Головна Спрощенний режим Опис
Авторизація
Прізвище
Пароль
 

Бази даних


Електронна бібліотека НДУ ім. Миколи Гоголя- результати пошуку

Вид пошуку

Зона пошуку
у знайденому
 Знайдено у інших БД:Електронний каталог бібліотеки НДУ ім. Миколи Гоголя (1329)Рідкісна книга (1859)Ніжинська вища школа на сторінках ЗМІ (27)Електронний каталог бібліотеки Інституту психології імені Г.С.Костюка НАПН України (199)
Формат представлення знайдених документів:
повнийінформаційнийкороткий
Відсортувати знайдені документи за:
авторомназвоюроком виданнятипом документа
Пошуковий запит: <.>DP=2024$<.>
Загальна кількість знайдених документів : 249
Показані документи с 1 за 10
 1-10    11-20   21-30   31-40   41-50   51-60      
1.


    Dolzhenko, Y. V.
    Burial ground of Cherniakhiv culture Boromlia (according to ethnic cranioscopical data) [Электронный ресурс] / Y. V. Dolzhenko // Наукові записки.Біологічні науки (Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя). - 2023. - Вип. 2. - С. 69-75
Рубрики:
Кл.слова (ненормовані):
етнічна краніоскопія, палеоантропологія, Homo sapiens, Черняхівська культура, Боромля, морфологія, біологічний розвиток
Анотація: Антропологічний матеріал, як правило, вважається надійним історичним джерелом у вивченні етногенезу та етнічної історії народів. У статті вперше подаються краніоскопічні (неметричні) ознаки на черепах із могильника Боромля римського часу (черняхівська культура) (Тростянецький район Сумської обл.). Краніологічний матеріал з могильника зберігається у фондах Інституту археології Національної академії наук України. Автор особисто дослідив 23 черепа та їх фрагменти з поховань. Мета статті – ввести в науковий обіг нові краніоскопічні дані, дати загальну характеристику вибірки з с. Боромля (Сумської обл.). Визначити особливості досліджуваної групи за результатами етнічної краніоскопії. Було використано загальнонаукові (аналіз і синтез), антропологічні та статистичні методи. Для визначення особливостей досліджуваних чоловічих і жіночих черепів використовується краніоскопічна програма, котра включає п’ять ознак, які вперше дослідив О. Г. Козінцев. Шосту ознаку – надорбітні отвори – незалежно один від одного запропонували Й. Додо та Т. В. Томашевич. За наведеною програмою черепи розглядаються спільно, без поділу на чоловічу та жіночу серії. Вперше подаються частоти краніоскопічних ознак у краніологічній серії черняхівської культури Боромля. За даними етнічної краніоскопії встановлено, що черепи з ґрунтових поховань Північної України могильника Боромля, котре залишило населення черняхівської культури IV–VI ст. н. е., характеризується помірною частотою надорбітних отворів. Аналогії спостерігаються в групі черепів ІІІ–ІV ст. н. е з заходу України – Чернелів Руський. Визначено, що за ознакою підорбітний візерунок типу II досліджувана вибірка належить до південних європеоїдів, як і вибірка Чернелів-Руський. Відмінність цих груп полягає переважно тільки в потиличному індексі, за яким західна серія більш європеоїдна.
Есть полнотекстовые версии (для доступа требуется авторизация)

Є примірники у відділах: всього 1 : ВІТКЗ (1)
Вільні: ВІТКЗ (1)

Знайти схожі

2.
811.112.2’367.7(075.8)
Р 67


    Rolik, A. W.
    DAS WORT. LEHR-UND ÜBUNGSBUCH DER DEUTSCHEN LEXIKOLOGIE [Electronic resource] : Слово: навч. посіб. з німецької лексикології / A. W. Rolik ; Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя. - Электрон. текстовые дан. - Ніжин : НДУ ім. М. Гоголя, 2023. - 146 s. - Загл. с титул. экрана. - Б. ц.
УДК
Рубрики: Кафедра іноземних мов
Есть полнотекстовые версии (для доступа требуется авторизация)
Примірників всього: 1
ВІТКЗ (1)
Свободны: ВІТКЗ (1)
Знайти схожі

3.


