Бібліотека Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя

Головна

Спрощенний режим

Опис

Бази даних

Електронний каталог бібліотеки Інституту психології імені Г.С.Костюка НАПН України- результати пошуку

Вид пошуку

Електронний каталог бібліотеки НДУ ім. Миколи Гоголя

Електронна бібліотека НДУ ім. Миколи Гоголя

Рідкісна книга

Ніжинська вища школа на сторінках ЗМІ

Електронний архів краєзнавчих періодичних видань

Електронний каталог бібліотеки Інституту психології імені Г.С.Костюка НАПН України

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

Електронний каталог бібліотеки НДУ ім. Миколи Гоголя (1)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: <.>K=психологічні чинники<.>

Загальна кількість знайдених документів : 19
Показані документи с 1 за 10

1-10 11-19

159.922.6-053.6]:159.922.1
Ч-58

Чіп, Руслана Степанівна.
Психологічні чинники становлення ґендерної ідентичності старших підлітків [Рукопис] : автореф. дис. ... канд. психол. наук: 19.00.07 / Р. С. Чіп ; наук. кер. О. М. Кікінежді ; ДВНЗ "Переяслав-Хмельницький держ. пед. ун-т ім. Г. Сковороди". - Переяслав-Хмельницький, 2018. - 20 с. - Бібліогр.: с. 16-18 (18 назв). -

УДК

159.922.6-053.6]:159.922.1

Рубрики: Педагогічна психологія
Вікова психологія
Кл.слова (ненормовані):
ґендерна ідентичність -- ґендерна ідентифікація -- старший підлітковий вік -- психологічні чинники -- рівні розвитку -- етапи становлення ґендерної ідентичності -- програма розвитку ґендерної ідентичності
Анотація: Дисертація присвячена проблемі становлення ґендерної ідентичності старших підлітків. Ґендерна ідентичність визначається як інтегративне особистісне утворення, що включає систему когнітивних уявлень, ціннісних ставлень та взаємодій статей і відображає суб’єктну позицію підлітка у прийнятті, засвоєнні і відтворенні моделей статеворольової поведінки у сфері традиційної та еґалітарної культур. У стуктурі ґендерної ідентичності виокремлено когнітивний, емоційно-оцінювальний та поведінковий компоненти, критерії, показники, рівні розвитку та етапи становлення ґендерної ідентичності старших підлітків. Визначено та обґрунтовано психологічні чинники її становлення: активізація усвідомлення себе як носія ґендерної культури, розширення системи особистісних цінностей еґалітарними орієнтирами, розвиток позитивного ставлення до себе та до іншої статі, розвиток рефлексивності у міжстатевій взаємодії, активізація суб’єктного потенціалу у виборі ґендерної поведінки. Розроблено та апробовано програму розвитку ґендерної ідентичності старших підлітків. Виявлено якісні зміни у розвитку ґендерної ідентичності старших підлітків, що свідчить про ефективність реалізованої програми.

Утримувачі документа:
Інститут психології імені Г. С. Костюка НАПН України. Бібліотека : Україна, 01033, м. Київ, вул. Паньківська, 2, тел.: +38(044)288-27-23

Дод.точки доступу:
Кікінежді, О. М. \наук. кер.\; ДВНЗ "Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди"
Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Свободны: ЧЗ (1)
Знайти схожі

159.922-053.6:17.023.34]:37.018.32
Е 42

Єзерська, Наталія Валеріївна.
Психологічні чинники суб'єктивного благополуччя підлітків в умовах спеціалізованої школи-інтернату [Рукопис] : автореф. дис. ... канд. психол. наук: 19.00.07 / Н. В. Єзерська ; наук. кер. К. Л. Мілютіна ; Київськ. ун-т ім. Б. Грінченка. - Київ, 2018. - 20 с. - Бібліогр.: с. 16-17 (20 назв). -

