Бібліотека Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя

Главная

Упрощенный режим

Описание

Базы данных

Електронна бібліотека НДУ ім. Миколи Гоголя- результаты поиска

Вид поиска

Електронний каталог бібліотеки НДУ ім. Миколи Гоголя

Електронна бібліотека НДУ ім. Миколи Гоголя

Рідкісна книга

Ніжинська вища школа на сторінках ЗМІ

Електронний архів краєзнавчих періодичних видань

Електронний каталог бібліотеки Інституту психології імені Г.С.Костюка НАПН України

Область поиска

в найденном

Найдено в других БД:

Електронний каталог бібліотеки НДУ ім. Миколи Гоголя (378)

Рідкісна книга (531)

Ніжинська вища школа на сторінках ЗМІ (7)

Електронний каталог бібліотеки Інституту психології імені Г.С.Костюка НАПН України (9)

Формат представления найденных документов:
полный	информационный	краткий

Отсортировать найденные документы по:
автору	заглавию	году издания	типу документа

Поисковый запрос: <.>DP=202401$<.>

Общее количество найденных документов : 104
Показаны документы с 1 по 20

1-20 21-40 41-60 61-80 81-100 101-104

Далматова, M. П.
Читання англомовних художніх текстів як невід ємна складова навчання іноземної мови у ЗВО [Электронный ресурс] / М. П. Далматова // Наукові записки Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя. Психолого-педагогічні науки. - 2023. - 2. - С. 109-115
Рубрики:
фывфывфыв:
читання художніх текстів, іноземна мова, знання, вміння та на- вички читання, читацька компетенція, рівні розуміння художніх текстів, принципи навчання читання
Аннотация: Мета публікації – розкрити теоретичні передумови навчання читання англомовних художніх текстів у процесі вивчення іноземної мови у ЗВО. Для досягнення мети автором зроблено детальний огляд відповідних знань, якими повинен володіти студент для успішного здійснення діяльності читання, а саме: естетичних, літературознавчих, лінгвостилістичних, країнознавчих, лінгвокраїнознавчих. Особлива увага приділяється аналізу вмінь та навичок, які забезпечують розуміння мовного та мовленнєвого оформлення, предметного змісту, смислового змісту твору. Автор виокремлює навички, пов язані з технічним аспектом читання, які забезпечують безпосередній акт сприймання графічних знаків та співвіднесення їх з відповідним значенням лексичних одиниць та граматичних конструкцій, а також специфічні навички використання естетичних, літературознавчих, лінгвостилістичних, країнознавчих та лінгвокраїнознавчих знань. Також автор особливу увагу приділяє характеристиці умінь, необ- хідних для здійснення діяльності читання іншомовних художніх творів, а саме: загальнотекстових, що забезпечують переробку інформації на мовному рівні, розуміння змістової інформації та її осмислення, і специфічних, які дають можливість оперувати естетичними, соціокультурними, літературознавчими, лінгвостилістичними знаннями та термінами. На основі дослідження, вивчення та узагальнення сучасної наукової джерельної бази, у статті розкривається поняття «читацька компетенція» та аналізуються її складові: комунікативна, когнітивна, операційна. До того ж, автором статті визначено та розглянуто рівні розуміння художніх текстів, завдяки яким актуалізується читацька компетенція: семантичний, що передбачає сформованість умінь, пов язаних із розумінням експліцитної інфор- мації, метасеміотичний, який завбачує розвиток умінь читання «між рядками» і залежить від фонових знань студентів, та метаметасеміотичний, що включає уміння розуміти ідейний зміст твору, суть конфлікту, авторську позицію.
Для досягнення основних цілей навчання читання студентів художніх творів автор наголошує на необхідності врахування як загальнодидактичних, так і спеціальних принципів навчання, реалізація яких можлива за умови дотримання певних методичних вимог: формування уміння студентів вести діалог з текстом, відбір творів, зміст яких становить певний інтерес для студентів, поступове збільшення існуючих норм читання, урахування індивідуальних особливостей студентів, які корелюють з рівнем розвитку їх читацької компетенції.
Робиться висновок про те, що всі ці теоретичні передумови навчання студентів читання художньої англомовної літератури є невід ємною складовою усього про- цесу навчання іноземної мови.
Есть полнотекстовые версии (для доступа требуется авторизация)

Имеются экземпляры в отделах: всего 1 : ВІТКЗ (1)
Свободны: ВІТКЗ (1)

Найти похожие

Кравчук, Н. Р.
Церковна діяльність архієпископа Павла (Погорілка) (РПЦ-УАПЦ-УСЦ-БОПУПАЦ-УСЄЦ) [Электронный ресурс] / Н.Р.Кравчук // Література та культура Полісся. - 2023. - 23f. - С. 318-331
Рубрики:
фывфывфыв:
архієпископ Павло (Погорілко), «Лубенський розкол», Братське об’єднання парафій Української Православної Автокефальної Церкви, Українська Автокефальна Православна Церква, Московська патріархія, Українська Соборно-Єпископська Церква
Аннотация: Архієпископ Павло (Погорілко) пройшов тернистий шлях священицького та архієрейського служіння і був учасником значної кількості церковнихи православних течій на території України та завжди прагнув автокефалії Православної Церкви в Україні. У статті проаналізовано мотиви відходу священника Павла (Погорілка) від Російської Православної Церкви (РПЦ) за предстоятельства патріарха Московського і всієї Русі Тихона(Беллавіна), суперечності та причини відмови від підтримки Української Авто- кефальної Православної Церкви (УАПЦ) очолюваної митрополитом Київ- ськиим і всієї України Василем Липківським. Прослідковано шлях до єпис- копства через долучення до обновленства. На основі доповіді єпископа Павла (Погорілка) визначені основні підстави створення ним власної церковної організації – Братського об’єднання парафій Української Право- славної Автокефальної Церкви (БОПУПАЦ) та участі у заснуванні Української Соборно-Єпископської Церкви (УСЄЦ)
Есть полнотекстовые версии (для доступа требуется авторизация)

Имеются экземпляры в отделах: всего 1 : ВІТКЗ (1)
Свободны: ВІТКЗ (1)