    Evtushenko, K. V.
    Spiders (Arachnida: Aranei) of five forest habitats of the Polissya Nature Reserve (Zhytomyr Area, Ukraine) [Electronic resource] / K. V. Evtushenko, L. I. Kobzar. - Электрон. текстовые дан. // Наукові записки.Біологічні науки (Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя). - 2023. - Вип. 2. - P26-31
Рубрики:
Кл.слова (ненормовані):
павуки, Поліський природний заповідник, Україна
Анотація: Поліський природний заповідник розташований в зоні мішаних лісів у фізико-географічній області Житомирське Полісся (Житомирська область, Україна). Перші дані про павуків заповідника були отримані В. Гур’яновою. Вона навела список 66 видів з п’яти лісових і одного болотного ценозів Перганського лісництва. Пізніше К. Євтушенко та Л. Кобзар повідомили про виявлення 51 виду з 14 родин в п’яти лісових ценозах Селезівського лісництва. Список павуків заповідника був поповнений 21 видом. Наразі надається список всіх виявлених видів та їх ценотичний розподіл. Дані були отримані на матеріалі, зібраному методом ґрунтових пасток у сосновому лісі лишайниковому, сосновому лісі зеленомоховому, сосново-березовому чорничному лісі, сосново-березовому молінієвому лісі та березово-дубово-в’язовому лісі. Матеріал становив 866 статевозрілих екземплярів павуків. Більшість виявлених видів мешкають на поверхні ґрунту або в підстилці. Це звичайні лісові види, які віддають перевагу вологим і затіненим умовам. Лише кілька видів є рідкісні для українського Полісся: Arctosa lutetiana (Simon, 1876) (відомий з Шацького національного природного парку, Mustelicosa dimidiata (Thorell, 1875) (відмічений в с. Козин біля Києва) та Zora sp. 1 і Zora sp. 2., які вірогідно представники одного виду, близького до Z. manicata Simon, 1878. Загальний список павуків Поліського природного заповідника склав 87 видів з 17 родин. Вперше було зафіксовано зараження павуків родини Liocranidae личинками мухи Ogcodes sp. (Diptera: Acroceridae). Зараженими були дві самиці павука Agroeca proxima (O. P.-Cambridge, 1871). Самиці були зібрані в сосновому лісі лишайниковому та березово-дубово-в’язовому лісі. Личинки локалізовані всередині черевця павуків біля епігастральної щілини. В статті наведені фотографії розташування личинок мухи всередині павука та зовнішнього вигляду личинок.
Есть полнотекстовые версии (для доступа требуется авторизация)

Дод.точки доступу:
Kobzar, L. I.

Є примірники у відділах: всього 1 : ВІТКЗ (1)
Вільні: ВІТКЗ (1)

Знайти схожі

4.


    Забарний, O. В.
    «І буде дух його із віку в вік сіяти» Самойленко Г. В. Пантелеймон Куліш і Ганна Барвінок: доля, Україна, любов (мотронівський період життя і творчості): монографія. – Ніжин: НДУ імені Миколи Гоголя, 2022. – 174 с. [Электронный ресурс] / О.В.Забарний // Література та культура Полісся. - 2023. - 23f. - С. 126-128
Рубрики:
Анотація: З великим задоволення ознайомився з новою науковою монографією доктора філологічних наук, професора Григорія Самойленка «Пантелеймон Куліш і Ганна Барвінок: доля, Україна, любов» (мотронівський період життя і творчості), яка вийшла у світ у видавництві Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя на початку 2022року.Вже у назві наукового дослідження окреслено те широке коло проблем, яке обговорюється у монографії. Це і особиста та творча доля головних героїв оповіді – Пантелеймона Куліша і Ганни Барвінок – їхні непрості родинні стосунки на тлі такого суперечливого для України ХІХ століття, і життя культурницьких осередків, які формували «еліту нації». У книзі на великому фактичному матеріалі розкриті багатогранні і специфічні особливості Мотронівки як гнізда культури, проаналізовано найрізноманітніші форми діяльності господарів садиби у тісних взаємозв’язках із широким колом громадськості, тими творчими особистостями, які відвідували їх тут. До честі дослідника він добре володіє фактичним матеріалом, вміло його структурує, а головне – переконливий у своїй аргументації та доказовій базі...
Есть полнотекстовые версии (для доступа требуется авторизация)

