Бібліотека Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя

Главная

Упрощенный режим

Описание

Базы данных

Електронна бібліотека НДУ ім. Миколи Гоголя- результаты поиска

Вид поиска

Електронний каталог бібліотеки НДУ ім. Миколи Гоголя

Електронна бібліотека НДУ ім. Миколи Гоголя

Рідкісна книга

Ніжинська вища школа на сторінках ЗМІ

Електронний архів краєзнавчих періодичних видань

Електронний каталог бібліотеки Інституту психології імені Г.С.Костюка НАПН України

Область поиска

в найденном

Найдено в других БД:

Електронний каталог бібліотеки НДУ ім. Миколи Гоголя (378)

Рідкісна книга (531)

Ніжинська вища школа на сторінках ЗМІ (7)

Електронний каталог бібліотеки Інституту психології імені Г.С.Костюка НАПН України (9)

Формат представления найденных документов:
полный	информационный	краткий

Отсортировать найденные документы по:
автору	заглавию	году издания	типу документа

Поисковый запрос: <.>DP=202401$<.>

Общее количество найденных документов : 104
Показаны документы с 1 по 20

1-20 21-40 41-60 61-80 81-100 101-104

Білоусова, Н. В.
Формування дослідницьких умінь молодших школярів на уроках із «Я досліджую світ» [Электронный ресурс] / Н. В. Білоусова, Т. В. Гордієнко // Наукові записки Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя. Психолого-педагогічні науки. - 2023. - 2. - С. 20-25
Рубрики:
фывфывфыв:
дослідницькі вміння, молодші школярі, «Я досліджую світ», етапи формування дослідницьких умінь, умови формування дослідницьких умінь, прик- лади завдань
Аннотация: Стаття присвячена вивченню ефективних методів формування дослідницьких умінь у молодших школярів під час занять з інтегрованого курсу "Я досліджую світ". Розглядаються актуальні підходи та стратегії, зокрема проблемне навчання, проєктне навчання та використання інтерактивних технологій.
Визначено етапи формування дослідницьких умінь у молодших школярів: зацікавлення, визначення дослідницького завдання, планування дослідження, збір даних, аналіз даних, представлення результатів дослідження.
Визначено ефективні умови формування дослідницьких умінь у молодших школя- рів: створення стимулюючого освітнього середовища, розвиток пізнавального інтересу, навчання за допомогою дослідницьких методів, формування самостійності, залучення учнів до розв язання реальних проблем, налагодження позитивної атмосфери в класі.
Наведено приклади умов, які сприяють формуванню дослідницьких умінь. Наголошено, що дослідницькі уміння відіграють ключову роль у розвитку інтелектуальних здібностей та розвитку критичного мислення учнів і є основою для подальшого навчання та вдалого кар єрного зростання.
З ясовано, що дослідницькі уміння є важливим елементом розвитку молодших школярів і сприяють формуванню їхнього креативного мислення та критичного аналізу. Описується, що перш за все, важливо зацікавити учнів до дослідницької діяльності, використовуючи стимулююче освітнє середовище та цікаві завдання, серед яких можна виділити наступні: спостереження за природою, проведення експериментів та дослідів, залучення молодших школярів до проєктної діяльності, уміння розробляти припущення (гіпотези), проведення опитування, аналіз інформації та отриманих даних тощо.
Наголошено, що формуючи дослідницькі вміння доцільно навчити учнів ставити дослідницькі питання, розробляти план дослідження та збирати дані, спостерігати за зміною фізичних властивостей досліджуваних об єктів, робити виснов- ки й оформлювати результати. У статті робиться акцент на тому, що такі дослідницькі вміння не лише сприяють розвитку пізнавальних здібностей учнів, а і зацікавлюють до вивчення навколишнього світу та допомагають вирішувати реальні проблеми в майбутньому житті.
Есть полнотекстовые версии (для доступа требуется авторизация)

Доп.точки доступа:
Гордієнко, Т. В.