Найти похожие

Шумська, Л. Ю.
Формування та розвиток майстерності хорових диригентів в процесі бакалаврської підготовки [Электронный ресурс] / Л. Ю. Шумська // Наукові записки Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя. Психолого-педагогічні науки. - 2023. - 3. - С. 58-63
Рубрики:
фывфывфыв:
хоровий диригент, хорове диригування, диригентська педагогіка, асоціативний підхід, синтетичний підхід
Аннотация: Проблема формування та розвитку професійної майстерності хорових диригентів набуває особливої значущості внаслідок впровадження нового стандарту за спеціальністю 025 «Музичне мистецтво» для першого бакалаврського рівня вищої освіти. Диригентська діяльність відрізняється багатозначністю мистецьких завдань, оскільки містить організаційну складову (залучення в творчий процес колективу співаків), управлінське цілепокладання, художнє проєктування, дієвий аналіз, діагностичну методику тощо. Професійна багатоплановість особистості майбутнього диригента – хормейстера обумовлює необхідність застосування в освітньому процесі синтезу підходів, сучасних технологій, сугестивно-педагогічних та вокально-технічних засобів і прийомів, що корелюють з прикінцевими програмними результатами навчання. Комплексний характер фахової підготовки майбутніх хорових диригентів ґрунтується на засадничій місії диригента, як інтерпретатора кращих зразків національної та світової хорової літератури, який в системі подієвого музичного просвітництва відкриває перед слухацькою аудиторією світ високого мистецтва. Саме диригент вибудовує вокальну палітру звучання хору, конструює художню форму кожного опусу відповідно до його стилістично-жанрових характеристик, відповідно до традиційних та власних естетичних ідеалів генерує образну сферу кожного твору, вибудовує сценічний імідж та траєкторію розвитку хорового колективу. Стаття присвячена розгляду особливостей формування та розвитку майстерності хорових диригентів в процесі бакалаврської підготовки: висвітлено змістовні компоненти освітнього процесу, його організаційно-художні завдання, визначено процесуальну специфіку диригентської педагогіки, її комплексний характер, якому притаманний синтез ряду підходів – особистісного, діяльнісного, комунікативного, інтегративного, компетентнісного, інформаційного. Узагальнено сутність асоціативного підходу до навчання диригентів. Описано основні процеси навчання диригування відповідно до асоціативного підходу та особливості синтетичного підходу.
Охарактеризовано методи розвитку техніки диригування, зокрема, звернено увагу на мануальну семантику в теоретичному та практичному аспектах, описано такі прийоми розвитку диригентської майстерності як вербально-інтонаційний тренінг, просторово-акустичні уявлення, моделювання формоутворювальних версій.
Есть полнотекстовые версии (для доступа требуется авторизация)

Имеются экземпляры в отделах: всего 1 : ВІТКЗ (1)
Свободны: ВІТКЗ (1)

Найти похожие

Бондаренко, Ю. І.
Формування способів мислення школярів на уроках літератури в контексті компетентнісного навчання [Электронный ресурс] / Ю. І. Бондаренко // Наукові записки Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя. Психолого-педагогічні науки. - 2023. - 1. - С. 22-31
Рубрики:
фывфывфыв:
спосіб мислення, компетентнісне навчання, шляхи аналізу, конкретизація, уявлення, оперування, аналіз, синтез, інтерпретація, теоретизування, висунення суджень та міркувань
Аннотация: Реалізація компетентнісного підходу до шкільного навчання української літератури потребує розуміння його складників та особливостей їх дисциплінарного застосування. Автор статті звертає увагу на формування в учнів способів мислення, пов’язаних із опрацюванням різних видів літературного матеріалу (художніх творів та історико-літературних джерел). Він вважає, що способи мислення школярів значною мірою зумовлені шляхами аналізу літературних текстів, адже саме з їх допомогою учитель-словесник установлює процесуальні алгоритми інтелектуальної діяльності на уроках літератури. У зв’язку із цим поданий науковий матеріал спрямований на те, щоб у загальному вигляді окреслити мисленнєві механізми під час застосування подієвого, композиційного, хронотопного, пообразного, словесно-образного, проблемно-тематичного, ідеаційно-концептуального, філософського, структурно-стильового та жанрового (для художніх джерел), хронологічного та тематико-фактографічного шляхів аналізу (для історико-літературних матеріалів). З іншого боку, способи мислення зумовлені операціями, які в принципі властиві інтелектуальній діяльності людини. Автор статті розглядає конкретизацію, уявлення, оперування, аналіз, синтез, інтерпретацію, теоретизування, висунення суджень та міркувань, їх місце у сфері діяльності здобувачів літературної освіти. Він показує особливості їх використання в процесі опрацювання навчальних матеріалів філологічного змісту й тим самим оприявнює інтелектуальні дії, спрямовані на вивчення літературних джерел. У такий спосіб продемонстровано зв’язок загальнопсихологічних та методико-літературних підходів до організації навчальної діяльності, конкретизовано мисленнєвий потенціал дослідницької роботи школярів під час опрацювання художніх та історико-літературних текстів.
Есть полнотекстовые версии (для доступа требуется авторизация)

Имеются экземпляры в отделах: всего 1 : ВІТКЗ (1)
Свободны: ВІТКЗ (1)

Найти похожие

Калинюк, T. В.
Формування соціокультурної компетентності на уроці іноземної мови у контексті цифровізації освіти [Электронный ресурс] / Т. В. Калинюк, О. О. Добринчук // Наукові записки Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя. Психолого-педагогічні науки. - 2023. - 2. - С. 63-72
Рубрики:
фывфывфыв:
іноземна мова, компетентність, соціокультурна компетент- ність, цифровізація, онланй-застосунок, навчальна платформа, освіта.
Аннотация: Стаття присвячена вивченню можливостей використання цифрових технологій для формування соціокультурної компетентності у процесі навчання інозем- ної мови. Встановлено, що широке використання цифрових технологій сприяє підвищенню ефективності освітнього процесу, доступності для усіх його учасників, водночас вони забезпечують ефективній інтеграції в іншомовне середовище та адаптації до культури країни, мова якої вивчається, підвищенню мотивації до вивчення іноземних мов тощо. Дані аспекти є пріоритетними напрямами модернізації освітньої галузі, що й визначає актуальність даного дослідження. Проаналізовано різні тлумачення терміну «соціокультурна компетентність» та узагальнено, що його основою є культурна спільність, яка дозволяє вільно розуміти та сприймати норми і цінності іншої соціокультурної спільноти. Представлено етапи формування соціокультурної компетентності (мотиваційний, інформативний, меморизація, активізація). Розглянуто низку онлайн-застосунків та продемонстровано можливості їх використання на різних етапах уроку іноземної мови. Проаналізовано ефективні форми та методи формування соціокультурної компетентності. Проведено опитування у формі анкетування серед здобувачів вищої освіти з метою виявлення їх ставлення щодо доцільності застосування цифрових технологій для формування соціокультурної компетентності у процесі навчання іноземної мови. Узагальнені результати засвідчили, що переважна більшість респондентів здебільшого позитивно оцінює переваги використання цифрових технологій (онлайн-застосунків, навчальних платформ тощо) задля удосконаленні іншомовних компетентностей, зокрема соціокультурної. Здобувачі вищої освіти вбачають важливість набуття соціокультурної компетентності задля формування уяви про культурне різноманіття та ведення успішного міжкультурного діалогу.
Есть полнотекстовые версии (для доступа требуется авторизация)

Доп.точки доступа:
Добринчук, O. О.

