Бібліотека Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя

Головна

Спрощенний режим

Опис

Бази даних

Електронний каталог бібліотеки Інституту психології імені Г.С.Костюка НАПН України- результати пошуку

Вид пошуку

Електронний каталог бібліотеки НДУ ім. Миколи Гоголя

Електронна бібліотека НДУ ім. Миколи Гоголя

Рідкісна книга

Ніжинська вища школа на сторінках ЗМІ

Електронний архів краєзнавчих періодичних видань

Електронний каталог бібліотеки Інституту психології імені Г.С.Костюка НАПН України

Зона пошуку

Знайдено у інших БД:

Електронний каталог бібліотеки НДУ ім. Миколи Гоголя (13)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: <.>K=вікові особливості<.>

Загальна кількість знайдених документів : 6
Показані документи с 1 за 6

159.922.72+159.922.72:616.89-008.441.1
К 14

Казаннікова , Олена Василівна.
Особливості інтелектуального розвитку тривожних дітей 6-8 річного віку [Рукопис] : дис. ... канд. психол. наук: 19.00.07 / Казаннікова Олена Василівна ; наук. кер. Максименко С. Д. ; Ін-т психології ім. Г. С. Костюка АПН України. - Київ, 2008. - 185 с. : табл., рис. - Бібліогр.: с. 160-176. -

УДК

159.922.72+159.922.72:616.89-008.441.1

159.922.72

159.922.72:616.89-008.441.1

Рубрики: Педагогічна психологія--Інтелектуальний розвиток--Дисертації
Вікова психологія--Діти 6-8 років--Дисертації
Кл.слова (ненормовані):
інтелектуальний розвиток -- тривожність -- вікові особливості -- єдність афекту і інтелекту -- психотренінг -- прогнозування
Анотація: Дисертаційне дослідження присвячено аналізу впливу тривожності на інтелектуальний розвиток учнів молодшого шкільного віку. В роботі систематизовано основні теоретичні та експериментальні підходи до розв"язання зазначеної проблеми, висувається й обгрунтовується положення про існування певних особливостей співвідношення перебігу інтелектуального розвитку 6-8 річних школярів і проявів тривожності. У роботі розроблена й апробована програма корекції надмірної тривожності учнів молодшого шкільного віку, яка підтвердила свою ефективність в практиці навчально-виховного процесу початкової школи.

Утримувачі документа:
Інститут психології імені Г. С. Костюка НАПН України. Бібліотека : Україна, 01033, м. Київ, вул. Паньківська, 2, тел.: +38(044)288-27-23

Дод.точки доступу:
Максименко, Сергій Дмитрович \наук. кер.\; Інститут психології ім. Г. С. Костюка АПН України (Київ)
Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Свободны: ЧЗ (1)
Знайти схожі

159.922.27+159.922.73-053.4
Р 50

Ригель, Олеся Володимирівна.
Психологічна адаптація дошкільника в ситуації зміни соціального середовища [Рукопис] : дис. ... канд. психол. наук: 19.00.07 / Ригель Олеся Володимирівна ; наук. кер. Омельчук О. М. ; Ін-т психології ім. Г. С. Костюка НАПН України. - Київ, 2011. - 211 с. : табл., рис. - Бібліогр.: с. 196-211. -