Є примірники у відділах: всього 1 : ВІТКЗ (1)
Вільні: ВІТКЗ (1)

Знайти схожі

5.


    Швець, A. I.
    «Вона мене дійсно приймала як доньку»: до історії взаємин Наталії Кобринської та Олександри Куліш [Электронный ресурс] / A. I. Швець // Література та культура Полісся. - 2023. - 23f. - С. 97-112
Рубрики:
Кл.слова (ненормовані):
листування, творча співпраця, Галичина, Наддніпрянщина, альманах«Перший вінок», Мотронів
Анотація: Історія взаємин галичанки Наталії Кобринської і наддніпрянки Ганни Барвінок ще не була предметом окремої наукової студії. Від часу їхнього епістолярного знайомства 1886 року між жінками зав’язалося тепле і дружнє приятелювання, яке тривало аж до смерті Ганни Барвінок й увінчалося низкою творчих здобутків і цікавим літературним співробітництвом. Перший період творчих взаємин Олександри Куліш і Наталії Кобринської припадає на 1886‒1887 роки – час підготування і виходу в світ жіночого альманаху «Перший вінок». Наталія Кобринська особисто листовно запросила старшу приятельку до участі в цьому виданні, на що Ганна Барвінок відгукнулася з глибоким пієтетом і вдячністю, розцінюючи «Перший вінок» як вияв важливого національного єднання Галичини і Великої України. До альманаху Олександра Куліш подала тоді два своїх оповідання, які увійшли до альманаху – «Перемогла» і «Жіноче бідуваннє». Другий епістолярний період (1894‒1897 рр.) стосувався співпраці Ганни Барвінок у виданні Кобринської «Наша доля», де вона разом з чоловіком П. Кулішем мали ексклюзивне право друкувати свою белетристику й поетичні твори. В кожному із трьох випусків «Жіночої бібліотеки» Ганна Барвінок надрукувала свої оповідання «Праправнучка баби Борбця», «Забісована дівчина Настуся» і «Королівщина». Більше того, подружжя Кулішів були меценатами цього видання. Третій період взаємин з Олександрою Куліш розпочався після смерті П. Куліша й стосувався в основному долі інтелектуальної його спадщини, яка залишалась у Галичині. Ганна Барвінок настирливо прагнула в будь-який спосіб повернути через Кобринську всі рукописи в Мотронівку. Апогеєм тривалого приятелювання обох письменниць була їхня особиста зустріч й гостювання Кобринської в Мотронівці влітку 1899 р., про яку галичанка опублікувала власні спогади. Свій щиролюдський сентимент до Кобринської Куліші виявляли зворушливим звертанням до неї – «доню наша люба», а Кобринська називала Кулішів своїми «нарéченими батьками».
Есть полнотекстовые версии (для доступа требуется авторизация)

Є примірники у відділах: всього 1 : ВІТКЗ (1)
Вільні: ВІТКЗ (1)

Знайти схожі

6.