Имеются экземпляры в отделах: всего 1 : ВІТКЗ (1)
Свободны: ВІТКЗ (1)

Найти похожие

Гордієнко, O. А.
Формування риторичної компетенції студентів на заняттях з української мови за професійним спрямуванням засобами дидактичної гри [Электронный ресурс] / О. А. Гордієнко // Наукові записки Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя. Психолого-педагогічні науки. - 2023. - 3. - С. 88-97
Рубрики:
фывфывфыв:
здобувач вищої освіти, українська мова за професійним спряму- ванням, дидактичні ігри, риторична компетентність, командна гра
Аннотация: Проблема становлення мовної особистості здобувача вищої освіти, підвищення інтересу до навчання завжди була в центрі уваги психолого-педагогічних та методичних досліджень та залишається вкрай актуальним й дотепер. Неабияке значення для підготовки до професійної діяльності розвитку умінь вирішення організаційних питань має питання сформованої риторичної компетентності здобувача освіти, майбутнього професіонала. Риторична особистість формується на заняттях з освітніх компонент гуманітарного спрямування, серед яких провідна роль належить мовним дисциплінам, зокрема, освітній компоненті «Українська мова за професійним спрямуванням». Статтю присвячено питанню пошуку таких форм, методів і прийомів роботи на заняттях з української мови для студентів закладів вищої освіти, які сприяли б активізації навчальної діяльності студентів, підвищенню їх інтересу до навчання, вдосконалювали риторичні уміння. Мета статті – висвітлити питання використання дидак- тичної гри на заняттях з української мови за професійним спрямуванням як засобу формування риторичної компетентності майбутніх бакалаврів, підви- щення рівня культури їх мовлення. У статті з’ясовано роль цікавих вправ у формуванні мовно-комунікативної та риторичної компетентності здобувача освіти, описано методику організації занять з використанням дидактичних ігор, які сприятимуть розвитку нестандартного мислення, креативності студентів.
Подано характеристику особливостям використання дидактичних ігор на заняттях та наведено конкретні приклади. Результати дослідження показали, що заняття з використанням дидактичних ігор сприяють розвитку творчої особистості студента, покращенню комунікативних якостей його мовлення, підвищенню загальної культури, формуванню риторичної компетентності.
Науково обґрунтовано методичні засади використання дидактичних ігор на заняттях з української мови за професійним спрямуванням; розроблено й перевірено методику залучення таких вправ під час роботи над мовним матеріалом, проведено перевірку пропонованої методики, яка сприяє свідомому засвоєнню студентами навчального матеріалу. Вона може бути впроваджена в навчально-виховний процес, використана для вдосконалення програм і підручників. Окреслено перспективи подальших досліджень в означеній галузі.
Есть полнотекстовые версии (для доступа требуется авторизация)

Имеются экземпляры в отделах: всего 1 : ВІТКЗ (1)
Свободны: ВІТКЗ (1)

Найти похожие

Останіна , Н. С.
Формування професійної компетентності працівників позашкільної сфери в умовах вищої школи [Электронный ресурс] / Н. С. Останіна, Т. В. Качалова // Наукові записки Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя. Психолого-педагогічні науки. - 2023. - 2. - С. 135-141
Рубрики:
фывфывфыв:
компетентність, професійна компетентність, формування про- фесійної компетентності, соціальний працівник закладу позашкільної освіти
Аннотация: Автор статті висвітлює та аналізує проблему формування професійної компетентності працівників, педагогів позашкільних закладів в умовах вищої школи.
Визначена мета статті. Акцентована увага на тому, що у змісті формальної вищої освіти все більше уваги надається формуванню та розвитку компетентностей майбутніх спеціалістів гуманістичного спрямування, наголошено на необхідності вміти безперервно вчитися впродовж життя. На основі сучасної психолого-педагогічної літератури розкрито поняття «навчально-виховний процес закладу позашкільної освіти». Автор підкреслює, що в парадигмі навчання впродовж життя формальна вища освіта розглядається як відправна, де з часом змінюються пріоритети у вимогах до компетентностей працівників. Автором схарактеризовано розуміння сутності компетентнісного підходу в освіті ключових дефініцій «компетенція» і «компетентність», «професійна компетентність» в соціально-педагогічній науці й практиці. У статті визначено зміст сучасної підготовки за обраною спеціальністю представлено у нормативній моделі компетентності. Виділено та розглянуто структурні складові професійної компетентності майбутнього вчителя позашкільного закладу, зокрема знання, уміння та навички, що придбані під час навчання та практичної діяльності. Актуалізовано питання зростання професійної компетентності спеціалістів, яка базується на загальній (універсальній) компетентності, що також важлива для успішної подальшої професійної діяльності здобувача вищої освіти в різних сферах обраної професії та для його особистісного розвитку (зростання). Процес формування професійної компетентності майбутнього вчителя позашкільної освіти у вищій школі вимагає комплексного підходу до вирішення цієї проблеми, оскільки компетентність є ключовим аспектом підготовки висококваліфікованих педагогів у вищих навчальних закладах.
Есть полнотекстовые версии (для доступа требуется авторизация)

Доп.точки доступа:
Качалова, T. В.