Имеются экземпляры в отделах: всего 1 : ВІТКЗ (1)
Свободны: ВІТКЗ (1)

Найти похожие

Бондаренко, Ю. І.
Формування природничої компетентності школярів засобами української літератури [Электронный ресурс] / Ю. І. Бондаренко // Наукові записки Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя. Психолого-педагогічні науки. - 2023. - 2. - С. 26-36
Рубрики:
фывфывфыв:
природнича компетентність, позасюжетні елементи (пейзажі), архетипна образність, проблема «людина й природа», стильові домінанти, дослідницька діяльність, творча діяльність, шляхи аналізу літературного твору
Аннотация: Автор статті активізує проблему компетентнісного навчання на уроках української літератури. Зокрема, його увага зосереджена на природничій компетентності, її змісті, шляхах і способах формування. Він підкреслює особливу роль навчальної дисципліни «українська література» у вирішення поставленої проблеми. На відміну від таких наук, як фізика, біологія, хімія, географія, що покликані знайомим учнів із явищами, законами й закономірностями природного довкілля, література – це той предмет, який може ввести учнів у створений людиною світоглядний та художньо-естетичний простір, де одне з центральних місць займають образи природних реалій. Крім того, автор матеріалу накреслює основні способи формування природничої компетентності засобами художнього слова. У науковому матеріалі встановлено напрямки такої діяльності, розкрито комплекс заходів, можливих під час
організації літературно-дослідницької та літературно-творчої діяльності школярів. Сюди віднесено поглиблене опрацювання учнями позасюжетних елементів (пейзажів), виявлення особливостей мовно-художньої образності у відповідних описах, осягнення архетипної структури художнього мислення (більшість архетипів – образи природного походження), проблеми «людина і природа» на матеріалі багатьох літературних творів, стильових впливів та світоглядних орієнтирів вітчизняних письменників, які зумовлюють завдання, покладені на змальовані природні явища. Окреме місце виділено творчій діяльності школярів – виконанню різноманітних описів природи, роздумів над проблемами взаємодії людини і природи, виходячи із прочитаних літературних текстів. Автор наголошує при цьому на важливості використання основних шляхів аналізу художніх творів, елементів ейдетики та евристики, активізації творчих зусиль учнів.
Есть полнотекстовые версии (для доступа требуется авторизация)

Имеются экземпляры в отделах: всего 1 : ВІТКЗ (1)
Свободны: ВІТКЗ (1)

Найти похожие

Бугаєць, Н. О.
Формування і розвиток stem-навичок у процесі навчання інформатики [Электронный ресурс] / Н. О. Бугаєць, Бобро А. А., Т. М. Чабала // Наукові записки Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя. Психолого-педагогічні науки. - 2023. - 2. - С. 37-46
Рубрики:
фывфывфыв:
STEM-навички, STEM-навчання, STEM-освіта, компетентнісний підхід, компетентності, інтердисциплінарне навчання
Аннотация: У статті розглядається актуальна проблема формування і розвитку STEM- навичок учнів у процесі навчання інформатики. Автори наголошують на те, що питання впровадження STEM-навчання в освітню діяльність і розвиток STEM- навичок є важливим для успішного навчання учнів, їх майбутньої професійної діяльності та самореалізації. STEM-навчання розглядається як однин із шляхів упровадження компетентнісного підходу в навчанні, метою якого і є комплексне формування ключових, предметних і соціально-особистісних компетентностей учнів, які створюють передумови для успішної діяльності, розв язування теоретичних і практичних задач у конкретних життєвих ситуаціях, що добре узгоджується з концепцією нової української школи.
На основі аналізу наукових літературних джерел визначені основні завдання STEM-навчання на кожному етапі освітньої діяльності в системі загальної серед- ньої освіти, сформульовано основні категорії навичок STEM, до яких відносяться компетентності в науці та техніці, уміння розв язувати прикладні задачі та проблеми з використанням наукового, інженерного підходів, навички проєктуван- ня та дизайну, навички інноваційної діяльності, навички виявлення релевантності між наукою, технологіями, математикою, інженерією, їх взаємозв язок з іншими предметами та реальним життям, математичні компетентності, навички критичного, творчого, алгоритмічного мислення, компетентності з комп ютер- них наук, цифрові навички, навички опрацювання і аналізу даних, їх візуалізації, соціальні компетентності, навички співробітництва, спілкування, лідерські навички.
Методика формування і розвитку STEM-навичок розглядаються на прикладах уроків з інформатики, що присвячені темам моделювання, кодування даних та дизайну. На уроці вчитель ставить за мету залучити учнів до різностороннього дослідження, вивчення проблемного питання, використання власного досвіду і знань з інших предметів. Учні на заняттях розв язують проблемне питання за допомогою використання цифрових ресурсів, здійснення пошуку, аналізу, оціню- вання, математичних розрахунків, експериментування, креативності, дизайну, використання засобів проєктування і програмування, презентації результатів.
Робота на STEM-уроці виконується спільно в міні-групах, у процесі спілкування і взаємодії з однокласниками.
Есть полнотекстовые версии (для доступа требуется авторизация)