УДК

159.922.27+159.922.73-053.4

159.922.27

159.922.73-053.4

Рубрики: Педагогічна психологія--Психологічна адаптація--Дисертації
Вікова психологія--Дошкільники--Дисертації
Кл.слова (ненормовані):
психологічна адаптація -- соціалізація -- дошкільник -- адаптаційний потенціал -- трансформація -- вікові особливості -- розвиток -- гармонізація -- структура -- інтегративність
Анотація: В роботі теоретично обгрунтовано й експериментально досліджено вікові особливості співвідношення психічних станів і етапів адаптації дитини до нових для неї ситуацій життєдіяльності (дошкільного закладу). Визначено, що незадовільний рівень психологічної адаптації дитини умов соціалізації зумовлюється впливом як зовнішніх, так і внутрішніх чинників. До перших належать психолого-педагогічні умови організації розвивальних впливів з боку персоналу дошкільного закладу, до других-вікові особливості функціонування механізмі адаптації дитини, що перебуває на даному етапі онтогенетичного розвитку. Доведено існування зв"язку між певними сполученнями психічних станів за їх модальнісними ознаками і оптимальним рівнем сформованості адаптаційного потенціалу. Визначена можливість підвищення психологічної адаптації дитини до нових для неї умов соціалізації завдяки врахуванню вікових особливостей адаптаційного процесу, зокрема через відповідальність застосування з боку дорослих ефективних генетично-розвивальних психолого-педагогічних впливів.

Утримувачі документа:
Інститут психології імені Г. С. Костюка НАПН України. Бібліотека : Україна, 01033, м. Київ, вул. Паньківська, 2, тел.: +38(044)288-27-23

Дод.точки доступу:
Ригель, Олеся Володимирівна \наук. кер.\; Інститут психології ім. Г. С. Костюка НАПН України (Київ)
Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Свободны: ЧЗ (1)
Знайти схожі

159.922.6+159.955.1:165.243
Н 19

Назарук, Оксана Миколаївна.
Вікові особливості розуміння особистого досвіду [Рукопис] : дис. ... канд. психол. наук: 19.00.07 / Назарук Оксана Миколаївна ; наук. кер. Чепелєва Н. В. ; Ін-т психології ім. Г. С. Костюка АПН України. - Київ, 2004. - 213 с. : табл., рис. - Бібліогр.: с. 189-202. -

УДК

159.922.6+159.955.1:165.243

159.922.6

159.955.1:165.243

Рубрики: Педагогічна психологія--Розуміння--Дисертації
Вікова психологія--Діти--Дисертації
Кл.слова (ненормовані):
соціалізація -- адаптованість -- особистий досвід -- наратив -- розуміння -- особистісні якості -- вікові особливості -- діти -- підлітки
Анотація: Дисертацію присвячено проблемі розуміння дітьми, підлітками та юнаками особистого досвіду. Здатність дитини до інтегрування свого особистого досвіду вперше було досліджено за допомогою аналізу наративу. Визначено смислові компоненти наративу - маркери, що дозволяють встановити ступінь розуміння дитиною свого особистого досвіду. Виявлено існування зв'язку між рівнем розуміння дитиною свого особистого досвіду та якістю відображення його в її наративі. Доведено, що ступінь розуміння особистого досвіду відбиває ступінь успішності процесу соціалізації особистості.

Утримувачі документа:
Інститут психології імені Г. С. Костюка НАПН України. Бібліотека : Україна, 01033, м. Київ, вул. Паньківська, 2, тел.: +38(044)288-27-23

Дод.точки доступу:
Чепелєва, Наталія Василівна \наук. кер.\; Інститут психології ім. Г. С. Костюка АПН України (Київ)
Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Свободны: ЧЗ (1)
Знайти схожі

15(08)
А 43

Вольгемут, І. А.
Зв'язок індивідуально-психологічних характеристик з успішністю діяльності особистості [Текст] / І. А. Вольгемут // Актуальні проблеми психології : Збірник наукових праць / За ред. С. Д. Максименка. - Київ : ДП "Інформаційно-аналітичне агенство", 2020. - Т. 10 : Психологія навчання. Генетична психологія. Медична психологія., Вип. 34. - с. 31-42. - Бібліогр.: с. 40-41 (10 назв)

УДК

159.923

РУБ 15(08)
Рубрики: Психологія навчання
Генетична психологія
Медична психологія
Кл.слова (ненормовані):
успішність -- рівень домагань -- тривожність -- трудова діяльність -- стаж роботи -- індивідуально-психологічні характеристики -- вікові особливості -- статеві особливості
Анотація: У статті подано результати дослідження особливостей зв'язку індивідуально-психологічних характеристик особистості з успішністю її діяльності. Розкрито поняття діяльності особистості та її успішності, проаналізовано проблему факторів успішності, визначено особливості впливу різних чинників на результати діяльності. Подано емпіричні дані, які було отримано в ході опитування (N=100). Виявлено статеві та вікові особливості, пов'язані з успішністю діяльності. Встановлено, що єдиними статистично значущими змінними, пов'язаними з успішністю діяльності, є рівень особистісної тривожності та рівень домагань. Сформульовано пропозиції щодо підвищення рівня успішності діяльності.