УДК

159.922-053.6:17.023.34]:37.018.32

Рубрики: Педагогічна психологія
Вікова психологія
Кл.слова (ненормовані):
суб'єктивне благополуччя -- психологічне благополуччя -- психологічні чинники -- підлітки -- обдарованість -- психологічний супровід -- адаптація -- школа-інтернат
Анотація: У дисертації досліджуються психологічні чинники суб’єктивного благополуччя підлітків в умовах спеціалізованої школи-інтернату. Окреслено основні підходи до розуміння суб’єктивного благополуччя, проаналізовано зв'язок особистісно-психологічного та соціально-психологічного підходів до психологічних чинників суб’єктивного благополуччя. Запропоновано теоретичну модель суб’єктивного благополуччя учнів. Представлено програму емпіричного дослідження, його основні етапи, критерії підбору досліджуваних та здійснено характеристику груп обдарованих підлітків. На основі запропонованої теоретичної моделі суб’єктивного благополуччя учнів визначено поняття суб’єктивного благополуччя учнів та встановлено психологічні чинники. Удосконалено вибір відповідного психодіагностичного інструментарію та методів опрацювання даних. Наведено результати аналізу числових значень психологічних чинників суб’єктивного благополуччя обдарованих підлітків із різним способом життя. Обгрунтовано психологічні чинники суб’єктивного благополуччя обдарованих учнів, що навчаються в закладі інтернатного типу. Розроблено програму соціально- психологічного супроводу обдарованих підлітків в умовах спеціалізованої школи- інтернату, доведено її ефективність.

Утримувачі документа:
Інститут психології імені Г. С. Костюка НАПН України. Бібліотека : Україна, 01033, м. Київ, вул. Паньківська, 2, тел.: +38(044)288-27-23

Дод.точки доступу:
Мілютіна, К. Л. \наук. кер.\; Київський університет імені Бориса Грінченка
Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Свободны: ЧЗ (1)
Знайти схожі

159.946.3:808.56:005.336.2(043.5)
М 69

Михайлюк, Інна Володимирівна.
Психологічні чинники формування діалогічної компетентності майбутніх психологів [Рукопис] : дис. ... канд. психол. наук: 19.00.07 / І. В. Михайлюк ; наук. кер. В. Л. Зливков ; Ін-т психології ім. Г. С. Костюка НАПН України. - Київ, 2017. - 365 с. : табл. - Бібліогр.: с. 207-233. -

УДК

159.946.3:808.56:005.336.2(043.5)

Рубрики: Педагогічна психологія--Вікова психологія
Кл.слова (ненормовані):
діалог -- компетентність -- діалогічна компетентність -- розуміння -- психологічні чинники -- структурно-функціональна модель -- тренінг діалогічної компетентності
Анотація: Дисертація присвячена дослідженню психологічних чинників формування діалогічної компетентності майбутніх психологів. У роботі уточнено психологічний зміст поняття діалогічна компетентність. Виокремлено психологічні чинники, що здійснюють зовнішній і внутрішній вплив на формування діалогічної компетентності майбутніх психологів у процесі професійної підготовки. Розроблено концептуальну структурно-функціональну модель діалогічної компетентності психолога. Визначено комплекс засобів діагностичної оцінки структурно-функціональних компонентів діалогічної компетентності майбутніх психологів. Виявлено рівні сформованості структурно-функціональних компонентів діалогічної компетентності майбутніх психологів залежно від їх соціально-демографічних характеристик (стать, вік). Встановлено достовірний вплив внутрішніх чинників на сформованість діалогічної компетентності та її структурних компонентів. Представлено програму соціально- психологічного тренінгу спрямованого на формування діалогічної компетентності майбутніх психологів, наведено результати її експериментального впровадження. Визначено психологічні чинники, котрі сприяють формуванню діалогічної компетентності майбутніх психологів у процесі професійної підготовки. Гіпотези, розроблені на початку дослідження, знайшли своє достовірне підтвердження в ході проведення експериментального дослідження.

Утримувачі документа:
Інститут психології імені Г. С. Костюка НАПН України. Бібліотека : Україна, 01033, м. Київ, вул. Паньківська, 2, тел.: +38(044)288-27-23

Дод.точки доступу:
Зливков, Валерій Лаврентійович \наук. кер.\; Інститут психології імені Г. С. Костюка НАПН України (Київ)
Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Свободны: ЧЗ (1)
Знайти схожі

159.946.3:808.56:005.336.2(043.5)
М 69

Михайлюк, Інна Володимирівна.
Психологічні чинники формування діалогічної компетентності майбутніх психологів [Рукопис] : автореф. дис. ... канд. психол. наук: 19.00.07 / І. В. Михайлюк ; наук. кер. В. Л. Зливков ; Ін-т психології ім. Г. С. Костюка НАПН України. - Київ, 2017. - 22 с. : табл. -

УДК

159.946.3:808.56:005.336.2(043.5)