Имеются экземпляры в отделах: всего 1 : ВІТКЗ (1)
Свободны: ВІТКЗ (1)

Найти похожие

Бондаренко, Ю. І.
Формування природничої компетентності школярів засобами української літератури [Электронный ресурс] / Ю. І. Бондаренко // Наукові записки Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя. Психолого-педагогічні науки. - 2023. - 2. - С. 26-36
Рубрики:
фывфывфыв:
природнича компетентність, позасюжетні елементи (пейзажі), архетипна образність, проблема «людина й природа», стильові домінанти, дослідницька діяльність, творча діяльність, шляхи аналізу літературного твору
Аннотация: Автор статті активізує проблему компетентнісного навчання на уроках української літератури. Зокрема, його увага зосереджена на природничій компетентності, її змісті, шляхах і способах формування. Він підкреслює особливу роль навчальної дисципліни «українська література» у вирішення поставленої проблеми. На відміну від таких наук, як фізика, біологія, хімія, географія, що покликані знайомим учнів із явищами, законами й закономірностями природного довкілля, література – це той предмет, який може ввести учнів у створений людиною світоглядний та художньо-естетичний простір, де одне з центральних місць займають образи природних реалій. Крім того, автор матеріалу накреслює основні способи формування природничої компетентності засобами художнього слова. У науковому матеріалі встановлено напрямки такої діяльності, розкрито комплекс заходів, можливих під час
організації літературно-дослідницької та літературно-творчої діяльності школярів. Сюди віднесено поглиблене опрацювання учнями позасюжетних елементів (пейзажів), виявлення особливостей мовно-художньої образності у відповідних описах, осягнення архетипної структури художнього мислення (більшість архетипів – образи природного походження), проблеми «людина і природа» на матеріалі багатьох літературних творів, стильових впливів та світоглядних орієнтирів вітчизняних письменників, які зумовлюють завдання, покладені на змальовані природні явища. Окреме місце виділено творчій діяльності школярів – виконанню різноманітних описів природи, роздумів над проблемами взаємодії людини і природи, виходячи із прочитаних літературних текстів. Автор наголошує при цьому на важливості використання основних шляхів аналізу художніх творів, елементів ейдетики та евристики, активізації творчих зусиль учнів.
Есть полнотекстовые версии (для доступа требуется авторизация)

Имеются экземпляры в отделах: всего 1 : ВІТКЗ (1)
Свободны: ВІТКЗ (1)

Найти похожие

Гудима, Н. В.
Формування медіаграмотності молодших школярів на уроках мовно-літературної освітньої галузі як одне із актуальних завдань Нової Української Школи [Электронный ресурс] / Н. В. Гудима, Н. В. Мєлєкєсцева, O. Kовальчук // Наукові записки Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя. Психолого-педагогічні науки. - 2023. - 1. - С. 32-42
Рубрики:
фывфывфыв:
медіаосвіта, медіаграмотність, формування медіаграмотності, учні початкових класів, мовно-літературна освітня галузь
Аннотация: Глобальна інформатизація сучасного суспільства виконує завдання виховання самодостатньої особистості з критичним мисленням і вільною орієнтацією в медіаосвіті. Формування інформаційної культури та підготовка підростаючого покоління до життя в інформаційному просторі – завдання медіаосвіти. Проблема формування особистості, яка здатна розумно орієнтуватись у швидкоплинному потоці інформації та ефективно здобувати нові знання – сьогодні особливо актуальна, зважаючи на те, що новітні технології стали важливою частиною життя сучасних дітей. Сьогодні перед педагогами є низка нових викликів, які зумовлені стрімким розвитком сучасних школярів. Учителям зараз необхідно навчати інших дітей, які мислять зовсім не так, як їхні батьки. Сучасних дітей називають цифровими дітьми або поколінням Z. У дітей, які ніколи не жили без Інтернету, процеси опанування інформацією та формування уявлень про навколишнє середовище відбуваються з великим впливом медіа. Саме через це для сучасних школярів важливим є формування їх медіаграмотності. Адже досить часто інформація, яку подають медіа, не є правдивою та об’єктивною. Сучасна освіта зорієнтована не тільки на здобуття учнями теоретичних знань про правильне використання медіапристроїв, сучасних технологій і аналіз інформації з медіаджерел, але й на формування практичних навичок самостійного створення та презентації медіапродуктів. Адже саме процес створення таких продуктів розвиватиме медіаграмотність учнів, а також зробить процес навчання більш насиченим та ефективним. Тому вчителеві необхідно спрямовувати педагогічну діяльність на те, щоб формувати в учнів медіаграмотність, яка допоможе правильно та ефективно організувати роботу школярів із використанням медіапродуктів. У статті описано теоретичні аспекти формування навичок медіаграмотності учнів початкових класів, зумовлених використанням медіа в освітньому просторі Нової української школи; виокремлено напрями медіа на уроках мовно-літературної освітньої галузі в початковій школі; визначено й схарактеризовано педагогічні умови формування медіаграмотності здобувачів початкової освіти на уроках української мови та читання.
Есть полнотекстовые версии (для доступа требуется авторизация)

Доп.точки доступа:
Мєлєкєсцева, Н. В.; Ковальчук, O.

Имеются экземпляры в отделах: всего 1 : ВІТКЗ (1)
Свободны: ВІТКЗ (1)

Найти похожие

10.

Дорож, I. А.
Формування здоров’язбережувальної компетентності молодших школярів в освітньому процесі НУШ [Электронный ресурс] / I. А. Дорож, А. Ф. Ковальчук // Наукові записки Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя. Психолого-педагогічні науки. - 2023. - 1. - С. 43-53
Рубрики:
фывфывфыв:
початкова освіта, компетентність, здоров’язбережувальна компетентність, Нова українська школа -- primary education, competence, health care competence, New Ukrainian school
Аннотация: У статті проаналізовано наукові здобутки щодо формування здоров’язбережувальної компетентності молодших школярів в освітньому процесі НУШ. Обґрунтовано напрями та зміст діяльності вчителя щодо розвитку здоров’язбережувального освітнього середовища НУШ, а саме: застосування інтеграційного підходу та валеологізація навчальних предметів, інтеграція навчальних предметів з предметами, які сприяють формуванню ціннісного ставлення учнів до власного здоров’я та здорового способу життя; розробка та впровадження різних навчальних програм, організація позакласних і позашкільних заходів, які спрямовані на поглиблення знань про здоровий спосіб життя та мотивацію ціннісного ставлення молодших школярів до здоров’я; розробка та проведення разом з шкільним психологом психологічних тренінгів, індивідуальних консультацій з метою розвитку навичок з відновлення емоційного стану учня; організація співпраці з медичними працівниками, психологічною службою школи щодо діагностування порушень фізичного та психічного здоров’я молодших школярів. Уточнено поняття «компетентність», «здоров’язбережувальна компетентність» та «здоров’язбережувальне освітнє середовище». Доведено, що здоров’язбережувальна компетентність є результатом інтеграції еколого-валеологічної та фізичної освіти учнів і виявляється у готовності самостійно вирішувати завдання, пов’язані з підтриманням, зміцненням і збереженням власного здоров’я. встановлено, що здоров’язбережувальна компетентність у молодших школярів формується шляхом підготовки та проведення певних тематичних заходів, оскільки саме сукупність освітньо-виховних, оздоровчих і лікувально-профілактичних заходів може сприяти формуванню та розвитку даної компетентності. Встановлено, що формування здоров’язбережувального освітнього середовища НУШ дає можливість зміцнити здоров’я молодших школярів, сформувати у них культуру ціннісного ставлення до власного здоров’я та здорового способу життя, здійснювати моніторинг показників індивідуального розвитку учнів, прогнозувати можливі зміни здоров’я та проводити відповідні психолого-педагогічні, корегувальні, реабілітаційні позаурочні заходи з метою забезпечення зміцнення здоров’я.
Есть полнотекстовые версии (для доступа требуется авторизация)

Доп.точки доступа:
Ковальчук, A. Ф.