    Шаф, О. В.
    «Тарас Бульба» Миколи Гоголя в полоні ідеологічних спекуляцій: з досвіду підготовки майбутніх вчителів-словесників [Электронный ресурс] / О. В. Шаф // Література та культура Полісся. - 2024. - Вип. 110. - С. 17-27
Рубрики:
Кл.слова (ненормовані):
Микола Гоголь, повість «Тарас Бульба», імперіалізм / колоніалізм, ідеологія, стереотип, методика викладання в закладі вищої освіти
Анотація: Стаття присвячена висвітленню особливостей викладання в закладі вищої освіти для здобувачів першого (бакалаврського) освітнього рівня спеціальності «Середня освіта (українська мова та література)» творчості Миколи Гоголя, зокрема його повісті «Тарас Бульба». Постать письменника та його місце в історії української літератури й досі відкриті для спекуляцій через нерозуміння колоніальної специфіки літературного процесу тої доби, через некритичне засвоєння й поширення імперських стереотипів про Гоголя. Збереження теми життєтворчості Гоголя в шкільній програмі із зарубіжної літератури відповідно до її перегляду комісією МОН у 2022 році, хоча й позитивне вивченням спадщини видатного митця, але має мінус у тому, що закріплює за ним статус «іноземного», «чужого», «російського» й у такий спосіб підтримує експропріацію імперією його генія. Епізодичний моніторинг методичних розробок уроків, присвячених творчості Гоголя, розділів шкільних підручників, а також програм з «Історії української літератури І половини ХІХ століття» гуманітарних спеціальностей у ЗВО IV рівня акредитації виявив проблеми у виробленні постколоніальної стратегії інтерпретації й викладу життєтворчості Гоголя, зокрема його повісті «Тарас Бульба». Варіанти вирішення окремих з них запропоновані в цій статті. Майбутнім вчителям української літератури необхідно знати обидві редакції повісті, розуміти (ідеологічні) причини і характер внесених у редакцію 1842 року змін, уміти науково обґрунтувати спекулятивні аспекти номінального (Русь, Росія, руський), риторичного («патріотичні» промови й заклики) рівнів другого варіанта твору, виявити ідеологічне підґрунтя неоднозначного (в обох редакціях) образно-сюжетного рівня, а саме концепції головного героя, перипетій його історії, системи конфліктів тощо. У межах практичних занять з теми пропонуються, зокрема, варіанти застосування рольової гри, мозкового штурму, різнопланових творчих завдань.
Есть полнотекстовые версии (для доступа требуется авторизация)

Є примірники у відділах: всього 1 : ВІТКЗ (1)
Вільні: ВІТКЗ (1)

Знайти схожі

7.


    Лейберов, О. O.
    «Фізичне виховання молоді, нарешті буде піднесено на необхідну висоту…» – проєкт відкриття гімнастичної зали в Ніжинському історико-філологічному Інституті князя Безбородька та його доля [Электронный ресурс] / О. O. Лейберов, К. М. Смалій // Література та культура Полісся. - 2024. - Вип. 110. - С. 215-227
Рубрики:
Кл.слова (ненормовані):
Ніжинський історико-філологічний Інститут, гімназія при інституті, директор Й. А. Леціус, гімнастичний зал, проєкт, кошторис, урядове рішення
Анотація: У статті розглянуто розвиток Ніжинського історико-філологічного інституту у період 1913–1914 рр., коли його директором був Й. А. Леціус. Період його директорства відзначився цілою низкою кардинальних змін та нововведень. Серед запропонованих директором проєктів реформування Ніжинської Вищої школи, окремо виділяється спроба створення та відкриття окремої гімнастичної зали. Ніжинські вищі навчальні заклади, які існували вже майже сто років окремих спортивних залів не мали. На думку директора, побудова та відкриття гімнастичної зали в Інституті сприяла би активізації спортивного життя не лише у вузі, а й в усьому місті. Для втілення свого плану у життя директор Леціус особисто звертався до міністра народної освіти, склав ескіз залу та його кошторис. Але в силу ряду протидій та негараздів втілити його у життя так і не спромігся. Йому завадили бюрократична чиновницька система, нерозуміння вищим керівництвом потреб інституту та міста, протидія з боку окремих недоброзичливців та банальна нестача грошей. Крім того, час обраний для втілення проєкту, аж ніяк не міг сприяти його вдалому вирішенню. Війна, що почалась призвела до згортання проєкту та репресій по відношенню до його автора.
Есть полнотекстовые версии (для доступа требуется авторизация)

Дод.точки доступу:
Смалій, К. М.

