглядатися як показник його готовності до здійснення інноваційної мистецько-педагогічної діяльності.uk_UA
dc.language.isoukuk_UA
dc.publisherВидавництво НДУ ім. М. Гоголяuk_UA
dc.subjectнаукове мисленняuk_UA
dc.subjectнауково-дослідницька культураuk_UA
dc.subjectінноваційна діяльністьuk_UA
dc.subjectмистецько-педагогічна інноватикаuk_UA
dc.subjectмаркер готовностіuk_UA
dc.titleЗДАТНІСТЬ НАУКОВО МИСЛИТИ ЯК МАРКЕР ГОТОВНОСТІ ДО ІННОВАЦІЙНОЇ МИСТЕЦЬКО-ПЕДАГОГІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІuk_UA
dc.typeArticleuk_UA
Розташовується у зібраннях:Наукові записки. Серія «Психолого-педагогічні науки». 2025. №2

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
макет_НЗ_№2_2025-210-217.pdf264,57 kBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.