Имеются экземпляры в отделах: всего 1 : ВІТКЗ (1)
Свободны: ВІТКЗ (1)

Найти похожие

11.

Білоусова, Н. В.
Формування дослідницьких умінь молодших школярів на уроках із «Я досліджую світ» [Электронный ресурс] / Н. В. Білоусова, Т. В. Гордієнко // Наукові записки Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя. Психолого-педагогічні науки. - 2023. - 2. - С. 20-25
Рубрики:
фывфывфыв:
дослідницькі вміння, молодші школярі, «Я досліджую світ», етапи формування дослідницьких умінь, умови формування дослідницьких умінь, прик- лади завдань
Аннотация: Стаття присвячена вивченню ефективних методів формування дослідницьких умінь у молодших школярів під час занять з інтегрованого курсу "Я досліджую світ". Розглядаються актуальні підходи та стратегії, зокрема проблемне навчання, проєктне навчання та використання інтерактивних технологій.
Визначено етапи формування дослідницьких умінь у молодших школярів: зацікавлення, визначення дослідницького завдання, планування дослідження, збір даних, аналіз даних, представлення результатів дослідження.
Визначено ефективні умови формування дослідницьких умінь у молодших школя- рів: створення стимулюючого освітнього середовища, розвиток пізнавального інтересу, навчання за допомогою дослідницьких методів, формування самостійності, залучення учнів до розв язання реальних проблем, налагодження позитивної атмосфери в класі.
Наведено приклади умов, які сприяють формуванню дослідницьких умінь. Наголошено, що дослідницькі уміння відіграють ключову роль у розвитку інтелектуальних здібностей та розвитку критичного мислення учнів і є основою для подальшого навчання та вдалого кар єрного зростання.
З ясовано, що дослідницькі уміння є важливим елементом розвитку молодших школярів і сприяють формуванню їхнього креативного мислення та критичного аналізу. Описується, що перш за все, важливо зацікавити учнів до дослідницької діяльності, використовуючи стимулююче освітнє середовище та цікаві завдання, серед яких можна виділити наступні: спостереження за природою, проведення експериментів та дослідів, залучення молодших школярів до проєктної діяльності, уміння розробляти припущення (гіпотези), проведення опитування, аналіз інформації та отриманих даних тощо.
Наголошено, що формуючи дослідницькі вміння доцільно навчити учнів ставити дослідницькі питання, розробляти план дослідження та збирати дані, спостерігати за зміною фізичних властивостей досліджуваних об єктів, робити виснов- ки й оформлювати результати. У статті робиться акцент на тому, що такі дослідницькі вміння не лише сприяють розвитку пізнавальних здібностей учнів, а і зацікавлюють до вивчення навколишнього світу та допомагають вирішувати реальні проблеми в майбутньому житті.
Есть полнотекстовые версии (для доступа требуется авторизация)

Доп.точки доступа:
Гордієнко, Т. В.

Имеются экземпляры в отделах: всего 1 : ВІТКЗ (1)
Свободны: ВІТКЗ (1)

Найти похожие

12.

Ростовська, Ю. О.
Формування виконавсько-сценічної майстерності майбутніх фахівців з хореографії у закладах вищої освіти України [Электронный ресурс] / Ю. О. Ростовська // Наукові записки Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя. Психолого-педагогічні науки. - 2023. - 2. - С. 142-147
Рубрики:
фывфывфыв:
фахівці хореографії, професійна підготовка, сценічно-виконавські уміння
Аннотация: Зміни, що відбулися у різних сферах суспільного життя, призвели до значних зрушень у системі організації та функціонування вищої освіти. Це обумовило підвищення ролі і значення університетів як основних осередків науки і освіти, здатних підтримувати нерозривний зв язок між викладанням і дослідницькою діяльністю та забезпечити підготовку висококваліфікованих спеціалістів. У статті зазначено, що українська педагогічна система перебуває на етапі кардинальних змін і характеризується інтегративними процесами по зближенню з освітніми системами країн зарубіжжя. Модернізація вітчизняної освіти та її входження в європейський простір висуває нові вимоги до підготовки фахівців. Сьогодні важливим є не тільки об єм знань та практичних умінь, які отримуються випускниками закладів вищої освіти, а й формування в них вміння ними оперувати, зокрема в хореографічній освітній галузі.
Новітній етап розвитку мистецької освіти вимагає підготовки таких викладачів хореографії, які б поєднували у собі творчу індивідуальність та високий виконавський професіоналізм. Саме тому є актуальним пошук обґрунтованих, сучасних науково-методичних підходів до навчання та процесу їх професійного становлення, а саме дослідження особливостей формування виконавсько-сценічної майстерності хореографів під час фахової підготовки. У статті висвітлено поняття «майстерність», «сценічно-виконавська майстерність», «професійна майстерність хореографа». Наголошено, що усвідомленням значущості хореографічного мистецтва у системі культури та освіти стало відкриття спеціальності «Хореографія» у закладах вищої освіти України, що викликало потребу в удосконаленні системи професійної підготовки майбутніх фахівців хореографії, здатних уміло поєднувати ґрунтовні професійні знання із сценічно-виконавськими та педагогічними навичками та вміннями; озброєних відповідним науковим та творчим доробком задля залучення дітей та юнацтва до багатства хореографічної культури.
Есть полнотекстовые версии (для доступа требуется авторизация)

Имеются экземпляры в отделах: всего 1 : ВІТКЗ (1)
Свободны: ВІТКЗ (1)

Найти похожие

13.