Дод.точки доступу:
Максименко , Сергій Дмитрович \голов. ред.\; Інститут психології ім. Г. С. Костюка НАПН України(Київ)

Є примірники у відділах: всього 1 : ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Знайти схожі

37.015.3:159.955.4+159.955.4](043.5)
М 17

Максимов, Микола Володимирович.
Психологія розвитку рефлексивних вмінь особистості у молодшому шкільному віці [Рукопис] : дис. ... д-ра. психол. наук: 19.00.07 / М. В. Максимов ; наук. конс. С. Д. Максименко ; Ін-т психології ім. Г. С. Костюка НАПН України. - Київ, 2021. - 372 с. : табл. + 1 додатки 29 с. - Бібліогр.: с.349-372 (410 назв). -

УДК

37.015.3:159.955.4+159.955.4](043.5)

Рубрики: Дитяча психологія
Кл.слова (ненормовані):
рефлексія -- молодші школярі -- музика -- мистецтво -- вербальні методи -- невербальні методи -- особистість -- вікові особливості -- емоційні переживання -- особистісне зростання
Анотація: Дисертацію присвячено вивченню проблеми розвитку рефрексивних вмінь особистості у молодшому шкільному віці. Теоретично обгрунтовано й експериментально досліджено сутність, особливості та умови процесу розвитку рефрексивних вмінь молодшого школяра у сучасному інформаційному просторі. Проблема пошуку методів розвитку рефлексії у дітей набирає особливої актуальності в наш час, оскільки реалії сьогодення не сприяють природньому розвитку цього феномену. Це пояснюється тим, що перенасиченість інформаційного простору, зміна освітньої парадигми з гуманітарно-особистісної на прагматичну, переповнення соціуму спонуками до негайних дій гальмує прагнення до роздумів, до самоаналізу, до усвідомлення свого життєвого досвіду. Звичка дитини отримувати бажаний результат простим натисканням кнопки комп'ютера призводить до деформації діяльнісних компонентів структури особистості взагалі й рефлексії зокрема. Виокремлено теоретико-методологічні підходи до розробки системи формування рефлексії у дітей молодшого шкільного віку із застосуванням невербальних стимулів. Показано зв'язок особистісної зрілості, творчості, а також роль музичного мистецтва у формуванні особистості взагалі й рефлексії зокрема. Рефлексивний механізм сприйняття і осмислення музичного тексту полягає в наступному: музична інтонація як значущий стимул, впливає на несвідомі структури, викликає емоційну реакцію слухача. Рефлексивний механізм дозволяє зафіксувати цю реакцію шляхом "зупинки" - звернення назад (в себе) - осмислення свого емоційного стану (емоційної реакції) - ототожнення станів і реакцій з певними почуттями - вихід в асоціативне поле, засноване на особистому емоційному досвіді і переосмислення його змісту в новому контексті, - створення образних конструкцій музичного тексту і конструктивний аналіз виразних засобів музики, дали свідомості "образ". В результаті цих рефлексивних дій відбувається одночасне осягнення себе, зміненого музикою, і осягнення сенсу музичного тексту. З'ясовано, що розвиток рефлексії у молодших школярів в процесі освіти передбачає вибір педагогічних умов, відповідних як самому феномену рефлексії, так і змісту тієї діяльності, в рамках якої здійснюється формування рефлексивних навичок. На нашу думку, найбільш ефективним різновидом такої діяльності є процес сприйання музики. Інтонаційна природа музики і невербальний характер її впливу на емоційно-чуттєву сферу людини представляють унікальну можливість розвитку рефлексії. Надано результати емпіричного дослідження основних тенденцій та вікової динаміки розвитку рефлексії, визначено її рівні та чинники становлення відповідно до ступеню особистісного розвитку. Було експриментально доведено, що становлення рефлексії як цілісного новутворення залежить ві особистісної зрілості досліджуваних, що в свою чергу, зумовлено їх соціальною ситуацією розвитку. Усвідомлення себе, здатність до рефлексії за умов несприятливої соціальної ситуації розвитку блокується негативними емоційними переживаннями. Наявний тісний кореляційний зв'язок між показниками рівня розвитку рефлексії та ступенем усвідомлення, оцінки та засвоєння свого життєвого досвіду й збалансованістю сприймання себе в просторі оточуючого світу. Доведено, що невербальні методи формування рефлексивних вмінь більш ефективні ніж вербальні; показано роль емоційних переживань, що викликані завдяки сприйманню музичних творів у активізації процесу рефлексії. Існують значущі відмінності за рівнями рефлексії між групами досліджуваних із застосуванням вербальних і невербальних методів; була статистично виявлена тенденція до наявності відмінностей між групами дітей, які аналізували художні твори (картини) і музику. Отже, емпірично доведено ефективність невербальних засобів розвитку рефлексії у дітей молодшого шкільного віку. Особливу ефективність було виявлено внаслідок застосування в якості стимульного матеріалу музики. Розроблено систему формування рефлексивних вмінь молодшого школяра засобами музичного мистцетва. наведено результати апробації зазначеної системи в ході викладання навчальної дисципліни "Мистецтво" у закладах середньої освіти. Показано статистично підтверджені дані щодо ефективності розвитку рефлексивних вмінь молодших школярів із застосуванням невербальних стимулів.