Доп.точки доступа:
Бобро, А. А.; Чабала, T. М.

Имеются экземпляры в отделах: всего 1 : ВІТКЗ (1)
Свободны: ВІТКЗ (1)

Найти похожие

159.9(05)"540.3"+37(05)"540.3"
Н 34


    Наукові записки Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя. Психолого-педагогічні науки [Электронный ресурс] : Серія «Психолого-педагогічні науки» (Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя). №1 / за заг. ред. В. В. Бурназової. - Электрон. текстовые дан. - Ніжин : НДУ ім. М. Гоголя, 2023. - 93 с. - Загл. с титул. экрана. - ISSN 2663-4902. - Б. ц.
    Содержание:
МЕТОДОЛОГІЯ І ТЕОРІЯ ПЕДАГОГІКИ
Йотка, В. В. До сутності поняття «наукова школа» / В. В.Йотка . - С .7-13
Пісоцька, Л. М. Особливості формування організованості дітей 5–6 років засобами предметно-практичної діяльності / Л. М. Пісоцька . - С .14-21
МЕТОДИКА НАВЧАННЯ І ВИХОВАННЯ
Бондаренко, Ю. І. Формування способів мислення школярів на уроках літератури в контексті компетентнісного навчання / Ю. І. Бондаренко . - С .22-31
Гудима, Н. В. Формування медіаграмотності молодших школярів на уроках мовно-літературної освітньої галузі як одне із актуальних завдань Нової Української Школи / Н. В. Гудима, Н. В. Мєлєкєсцева, Н. В. Мєлєкєсцева . - С .32-42
Дорож, І. А. Формування здоров’язбережувальної компетентності молодших школярів в освітньому процесі НУШ / І. А. Дорож, А. Ф. Ковальчук . - С .43-53
Матвієнко, С. І. Гра як засіб забезпечення наступності у формуванні логіко-математичної компетентності старших дошкільників і учнів першого класу НУШ / С. І. Матвієнко . - С .54-62
Пісоцький, О. П. Особливості формування гуманного ставлення дітей 5–6 років до вихователів закладу дошкільної освіти / О. П. Пісоцький . - С .63-70
ПРОФЕСІЙНА ПІДГОТОВКА
Демченко, Н. М. Особливості використання навчального тренінгу як засобу підготовки майбутнього вчителя / Н. М. Демченко,Т. В. Гордієнко. - С .71-78
Шовкун, Т. М. Особливості впровадження STEM освіти в позакласній роботі учнів / Т. М. Шовкун, С. О. Коваленко, Л. О. Лобань, Л. П. Кузьменко . - С .79-85
Другие авторы: Коваленко С. О., Лобань Л. О., Кузьменко Л. П.
ВІТЧИЗНЯНИЙ І ЗАРУБІЖНИЙ ДОСВІД
Мартинюк, О. В. Підготовка та діяльність учителя як умова функціонування системи забезпечення підручниками шкільної освіти Німеччини / О. В. Мартинюк . - С .86-93

УДК

159.9(05)"540.3"+37(05)"540.3"