Рубрики: Педагогічна психологія--Вікова психологія
Кл.слова (ненормовані):
діалог -- компетентність -- діалогічна компетентність -- розуміння -- психологічні чинники -- структурно-функціональна модель -- тренінг діалогічної компетентності
Анотація: Дисертація присвячена дослідженню психологічних чинників формування діалогічної компетентності майбутніх психологів. У роботі уточнено психологічний зміст поняття діалогічна компетентність. Виокремлено психологічні чинники, що здійснюють зовнішній і внутрішній вплив на формування діалогічної компетентності майбутніх психологів у процесі професійної підготовки. Розроблено концептуальну структурно-функціональну модель діалогічної компетентності психолога. Визначено комплекс засобів діагностичної оцінки структурно-функціональних компонентів діалогічної компетентності майбутніх психологів. Виявлено рівні сформованості структурно-функціональних компонентів діалогічної компетентності майбутніх психологів залежно від їх соціально-демографічних характеристик (стать, вік). Встановлено достовірний вплив внутрішніх чинників на сформованість діалогічної компетентності та її структурних компонентів. Представлено програму соціально- психологічного тренінгу спрямованого на формування діалогічної компетентності майбутніх психологів, наведено результати її експериментального впровадження. Визначено психологічні чинники, котрі сприяють формуванню діалогічної компетентності майбутніх психологів у процесі професійної підготовки. Гіпотези, розроблені на початку дослідження, знайшли своє достовірне підтвердження в ході проведення експериментального дослідження.

Утримувачі документа:
Інститут психології імені Г. С. Костюка НАПН України. Бібліотека : Україна, 01033, м. Київ, вул. Паньківська, 2, тел.: +38(044)288-27-23

Дод.точки доступу:
Зливков, Валерій Лаврентійович \наук. кер.\; Інститут психології імені Г. С. Костюка НАПН України (Київ)
Примірників всього: 2
ЧЗ (2)
Свободны: ЧЗ (2)
Знайти схожі

154
А 43

Орловська, О. А.
Психологічні чинники сімейної адаптації учасників бойових дій [Текст] / О. А. Орловська // Актуальні проблеми психології : Збірник наукових праць / За ред. С. Д. Максименка. - Київ : Логос, 2019. - Т. 1 : Організаційна психологія. Економічна психологія. Соціальна психологія, Вип. 54. - С. 100-105. - Бібліогр.: с. 104 (11 назв)

УДК

159.0-027.533-044.332-058.65

РУБ 154
Рубрики: Соціальна психологія
Кл.слова (ненормовані):
адаптація -- психологічні чинники -- учасники бойових дій -- сім'я -- психологічна допомога -- цивільне життя
Анотація: У статті проаналізовано психологічні чинники сімейної адаптації учасників бойових дій. Автором підкреслено, що переживання адаптації в учасників бойових дій проявляється індивідуально. Виокремлено реакції учасників бойових дій на психотравмуючі ситуації. Визначено, що адаптація може приходити із ускладненнями, що може стати ознакою дезадаптивності. Виокремлено клінічні варіанти розладів адаптації, які можуть впливати на психологічний клімат у сім'ї. Автором підкреслено, що в період адаптації потужним ресурсом є підтримка та розуміння сім'ї. Зазначено про психологічну допомогу учасникам бойових дій для перживання періоду адаптації

Дод.точки доступу:
Максименко , Сергій Дмитрович \голов. ред.\

Є примірники у відділах: всього 1 : ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Знайти схожі

15(08)
А 43

Ольховецький, С. М.
Психологічні чинники дитячих страхів [Текст] / С. М. Ольховецький // Актуальні проблеми психології : Збірник наукових праць / За ред. С. Д. Максименка. - Київ : Фенікс, 2019. - Т. 12 : Психологія творчості, Вип. 26. - С. 233-241. - Бібліогр.: с. 240-241 (4 назви)

УДК

159.9

РУБ 15(08)
Рубрики: Психологія творчості
Кл.слова (ненормовані):
страх -- дитячі страхи -- психологічні чинники -- природа страхів -- еволюція дитячих страхів -- дитина -- біологічні передумови -- природа страхів
Анотація: В статті розглядаються психологічні чинники дитячих страхів, а саме: соціокультурні та психологічні передумови виникнення страху. В статті розглядаються досить дитально такі страхи, як: сімейна обумовленість страхів; загроза для життя; страх перед майбутнім; страх перед навчанням, іспитами; страх самотності; групова ізоляція; обмеження інформації; монотонність; зміна сприймання просторової структури; порушення ритму сну та активності; нічні страхи; страх перед реальністю; розлучення батьків; реальні небезпеки. Це основні страхи, які супроводжують підростаючу особистість.