Бугаєць, Н. О.
Формування і розвиток stem-навичок у процесі навчання інформатики [Электронный ресурс] / Н. О. Бугаєць, Бобро А. А., Т. М. Чабала // Наукові записки Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя. Психолого-педагогічні науки. - 2023. - 2. - С. 37-46
Рубрики:
фывфывфыв:
STEM-навички, STEM-навчання, STEM-освіта, компетентнісний підхід, компетентності, інтердисциплінарне навчання
Аннотация: У статті розглядається актуальна проблема формування і розвитку STEM- навичок учнів у процесі навчання інформатики. Автори наголошують на те, що питання впровадження STEM-навчання в освітню діяльність і розвиток STEM- навичок є важливим для успішного навчання учнів, їх майбутньої професійної діяльності та самореалізації. STEM-навчання розглядається як однин із шляхів упровадження компетентнісного підходу в навчанні, метою якого і є комплексне формування ключових, предметних і соціально-особистісних компетентностей учнів, які створюють передумови для успішної діяльності, розв язування теоретичних і практичних задач у конкретних життєвих ситуаціях, що добре узгоджується з концепцією нової української школи.
На основі аналізу наукових літературних джерел визначені основні завдання STEM-навчання на кожному етапі освітньої діяльності в системі загальної серед- ньої освіти, сформульовано основні категорії навичок STEM, до яких відносяться компетентності в науці та техніці, уміння розв язувати прикладні задачі та проблеми з використанням наукового, інженерного підходів, навички проєктуван- ня та дизайну, навички інноваційної діяльності, навички виявлення релевантності між наукою, технологіями, математикою, інженерією, їх взаємозв язок з іншими предметами та реальним життям, математичні компетентності, навички критичного, творчого, алгоритмічного мислення, компетентності з комп ютер- них наук, цифрові навички, навички опрацювання і аналізу даних, їх візуалізації, соціальні компетентності, навички співробітництва, спілкування, лідерські навички.
Методика формування і розвитку STEM-навичок розглядаються на прикладах уроків з інформатики, що присвячені темам моделювання, кодування даних та дизайну. На уроці вчитель ставить за мету залучити учнів до різностороннього дослідження, вивчення проблемного питання, використання власного досвіду і знань з інших предметів. Учні на заняттях розв язують проблемне питання за допомогою використання цифрових ресурсів, здійснення пошуку, аналізу, оціню- вання, математичних розрахунків, експериментування, креативності, дизайну, використання засобів проєктування і програмування, презентації результатів.
Робота на STEM-уроці виконується спільно в міні-групах, у процесі спілкування і взаємодії з однокласниками.
Есть полнотекстовые версии (для доступа требуется авторизация)

Доп.точки доступа:
Бобро, А. А.; Чабала, T. М.

Имеются экземпляры в отделах: всего 1 : ВІТКЗ (1)
Свободны: ВІТКЗ (1)

Найти похожие

14.

Баран, I. M.
Фігури експресивного синтаксису в поетичній творчості Василя Симоненка [Электронный ресурс] / I. M. Баран // Література та культура Полісся. - 2022. - 21f. - С. 128-139
Рубрики:
фывфывфыв:
Василь Симоненко, експресивний синтаксис, синтаксичні фігури, експресивність, функції фігур експресивного синтаксису
Аннотация: Стаття присвячена дослідженню та класифікації фігур експресивного синтаксису, що функціонують у мові поетичних творів Василя Симоненка. Встановлено роль засобів експресивного синтаксису в поетичному мовленні В. Симоненка, покласифіковано виявлені фігури за типами, розкрито причини їх використання та роль у мовотворчості поета, що забезпечує глибше зрозуміння особливостей образного мовомислення митця зокрема та літературних процесів шістдесятих років ХХ століття загалом. З’ясовано, що експресивні фігури поетичних текстів В. Симоненка репрезентують широкий спектр емоційно-психологічних реакцій і станів ліричного героя, аксіологічних вимірів фрагментів поетичної картини світу автора. Аналіз експресивних фігур уможливлює глибше розуміння світоглядної позиції автора-шістдесятника поетичних текстів, індивідуально-авторського бачення й специфічного оцінювання довкілля крізь призму додаткових, виразно емотивно-оцінних, семантичних планів лексем і фразем та їх комбінацій. Експресивність мовотворчості Василя Симоненка можна простежити фактично на всіх рівнях мовної системи, проте використання фігур експресивного синтаксису (явищ виразно самобутніх) належить до домінантних рис його ідіостилю. Фігури експресивного синтаксису увиразнюють емоційно-психологічні реакції та стани ліричного героя, посилюють аксіологічні параметри лексем і фразем у складі фігур, засобів експресивного синтаксису поезій В. Симоненка. Виявлено низку домінантних функцій фігур експресивного синтаксису в поезіях В. Симоненка: звертання акцентують увагу на особі, певному предметові чи явищі, репрезентують емоційні стани ліричного героя, увиразнюють мовлення поезій; вставні конструкції передають ставлення автора до описуваного, зображуваного; вставлені конструкції несуть додаткові повідомлення, зауваження, доповнення; еквіваленти речень найчастіше виконують спонукальну, заперечну та емоційно-оцінну функції; ампліфікація використана для посилення напруженості повідомлення, для надання контексту перелічувальної інтонації; градація посилює напруженість повідомлення; номінативні речення надають чіткості та зрозумілості мовленому, привертають увагу до певного об’єкта; еліпсис ужитий із метою досягнення напруження й стислості повідомлення; парцеляція посилює експресивність поетичних текстів, надає їм само бутніх рис; асиндетон залучає читача до участі в подіях, уможливлює наявність домислів, збагачення змісту описуваних фрагментів; замовчування посилює емоційність та напруженість мовлення.
Есть полнотекстовые версии (для доступа требуется авторизация)

Имеются экземпляры в отделах: всего 1
Свободны: 1

Найти похожие

15.

Бойко, Н. І,
Українське мовознавство в іменах Ніжинської вищої школи [Электронный ресурс] / Н.І.Бойко // Література та культура Полісся. - 2022. - 21f. - С. 59-83
Рубрики:
фывфывфыв:
українське мовознавство, кафедра української мови, лінгвістичні студії, лінгвостилістика, лінгвістика тексту, українська лінгводидактика
Аннотация: Статтю присвячено історії розвитку українського мовознавства в Ніжинській вищій школі в контексті столітнього функціонування мовознавчої кафедри (1922–2022 рр.), зокрема: кафедри української мови (до 2019 року), кафедри української мови та методики її навчання (2019–2022 рр.), кафедри української мови, методики її навчання та перекладу (від 2022 року), оглядові наукового доробку членів кафедри та їхньої науково-педагогічної діяльності. Виявлено, що науково-педагогічний колектив кафедри української мови упродовж багатьох років спрямовував свої зусилля на розвиток й утвердження української літературної мови, набуття нею державного статусу. З’ясовано, що лінгвістичні студії членів кафедри висвітлюють широкий спектр актуальних питань українського мовознавства. Домінувальна роль належить науковим працям членів кафедри, присвяченим актуальним проблемам українського мовознавства та української лінгво-дидактики. Ключові позиції посідають студії про українську мову – її державний статус, системну організацію, сучасний стан розвитку, походження та історію, структуру, функціонування, її діалекти, мовну культуру, мову і політику, міжмовні контакти, взаємозв’язки з іншими мовами, історію її досліджень та ін. Виявлено, що найбільшу увагу члени кафедри в останні десятиріччя зосереджували на вивченні українського мовознавства в аспекті лінгвістики тексту, лінгвостилістичних підходів до системних описів різнорівневих мовних одиниць, використовуваних у різночасових і різножанрових творах українських письменників, найчастіше тих, чия життєва або творча біо[1]графія пов’язана з Поліссям, із Чернігівщиною. Значний відсоток наукових праць з українського мовознавства члени кафедри опублікували в часописі «Література та культура Полісся».
Есть полнотекстовые версии (для доступа требуется авторизация)

Имеются экземпляры в отделах: всего 1
Свободны: 1

Найти похожие

16.