Утримувачі документа:
Інститут психології імені Г. С. Костюка НАПН України. Бібліотека : Україна, 01033, м. Київ, вул. Паньківська, 2, тел.: +38(044)288-27-23

Дод.точки доступу:
Максименко, Сергій Дмитрович \наук. конс.\; Інститут психології ім. Г. С. Костюка НАПН України (Київ)
Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Свободны: ЧЗ (1)
Знайти схожі

37.015.3:159.955.4+159.955.4](043.5)
М 17

Максимов, Микола Володимирович.
Психологія розвитку рефлексивних вмінь особистості у молодшому шкільному віці [Рукопис] : автореф. дис. ... д-ра. психол. наук: 19.00.07 / М. В. Максимов ; наук. конс. С. Д. Максименко ; Ін-т психології ім. Г. С. Костюка НАПН України. - Київ, 2021. - 44 с. : табл. -

УДК

37.015.3:159.955.4+159.955.4](043.5)

Рубрики: Дитяча психологія
Кл.слова (ненормовані):
рефлексія -- молодші школярі -- музика -- мистецтво -- вербальні методи -- невербальні методи -- особистість -- вікові особливості -- емоційні переживання -- особистісне зростання
Анотація: Дисертацію присвячено вивченню проблеми розвитку рефрексивних вмінь особистості у молодшому шкільному віці. Теоретично обгрунтовано й експериментально досліджено сутність, особливості та умови процесу розвитку рефрексивних вмінь молодшого школяра у сучасному інформаційному просторі. Проблема пошуку методів розвитку рефлексії у дітей набирає особливої актуальності в наш час, оскільки реалії сьогодення не сприяють природньому розвитку цього феномену. Це пояснюється тим, що перенасиченість інформаційного простору, зміна освітньої парадигми з гуманітарно-особистісної на прагматичну, переповнення соціуму спонуками до негайних дій гальмує прагнення до роздумів, до самоаналізу, до усвідомлення свого життєвого досвіду. Звичка дитини отримувати бажаний результат простим натисканням кнопки комп'ютера призводить до деформації діяльнісних компонентів структури особистості взагалі й рефлексії зокрема. Виокремлено теоретико-методологічні підходи до розробки системи формування рефлексії у дітей молодшого шкільного віку із застосуванням невербальних стимулів. Показано зв'язок особистісної зрілості, творчості, а також роль музичного мистецтва у формуванні особистості взагалі й рефлексії зокрема. Рефлексивний механізм сприйняття і осмислення музичного тексту полягає в наступному: музична інтонація як значущий стимул, впливає на несвідомі структури, викликає емоційну реакцію слухача. Рефлексивний механізм дозволяє зафіксувати цю реакцію шляхом "зупинки" - звернення назад (в себе) - осмислення свого емоційного стану (емоційної реакції) - ототожнення станів і реакцій з певними почуттями - вихід в асоціативне поле, засноване на особистому емоційному досвіді і переосмислення його змісту в новому контексті, - створення образних конструкцій музичного тексту і конструктивний аналіз виразних засобів музики, дали свідомості "образ". В