Дод.точки доступу:
Максименко , Сергій Дмитрович \голов. ред.\

Є примірники у відділах: всього 1 : ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Знайти схожі

159.923.2-056.257(043.5)
Р 37

Ремесник, Наталя Юріївна.
Особливості психологічної корекції самоприйняття людей з надмірною вагою [Рукопис] : дис. ... д-ра ф-фії / Н. Ю. Ремесник ; наук. кер. Л. З. Сердюк ; Ін-т психології ім. Г. С. Костюка НАПН України. - Київ, 2023. - 239[2] с. : табл. - Бібліогр.: С. 206-220 (174 назв). -

УДК

159.923.2-056.257(043.5)

Рубрики: Загальна психологія
Кл.слова (ненормовані):
самоприйняття -- особистість -- сором'язливість -- ресурси особистості -- психологічні чинники -- актуальні здібності -- адаптація -- життєстійкість -- психологічне благополуччя -- самореалізація -- соціальна активність -- соціальне схвалення -- травматичний дитячий досвід -- стосунки з іншими людьми -- тренінг
Анотація: У дисертації представлено теоретичне узагальнення та нове розв’язання проблеми самоприйняття людей з надмірною вагою як багатофакторного емоційно-оцінкового компонента системи ставлень особистості. Розв’язання цієї проблеми полягає у визначенні холі стичної природи феномена самоприйняття особистості, з’ясуванні впливу недостатньо розвинених його складових на харчову поведінку та визначення на цій основі можливостей корекції самоприйняття і терапії надмірної ваги. Розвиток позитивного самоприйняття розглядалось в контексті взаємозв’язку з психологічним благополуччям та особистісною автономією як психологічного механізму безпосереднього впливу на ставлення людини до власного життя, що є критерієм почуття власної цінності та чинником самореалізації особистості. Основна мета дослідження полягає у виявленні особливостей самоприйняття людей з надмірною вагою та розробці комплексної програми корекції зайвої ваги на основі розвитку внутрішніх ресурсів особистості та перевірці її ефективності. Досягненню цієї мети сприяло вирішення завдань дослідження, у межах яких проаналізовано стан теоретико-методологічної розробленості проблеми розуміння змісту та структури феномена самоприйняття особистості, його взаємозв’язку з образом тіла та надмірною вагою; обґрунтувано методологічні засади та методичне забезпечення дослідження особистісних чинників формування порушень харчової поведінки; емпірично визначено психологічні особливості людей з надмірною вагою та розвитку позитивного самоприйняття як чинника корекції порушень харчової поведінки; розроблено комплексну програму корекції зайвої ваги на основі розвитку позитивного самоприйняття особистості та здійснено перевірку її ефективності. Наукові дослідження і здобутки висвітлено в трьох розділах дисертації. У першому розділі – «Теоретичні основи дослідження феномена самоприйняття особистості у контексті розладів харчової поведінки та зайвої ваги» – здійснено теоретичне узагальнення досліджень феномена самоприйняття особистості на засадах гуманістичного, психодинамічного та позитивного підходу; визначено поняття самоприйняття як складне динамічне утворення особистості, виділено його структурні компоненти; проаналізовано умови розвитку позитивного прийняття себе; досліджено позитивний вплив самоприйняття на саморозвиток особистості; розглянуто феномен самоприйняття особистості з точки зору розвинутості її первинних і вторинних актуальних здібностей (за Пезешкіаном) та їх взаємозв’язку; проаналізовано особливості емоційної сфери у людей із зайвою вагою. На основі здійсненого теоретично-методичного аналізу представлено теоретичну модель позитивного самоприйняття особистості, як багатофакторного емоційно-оцінкового компонента системи ставлень особистості, що включає такі складові: самооцінку, самоповагу, довіру до себе, позитивний образ власного тіла, низьку внутрішню конфліктність, усвідомлення власних потреб і цінностей та розуміння внутрішніх процесів (власних емоцій, мотивів і переконань). Встановлено, що позитивне самоприйняття пов’язане з психологічним благополуччям та особистісною автономією, і як психологічний механізм безпосередньо впливає на ставлення людини до власного життя, що є критерієм почуття власної цінності та чинником самореалізації особистості. У другому розділі – «Емпіричне дослідження психологічних особливостей самоприйняття у людей з надмірною вагою» – висвітлено методичні засади емпіричного дослідження психологічних особливостей самоприйняття осіб із зайвою вагою та аналіз його результатів. Висвітлено концептуальні підходи до вивчення чинників самоприйняття осіб із зайвою вагою, етапи, процес емпіричного дослідження та описано вибірку досліджуваних. Обґрунтовано вибір діагностичного інструментарію відповідно до завдань дослідження, для визначення сформованості складових позитивного самоприйняття особистості та діагностики порушень харчової поведінки. За результатами емпіричного дослідження виявлено особливості зв’язку між недостатнім прийняття себе та нездоровими харчовими звичками; виявлено особливості емоційної сфери у людей із зайвою вагою. Встановлено, що недоліки самоприйняття негативно впливають на сприйняття образу власного тіла; соціальні стандарти привабливості мають значний вплив на самоприйняття особистості, очікуване ставлення інших та задоволеність власним життям. Позитивне самоприйняття має позитивний вплив на сприйняття образу тіла, підвищує відчуття психологічного благополуччя та є чинником саморозвитку