Боклах, Д. Ю.
Теоретичні аспекти формування естетичної компетентності майбутніх учителів англійської мови [Электронный ресурс] / Д. Ю. Боклах // Наукові записки Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя. Психолого-педагогічні науки. - 2023. - 3. - С. 71-76
Рубрики:
фывфывфыв:
естетична компетентність, учитель англійської мови, освітній процес, навчання, творчий потенціал, естетичне виховання, естетична культура, уміння, знання, навички
Аннотация: У статті висвітлено особливості формування естетичної компетентності майбутніх учителів англійської мови. Автор наголошує, що у підготовці учителя англійської мови велике значення має розвиток у нього потреби пізнавати прекрасне, розуміти естетичні цінності та творити красу як у собі, так і в майбутніх учнях, тому вона має здійснюватися шляхом гармонійного поєднання традиційних та інноваційних методик навчання. Визначено естетичну компетентність майбутнього учителя англійської мови як здатність такого фахівця естетично сприймати та розуміти прекрасне, включаючи формування естетичних знань, умінь, навичок, естетичних суджень, емоцій, цінностей, ідеалів, поведінки тощо. Автором встановлено, що формування естетичної компетентностей у майбутніх учителів англійської мови – це процес поступового засвоєння естетичних знань, розуміння та прийняття естетичних цінностей, який сприяє формуванню естетичного смаку та естетичних здібностей у таких фахівців. Виділено складові парадигми естетичної краси, без яких неможливе формування естетичної компетентності майбутніх учителів англійської мови. Виявлено, що естетична культура є важливою частиною ефективної навчальної та позааудиторної виховної роботи щодо формування професійної майстерності у майбутніх учителів англійської мови. Виділено педагогічні умови, на основі яких має здійснюватися формування естетичної компетентності майбутніх учителів англійської мови. Автором стверджено, що формування естетичної компетентності майбутніх учителів англійської мови неможливо здійснити без знайомства з кращими зразками британської та американської поезії та прози, адже уміння уважно читати й розуміти текст у єдності змісту й форми сприяє створенню умов для всебічного й цілісного розвитку, збагаченню естетичних переживань і формуванню стійкого інтересу до естетики мовлення та постійного вдосконалення, реалізації творчих можливостей. Встановлено, що формуванню естетичної компетентності майбутніх учителів англійської мови також сприяє участь таких фахівців у рольових іграх, конференціях, інтерв’ю, симпозіумах та дискусіях, які проводяться виключно англійською мовою.
Есть полнотекстовые версии (для доступа требуется авторизация)

Имеются экземпляры в отделах: всего 1 : ВІТКЗ (1)
Свободны: ВІТКЗ (1)

Найти похожие

17.

Самойленко, Г. В.
Творча спадщина митрополита Дмитра Туптала [Электронный ресурс] / Г.В.Самойленко // Література та культура Полісся. - 2023. - 23f. - С. 129-185
Рубрики:
фывфывфыв:
Дмитро Туптало, церковно-культурний діяч, Північне Лівобережжя, гетьманська держава, проповідь, житія святих, духовна поезія, бароко
Аннотация: Сучасне соціальне життя потребує особливої уваги до проблем, які тор- каються захисту України, її православної віри у різні періоди її історії, зокрема у XVII ст., часу утвердження гетьманської держави і намагання сусідів – турків, татар, польської шляхти та московитів підкорити її і приєднати до своїх володінь.У статті на широкому фактичному та історико-літературному матеріалі розкрита життєва та творча діяльність одного із яскравих церковних та культурних діячів Північного Лівобережжя – Дмитра Туптала (Димитрія Ростовського), звернена особлива увага на його проповідницьку діяльність та оригінальність, художню майстерність і барокову образність його проповідей. Крім цього, особистість Дмитра Туптала розгляється в тісному взаємозв’язку з історичними подіями 2–ї пол. XVII ст. – поч. XVIIІ ст., а також його з взаєминами з митрополитами, архієпископами, гетьманами України та царями й патріархами Московії.Особливе місце в статті займає аналіз створення книги «Житія святих» («Четьї-Мінеї»), над томами якої Д. Туптало працював понад 40 років, та культурно-просвітницької діяльності наприкінці його життя.У завершальній частині статті вперше поданий, у тісному зв’язку пое- тикою бароко, аналіз різножанрової духовної поезії Д. Туптала: гербовної, емблематичної та молитовної, зокрема псалмів, визначена її художня оригінальність, показані мелодійність віршів, живописність описів у них та оригінальність їх ритмики.
Есть полнотекстовые версии (для доступа требуется авторизация)

Имеются экземпляры в отделах: всего 1 : ВІТКЗ (1)
Свободны: ВІТКЗ (1)

Найти похожие

18.