Є примірники у відділах: всього 1 : ВІТКЗ (1)
Вільні: ВІТКЗ (1)

Знайти схожі

8.


    Плотніков, Є. О.
    «Щастя порядної людини» або мотив Відходу-і-Повернення в художній літературі [Электронный ресурс] / Є.О.Плотніков, A.В.Ролік // Література та культура Полісся. - 2022. - 21f. - С. 41-48
Рубрики:
Кл.слова (ненормовані):
Гоголь, мотив, дія, поняття, Відхід-і-Повернення, творча особистість, літературна діяльність, міграція, мутація
Анотація: Стаття присвячена дослідженню природи та специфіки дії мотиву Відходу-і-Повернення в житті та творчості М. Гоголя. Творча особистість, йдучи, випадаючи зі свого соціального оточення, перетворена, повертається потім у те саме оточення; повертається, наділена новими здібностями та новими силами. Відхід дозволяє особистості реалізувати свої індивіду[1]альні потенції, які не могли бути висловлені, придушені пресом соціальних зобов’язань. Відхід дає можливість, і, можливо, і є необхідною умовою духовного перетворення; але в той же час перетворення позбавлене мети і сенсу, якщо воно не стає прелюдією до повернення перевтіленої особистості у суспільство, з якого вона пішла. Повернення є сутність всього руху, як і його остаточна мета. Мотив Відходу-і-Повернення може виявлятися у різних формах. У найпростішій їх розрив, яким закінчується глава практичної діяльності, відбувається раз і назавжди, після чого все життя творчої особистості наповнюється літературною діяльністю. У житті Гоголя ця модель складніша. Замість одного розриву там спостерігаються кілька, і періоди практичної та літературної діяльності переплітаються. На початку своєї біографії Гоголь мав намір вплинути на своїх співвітчизників через пряму дію на них своєю волею. Вимушений відхід змушував його шукати нову форму активності, інший канал своєї енергії. Позбавлений можливості безпосередньо впливати на своїх співвітчизників, він знайшов шлях для опосередкованого впливу на людей інших поколінь через літературні твори. Творчість Гоголя жива і донині і саме в цьому полягає духовне значення ритму Відходу-і-Повернення. Питання про дію мотиву Відходу-і-Повернення у творчому просторі творів Миколи Гоголя може, на наш погляд, виявитися досить продуктивним, що, природно, вимагає подальших, більш детальних досліджень. У цій статті ми зупинимося лише на одній сюжетній лінії, яка вперше артикулюється в повісті «Ніс» (1836), а потім отримує розвиток у поемі «Мертві душі» (1842), а саме щастя порядної людини.
Есть полнотекстовые версии (для доступа требуется авторизация)

Дод.точки доступу:
Ролік, A.В.

Є примірники у відділах: всього 1
Вільні: 1

Знайти схожі

9.