особистості. Визначено чинники позитивного самоприйняття особистості: аутосимпатія, яка підтримує самоприйняття; здатність підтримувати добрі, емоційно теплі стосунки з іншими людьми; активна діяльнісна позиція. Виявлено, що досліджувані із зайвою вагою мають низку відмінних характеристик у порівнянні з людьми з нормальною вагою. Для них характерний знижений рівень самоприйняття; нижчий контроль діяльності; схильність до бездіяльності; розмитість і нечіткість цілей; невдоволеність собою; схильність до самокритики; відчуття відчуженості від інших людей; замкненість у стосунках з іншими. Визначено предиктори що мають найбільший вплив на розвиток розладів харчової поведінки (за шкалами екстернальної і емоціогенної харчової поведінки): бажання достягати високих особистісних результатів та схильність до перфекціонізму; функціональні, холодні стосунки між батьками чи сварки між ними і, як наслідок, невміння проявляти до себе любов і ніжність; суттєвою особливістю екстернальної харчової поведінки є надмірна зацікавленість зовнішніми стимулами, незважаючи на сигнали голоду чи ситості; поєднання низки факторів: слабке вміння контролювати себе, активний чи пасивний образ життя, вплив генетичних факторів чи поєднання єкстернальної та емоціогенної поведінки. Доведено, що найвпливовішими чинниками зниження самоприйняття є: дефіцит в емоційній сфері та в сфері контактів, тобто невміння розуміти, контейнувати та справлятися з власними емоціями; дистанціювання чи невміння вирішувати проблемні ситуації у близьких стосунках; проблемні, холодні чи функціональні взаємини в батьківський сім’ї; не вміння або не бажання зайняти у проблемній ситуації проактивну позицію. У третьому розділі – «Методологічні засади розвитку позитивного самоприйняття особистості засобами позитивної психотерапії» – представлено теоретичну модель комплексної програми розвитку позитивного самоприйняття особистості. На основі аналізу результатів теоретичного та емпіричного дослідження обґрунтовано, розроблено та апробовано комплексну програму розвитку позитивного самоприйняття особистості як чинника корекції розладів харчової поведінки, засновану на методології гуманістичного та психодинамічного підходів і спрямована на розвиток позитивного самоприйняття, на основі розвитку внутрішніх ресурсів особистості. Програма поєднувала теоретичну частину, спрямовану на психоосвіту, обговорення положень, що відображають сутність основних чинників позитивного самоприйняття, та практичну частину, складовими якої практичні завдання, використання яких спрямоване на реалізацію основних задач програми. Програма поєднує методи самодопомоги, основи психоедукації, дихальні практики та практики з майндфуллнес, вправи для розвитку актуальних здібностей особистості. Запропонована програма сприяла розвитку в її учасників здатності регулювати власні емоції, знижувати емоційне напруження, що, в свою чергу, сприяло покращенню саморозуміня та мало позитивний вплив на самоприйняття, довіру до себе та самоповагу. Опанування навичок самодопомоги забезпечуватиме підтримуючий ефект психотерапії в довгостроковій перспективі. Ефективність програми покращення харчової поведінки за рахунок підвищення самоприйняття особистості доведена, що підтверджується проведеним формуючим експериментом. Досягнута мета програми – покращення сприйняття власного тіла та оптимізація харчової поведінки. Наукова новизна та теоретичне значення дослідження полягає в тому, що: вперше здійснено системний розгляд феномена самоприйняття особистості як чинника розладів харчової поведінки; розкрито психологічні особливості та закономірності взаємозв’язку само прийняття з образом тіла та надмірною вагою; розроблено теоретичну модель самоприйняття особистості як холістичного феномена; розкрито роль внутрішніх ресурсів, інтеграція яких сприяє розвитку позитивного самоприйняття особистості; доповнено наукові уявлення про психологічні ресурси збереження і зміцнення позитивного самоставлення особистості; доведено, що позитивне самоприйняття особистості досягається шляхом актуалізації її внутрішніх ресурсів особистості, що сприяють резистентності до впливу факторів стресу, задоволеністю собою та психологічному благополуччю; дістало подальшого розвитку обґрунтування шляхів і засобів підвищення позитивного самоприйняття особистості. Практичне значення отриманих результатів дослідження полягає в тому, що визначені структура та психологічні особливості розвитку позитивного самоприйняття як чинника корекції розладів харчової поведінки особистості; запропонований методичний інструментарій комплексного дослідження особистісних чинників формування порушень харчової поведінки; здійснено операціоналізацію взаємозв’язку розладів харчової поведінки з внутрішніми ресурсами особистості, що дає можливість застосовувати отримані результати дослідження в корекційних програмах покращення якості життя, задоволеності життям, сприяння самореалізації, психологічному благополуччю тощо. Положення дисертації можуть бути використані при розробці навчальних курсів з психологічного консультування, основ психотерапії, соціально-психологічного тренінгу, що сприятиме підвищенню якості професійної підготовки фахівців соціологічних професій. Отримані результати дослідження можуть бути застосовані в практиці різних психологічних служб для розробки програм подолання проблем суб’єктивного відчуття зниження цінності життя.