результаті цих рефлексивних дій відбувається одночасне осягнення себе, зміненого музикою, і осягнення сенсу музичного тексту. З'ясовано, що розвиток рефлексії у молодших школярів в процесі освіти передбачає вибір педагогічних умов, відповідних як самому феномену рефлексії, так і змісту тієї діяльності, в рамках якої здійснюється формування рефлексивних навичок. На нашу думку, найбільш ефективним різновидом такої діяльності є процес сприйання музики. Інтонаційна природа музики і невербальний характер її впливу на емоційно-чуттєву сферу людини представляють унікальну можливість розвитку рефлексії. Надано результати емпіричного дослідження основних тенденцій та вікової динаміки розвитку рефлексії, визначено її рівні та чинники становлення відповідно до ступеню особистісного розвитку. Було експриментально доведено, що становлення рефлексії як цілісного новутворення залежить ві особистісної зрілості досліджуваних, що в свою чергу, зумовлено їх соціальною ситуацією розвитку. Усвідомлення себе, здатність до рефлексії за умов несприятливої соціальної ситуації розвитку блокується негативними емоційними переживаннями. Наявний тісний кореляційний зв'язок між показниками рівня розвитку рефлексії та ступенем усвідомлення, оцінки та засвоєння свого життєвого досвіду й збалансованістю сприймання себе в просторі оточуючого світу. Доведено, що невербальні методи формування рефлексивних вмінь більш ефективні ніж вербальні; показано роль емоційних переживань, що викликані завдяки сприйманню музичних творів у активізації процесу рефлексії. Існують значущі відмінності за рівнями рефлексії між групами досліджуваних із застосуванням вербальних і невербальних методів; була статистично виявлена тенденція до наявності відмінностей між групами дітей, які аналізували художні твори (картини) і музику. Отже, емпірично доведено ефективність невербальних засобів розвитку рефлексії у дітей молодшого шкільного віку. Особливу ефективність було виявлено внаслідок застосування в якості стимульного матеріалу музики. Розроблено систему формування рефлексивних вмінь молодшого школяра засобами музичного мистцетва. наведено результати апробації зазначеної системи в ході викладання навчальної дисципліни "Мистецтво" у закладах середньої освіти. Показано статистично підтверджені дані щодо ефективності розвитку рефлексивних вмінь молодших школярів із застосуванням невербальних стимулів.

Утримувачі документа:
Інститут психології імені Г. С. Костюка НАПН України. Бібліотека : Україна, 01033, м. Київ, вул. Паньківська, 2, тел.: +38(044)288-27-23

Дод.точки доступу:
Максименко, Сергій Дмитрович \наук. конс.\; Інститут психології ім. Г. С. Костюка НАПН України (Київ)
Примірників всього: 2
ЧЗ (2)
Свободны: ЧЗ (2)
Знайти схожі

Статистика за 23.05.2024
Кількість запитів	73215
Кількість відвідувачів	1692
Кількість замовлень	0