   
    ІІнклюзивна компетентність викладача ЗВО: сутність, структура [Электронный ресурс] / Т. В. Качалова, Р. Г. Новгородський, Н. С. Останіна, М. Г. Криловець, М. Ю. Левандовський // Наукові записки Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя. Психолого-педагогічні науки. - 2023. - 2. - С. 127-134
Рубрики:
Кл.слова (ненормовані):
студент з особливими освітніми потребами, заклад вищої освіти, Пвикладач ЗВО, інклюзивна компетентність, професійна компетентність, інклюзивне освітнє середовище
Анотація: У статті обґрунтовано актуальність проблеми формування інклюзивної компетентності викладача закладу вищої освіти, яка полягає в тому, що сучасний працівник ЗВО повинен бути готовий до реалізації педагогічної діяльності в інклюзивному освітньому середовищі та вміти його створювати. Подано аналіз сутності дефініції «інклюзивна компетентність педагога ЗВО» крізь призму поглядів сучасних науковців з педагогіки, спеціальної педагогіки, психології та спеціальної психології. В статті наголошується, що інклюзивна компетент- ність викладача є складовою його професійної компетентності. Автори визначають сутність інклюзивної компетентності викладача закладу вищої та розкривають її значення в організації та реалізації інклюзивного навчан- ня студентів з особливими освітніми потребами. В статті науковці стверджують, що інклюзивна компетентність викладача закладу вищої освіти – це інтегральний компонент професійної компетентності, який має свою структуру: мотиваційний, когнітивний, рефлексивний та операційний елементи. Дослідники пропонують розглядати нову модель професійної компетентності педагога вищої школи, яка має охоплювати різні сфери – інформаційну, комунікативну, продуктивну, морально-психологічну, предметно-операційну. Відповідно професійна діяльність педагога викладача закладу вищої освіти має включати питання розробки індивідуальних програм розвитку студента з ООП, обізнаність у сфері різних нозологій дітей з ООП, підвищення особистісного професійного рівня щодо використання інноваційних технологій у роботі з дітьми з ООП їх оцінювання та створення безбар єрного освітнього середовища. Аналізуючи особливості інклюзивної компетентності викладача ЗВО дослідники подають аналіз її основних складових (мотиваційний компонент, когнітивний компонент, операційний компонент та рефлексивний компонент).
Есть полнотекстовые версии (для доступа требуется авторизация)

Дод.точки доступу:
Качалова, T. В.; Новгородський, Р. Г.; Останіна, Н. С.; Криловець, M. Г.; Левандовський, M. Ю.

Є примірники у відділах: всього 1 : ВІТКЗ (1)
Вільні: ВІТКЗ (1)

Знайти схожі

10.


    Самойленко, Г. В.
    Іван Величковський – реформатор українського бароко XVII ст. [Электронный ресурс] / Г.В.Самойленко // Література та культура Полісся. - 2023. - 22f. - С. 5-26
Рубрики:
Кл.слова (ненормовані):
Іван Величковський, чернігівська літературна школа XVII ст., бароко, стиль, жанри, переклади, Дж. Овен
Анотація: У статті на широкому фактичному матеріалі розкривається життєва і літературна доля письменника XVII ст. Івана Величковського, який належав до відомої чернігівської літературної школи, що очолював видатний церковний і культурний діяч цього часу архієпископ Лазар Баранович. Життя і творчість І. Величковського подано в статті у тісному взаємозв’язку з діяльністю інших письменників цієї школи, зокрема І. Галятовського, Л. Крщоновича, І. Орновського, О. Бучинського-Яскольда та інших, що дало можливість визначити творчу самобутність митця, яка перш за все пов’я-зана з використанням стилю бароко. Але Іван Величковський не лише використовував його, а й вносив багато нового, що давало можливість вважати поета реформатором українського бароко XVII ст. Особливо багато уваги він приділяв формі вірша, про що свідчать його збірники «Зегар з полузегарком» та «Млеко від вівці пастирю належноє». Творам І. Величковського властива пишність, орнаментальність, вишуканість, незвичність. Усе це розкривається на прикладах конкретних віршів малої форми. Детально проаналізовано панегірики, присвячені архієпископу Лазарю Барановичу та гетьманові Івану Самойловичу, а також переклади творів англійського поета Дж. Овена.
Есть полнотекстовые версии (для доступа требуется авторизация)

Є примірники у відділах: всього 1 : ВІТКЗ (1)
Вільні: ВІТКЗ (1)

Знайти схожі

 1-10    11-20   21-30   31-40   41-50   51-60      
 
Статистика
за 14.05.2024
Кількість запитів 57579
Кількість відвідувачів 1740
Кількість замовлень 0
© Бібліотека імені академіка М.О. Лавровського
НДУ імені Миколи Гоголя