Утримувачі документа:
Інститут психології імені Г. С. Костюка НАПН України. Бібліотека : Україна, 01033, м. Київ, вул. Паньківська, 2, тел.: +38(044)288-27-23

Дод.точки доступу:
Сердюк, Людмила Захарівна \наук. кер.\; Інститут психології ім. Г. С. Костюка НАПН України (Київ)
Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Свободны: ЧЗ (1)
Знайти схожі

159.9:374(043.5)
Б 24

Баранова, Вікторія Анатоліївна.
Психологічні чинники розвитку організаційної культури закладів позашкільної освіти [Рукопис] : автореф. дис. ... канд. психол. наук: 19.00.10 / В. А. Баранова ; наук. кер. Л. М. Карамушка ; Ін-т психології ім. Г. С. Костюка НАПН України. - Київ, 2020. - 24 с. : табл. -

УДК

159.9:374(043.5)

Рубрики: Організаційна психологія
Кл.слова (ненормовані):
освітні організації -- заклади позашкільної освіти -- організаційна культура -- типи організаційної культури -- психологічні чинники -- розвиток організаційної культури -- тренінгова програма
Анотація: У дисертації здійснено теоретичне обгрунтування й експериментально вивчено психологічні чинники розвитку організаційної культури закладів позашкільної освіти. Визначено психологічні особливості закладів позашкільної освіти як освітніх організацій. Розроблено модель психологічних чинників та умов розвитку організаційної культури закладів позашкільної освіти. На основі емпіричного дослідженя констатовано, що педагогічні працівники закладів позашкільної освіти орієнтовані на посилекння впровадження в їхніх закладах "прогресивних" і зниження "концервативних" типів організаційної культури. Доведено наявність зв'язку між "внутрішніми і зовнішніми" чинниками мезорівня й мікрорівня та рівнями розвитку типів організаційної культури закладів позашкільної освіти. Розроблено й апробовано авторську тренінгову програму для психологічної підготовки педагогічних працівників до розвитку організаційної культури закладів позашкільної освіти.