Онуфрієнко, O. П.
Творчість Лесі Українки крізь призму екзистенціалізму [Электронный ресурс] / O. П. Онуфрієнко // Література та культура Полісся. - 2023. - 22f. - С. 52-71
Рубрики:
фывфывфыв:
екзистенція, екзистенціалізм, неоромантизм, світоглядні парадигми, художньо-естетична еволюція, національна свідомість
Аннотация: Українська література на межі ХІХ–ХХ ст. мала екзистенціальні орієнтації, а екзистенціальна модель світу у творчості Лесі Українки являла собою цілу систему модусів людського існування. Ця система охоплює, як засадничі, модель національного буття та модель людського існування. Тут зауважимо, що проблема національного буття у творчому доробку поетеси вирішується від екзистенції – до національної онтології, йдеться про особистість з високим відчуттям патріотизму, яка вільна внутрішньо, і на яку можна покластися в часи національного піднесення. Так простежується проблема становлення нового світобачення Лесі Українки, народження в її творчості ідеалів на засадах загальнолюдських етичних цінностей. Ідеї новітньої філософії Ф. Ніцше та А. Шопенгауера визначили творчі пошуки української поетеси. Леся Українка, відмовляючись від позитивістських ідейних загальників, що були поширені в українській літературі, відтворення wie es eigentlich gewen war («як це було в дійсності»), формує власну світоглядну систему, яку визначає як неоромантизм. Виокремлені його специфічні особливості стали феноменами її власного світовідчуття і світорозуміння. Найсуттєвішим для Лесі Українки було віднайдення тих естетичних засад, що визначають виборювання вищих життєвих ідеалів. У відповідності до неоромантичних ідеалів вона суттєво доповнює поняття духовності, зміщуючи акценти з будь-якої ідейності, у тому числі й національної, в її чистому вигляді на естетику слова. Така концепція відповідає пошукам Лесі Українки, яка в слові бачить непереможну силу духу і тому його возвеличує. Теоретично сформульована О. Потебнею світоглядна позиція могутності слова в поезії Лесі Українки набуває практичної програмної реалізації. Якщо зважати на те, що в українському культурному житті переважали реалістично-натуралістичні тенденції, то на противагу їм екзистенціальний порив Лесі Українки був зумовлений неоромантичним світовідчуттям, абсолютно самостійним, хоча у протиставленні натуралізму він спирається на українські літературно-мистецькі традиції, для яких провідним завжди був внутрішній світ людини, її індивідуальне неповторне екзистенційно спрямоване буття. Для неоромантизму Лесі Українки було характерне поєднання чуттєвості та інтелекту в пориві, спрямованому на досягнення вершин, артистичного опанування життя, що, зрештою, може видатись як недосяжне, або ідеальне. А тому феномен Лесиної «блакиті», «блакитного неба» відіграє, водночас, роль і утопії, і ідеалу. Таке злиття реальності та її ідеальне відображення стає формотворчим принципом майбуття, що в повноті філософсько-художньої вишуканості реалізувалось у творчості Лесі Українки.
Есть полнотекстовые версии (для доступа требуется авторизация)

Имеются экземпляры в отделах: всего 1 : ВІТКЗ (1)
Свободны: ВІТКЗ (1)

Найти похожие

19.

Пісоцький, O. П.
Сформованість вербального інтелекту дітей 5–6 років [Электронный ресурс] / О. П. Пісоцький // Наукові записки Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя. Психолого-педагогічні науки. - 2023. - 3. - С. 34-41
Рубрики:
фывфывфыв:
інтелект, вербальний інтелект, вербальний інтелект дітей 5–6 років, мовленнєва компетентність дітей 5–6 років, здатність до узагальнень, здатність до висунення гіпотез
Аннотация: У статті розглядається проблема розвитку та формування у дітей 5–6 років вербального інтелекту в освітньому процесі. Наголошується, що означена проблема є складовою актуального на сьогодні завдання дошкільної освіти розумового виховання дітей дошкільного віку. У статті автор вказує на основні компоненти, критерії та показники розвиненості вербального інтелекту дітей п’яти-шести років, у відповідності з якими було розроблено емпіричну методику. Крім того, акцентується увага на загальних показниках мовленнєвої компетент- ності (вербального інтелекту) дітей 5–6 років, які аналізується у дослідженні автором: вміння узагальнювати й класифікувати предмети за різними ознаками, виявляти гнучкість мислення, висувати припущення, експериментувати.
У емпіричному дослідженні автором зафіксовано, що переважна більшість (55 %) старших дошкільників характеризується низьким рівнем розвиненості вмінь класифікувати й узагальнювати, проявляти гнучкість мислення, висувати гіпотези, експериментувати, 30 % дітей п’яти-шести років властивий середній рівень розвиненості вербального інтелекту. Найменше виявлено старших дош- кільників (15 %), які мають високий рівень сформованості вербального інтелекту. Вивчаючи виховні впливи вихователів з’ясовано, що для педагогів питання розвитку вербального інтелекту дітей 5–6 років в освітньому процесі є проблемним питанням. Зокрема дорослі недостатньо орієнтуються на пошукову діяльність старших дошкільників, у якій діти 5–6 років мають всі можливості узагальнюва- ти, висувати припущення, класифікувати, виявляти гнучкість мислення, експериментувати. Зафіксовано, що 70 % вихователів мають серйозні прогалини у знаннях технологічного змісту щодо процесу пошукової діяльності дітей старшого дошкільного віку, послідовності її етапів, необхідних матеріалів для її організації. Разом із тим, 80 % фахівців не змогли вказати, яке саме наповнення має бути у куточку для пошукової активності. Виявлено умови організації пошукової діяльності, на які орієнтуються вихователі: наявність необхідної інформації про вербальний інтелект та основні його ознаки, сприятлива атмосфера спілкування із дітьми, спеціально-створений і наповнений куточок у структурі предметно-розвивального середовища закладу дошкільної освіти, особливості педагогічної взаємодії з дітьми, використання пошукової активності у звичних для дітей видах діяльності. За результатами проведеного дослідження зроблено висновки про те, що: вихователі недостатньою мірою орієнтовані на розвиток і формування вербального інтелекту старших дошкільників; необхідно оптимізувати процес розвитку та формування вербального інтелекту дітей 5–6 років, створивши спеціальну програму формування здатності до узагальнень і висунення припущень і перевірити її експериментальним шляхом.
Есть полнотекстовые версии (для доступа требуется авторизация)

Имеются экземпляры в отделах: всего 1 : ВІТКЗ (1)
Свободны: ВІТКЗ (1)

Найти похожие

20.

Мельник, O. В.
Сучасні підходи до вивчення іноземних мов для професіоналів [Электронный ресурс] / O.В.Мельник // Література та культура Полісся. - 2023. - 22f. - С. 131-134
Рубрики:
фывфывфыв:
ВНЗ, методика викладання іноземної мови, професійна орієнтація, сучасні технології, іноземні мови, навчально-пізнавальна компетентність, мовна освіта, організація навчального процесу
Аннотация: У статті аналізуються сучасні підходи до викладання іноземних мов та обґрунтовується доцільність їх використання у вищих навчальних закладах. Методика викладання іноземних мов постійно розвивається і знаходиться в пошуку найбільш ефективних способів навчання.
Есть полнотекстовые версии (для доступа требуется авторизация)

Имеются экземпляры в отделах: всего 1 : ВІТКЗ (1)
Свободны: ВІТКЗ (1)

Найти похожие

1-20 21-40 41-60 61-80 81-100 101-104

Статистика за 07.06.2024
Число запросов	45412
Число посетителей	2078
Число заказов	0