Утримувачі документа:
Інститут психології імені Г. С. Костюка НАПН України. Бібліотека : Україна, 01033, м. Київ, вул. Паньківська, 2, тел.: +38(044)288-27-23

Дод.точки доступу:
Карамушка, Людмила Миколаївна \наук. кер.\; Інститут психології ім. Г. С. Костюка НАПН України (Київ)
Примірників всього: 2
ЧЗ (2)
Свободны: ЧЗ (2)
Знайти схожі

364.62:316.362]:159.922.7-056.34(043.5)
М 93

Мушкевич, Мирослава Іванівна.
Психологічний супровід сімей, що мають проблемних дітей [Рукопис] : автореф. дис. ... докт. психол. наук: 19.00.07 / М. І. Мушкевич ; наук. конс. Г. В. Ложкін ; Ін-т психології ім. Г. С. Костюка НАПН України. - Київ, 2020. - 43 с. : табл. -

УДК

364.62:316.362]:159.922.7-056.34(043.5)

Рубрики: Педагогічна психологія
Вікова психологія
Соціальна робота
Кл.слова (ненормовані):
психологічний супровід -- ядерна сім'я -- сімейна система -- шлюбна підсистема -- батьківська підсистема -- проблемна дитина -- психодіагностика -- психоедукація -- психоконсультування -- психотерапія -- заклади позашкільної освіти -- організаційна культура -- типи організаційної культури -- психологічні чинники -- розвиток організаційної культури -- тренінгова програма
Анотація: У дисертації здійснено теоретичне обгрунтування й експериментально вивчено психологічні чинники розвитку організаційної культури закладів позашкільної освіти. Визначено психологічні особливості закладів позашкільної освіти як освітніх організацій. Розроблено модель психологічних чинників та умов розвитку організаційної культури закладів позашкільної освіти. На основі емпіричного дослідженя констатовано, що педагогічні працівники закладів позашкільної освіти орієнтовані на посилекння впровадження в їхніх закладах "прогресивних" і зниження "концервативних" типів організаційної культури. Доведено наявність зв'язку між "внутрішніми і зовнішніми" чинниками мезорівня й мікрорівня та рівнями розвитку типів організаційної культури закладів позашкільної освіти. Розроблено й апробовано авторську тренінгову програму для психологічної підготовки педагогічних працівників до розвитку організаційної культури закладів позашкільної освіти.

Утримувачі документа:
Інститут психології імені Г. С. Костюка НАПН України. Бібліотека : Україна, 01033, м. Київ, вул. Паньківська, 2, тел.: +38(044)288-27-23

Дод.точки доступу:
Ложкін, Георгій Володимирович \наук. конс.\; Інститут психології ім. Г. С. Костюка НАПН України (Київ)
Примірників всього: 2
ЧЗ (2)
Свободны: ЧЗ (2)
Знайти схожі

10.

154
А 43

Рутина, Ю. В.
Чинники професійної самоактуалізації державних службовців [Текст] / Ю. В. Рутина // Актуальні проблеми психології : Збірник наукових праць / За ред. С. Д. Максименка. - Київ : Логос, 2017. - Т. 1 : Організаційна психологія. Економічна психологія. Соціальна психологія, Вип. 46. - С. 17-21. - Бібліогр.: с. 20-21 (26 назв)

УДК

316.628:35.08

РУБ 154
Рубрики: Організаційна психологія
Кл.слова (ненормовані):
самоактуалізація -- самоактуалізація держслужбовця -- професійна самоактуалізація -- чинники -- психологічні чинники -- державні службовці
Анотація: У статті розглянуто професійну самоактуалізацію, яка виступає основною умовою високого рівня життєдіяльності особистості, встановлення нових професійних цілей, прагнення до гармонійного розкриття і реалізації свого потенціалу в обраній професії. Висвітлено проблему дослідження явища самоактуалізації та професійної самоактуалізації з точки зору зарубіжних та вітчизняних вчених. Проаналізовано зміст поняття «професійної самоактуалізації» особистості. Виділено та проаналізовано основні чинники, які впливають на професійну самоактуалізацію державних службовців: чинники макрорівня (рівень суспільства), мезорівня (рівень організації) та мікрорівня (рівень особистості). Виявлено взаємозв’язок усіх виділених чинників між собою, їх взаємодію один з одним.

Дод.точки доступу:
Максименко , Сергій Дмитрович \голов. ред.\

Є примірники у відділах: всього 1 : ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Знайти схожі

1-10 11-19

Статистика за 03.06.2024
Кількість запитів	1441
Кількість відвідувачів	529
Кількість замовлень	0