Рубрики: Кафедра психології
Кафедра педагогіки, початкової освіти, психології та менеджменту
Кафедра соціальної педагогіки і соціальної роботи
Есть полнотекстовые версии (для доступа требуется авторизация)

Доп.точки доступа:
Кузьменко, Л. П.
Экземпляры всего: 1
ВІТКЗ (1)
Свободны: ВІТКЗ (1)
Найти похожие

159.9(05)"540.3"+37(05)"540.3"
Н 34


    Наукові записки Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя. Психолого-педагогічні науки [Электронный ресурс]. №2 / за заг. ред. В. В. Бурназової. - Электрон. текстовые дан. - Ніжин : НДУ ім. М. Гоголя, 2023. - 172 с. - Загл. с титул. экрана. - ISSN 2663-4902. - Б. ц.
    Содержание:
МЕТОДОЛОГІЯ І ТЕОРІЯ ПЕДАГОГІКИ
Кононко, О. Л. Особливості уявлень дітей п’ятого-сьомого років про час – простір життя / О. Л. Кононко . - С .8-19
МЕТОДИКА НАВЧАННЯ І ВИХОВАННЯ
Білоусова, Н. В. Формування дослідницьких умінь молодших школярів на уроках із «Я досліджую світ» / Н. В.Білоусова , Т. В. Гордієнко . - С .20-25
Бондаренко, Ю. І. Формування природничої компетентності школярів засобами української літератури / Ю. І. Бондаренко . - С .26-36
Бугаєць, Н. О. Формування і розвиток stem-навичок у процесі навчання інформатики / Н. О. Бугаєць, А. А. Бобро, Т. М. Чабала . - С .37-46
Гордієнко, Т. В. Підготовка майбутніх учителів початкової школи до трудового навчання молодших школярів в умовах інклюзії / Т. В. Гордієнко . - С .47-53
Івахно, Н. О. Вивчення образів-персонажів літературного твору як носіїв власних назв динамічного типу / Н. О. Івахно . - С .54-62
Калинюк, Т. В. Формування соціокультурної компетентності на уроці іноземної мови у контексті цифровізації освіти / Т. В. Калинюк , О. О. Добринчук . - С .63-72
Король, В. С. Особливості систематизації навчально-пізнавальних інтересів учнів / В. С.Король . - С .73-78
Лисенко, І. М. Організація дистанційного та змішаного навчання на платформі Moodle / І. М. Лисенко . - С .79-88
Михальчук, Н. І. Дослідження поетики антропонімів у процесі шкільного вивчення роману Панаса Мирного та Івана Білика «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» / Н. І. Михальчук, Т. В. Рудюк . - С .89-95
Павленко, О. М. Особливості методики навчання джазової імпровізації Джеймі Еберсольда / О. М. Павленко . - С .96-102
Рудюк, Т. В. Особливості вивчення творчості Василя Короліва-Старого на уроках української літератури в 5 класі / Т. В. Рудюк, О. В. Капленко . - С .103-108
ПРОФЕСІЙНА ПІДГОТОВКА
Долматова, М. П. Читання англомовних художніх текстів як невід ємна складова навчання іноземної мови у ЗВО / М. П. Долматова . - С .109-115
Ельбрехт, О. М. Підвищення кваліфікації як фактор розвитку компетентностей керівника щодо управління системою забезпечення школи підручниками / О. М. Ельбрехт . - С .116-126
Качалова, Т. В. Інклюзивна компетентність викладача ЗВО: сутність, структура / Т. В. Качалова, Р. Г. Новгородський, Н. С. Останіна, М.Г. Криловець, М. Ю. Левандовський . - С .127-134
Другие авторы: Новгородський Р. Г., Останіна Н. С., Криловець М. Г., Левандовський М. Ю.
Останіна, Н. С. Формування професійної компетентності працівників позашкільної сфери в умовах вищої школи / Н. С. Останіна, Т. В. Качалова . - С .135-141
Ростовська, Ю. О. Формування виконавсько-сценічної майстерності майбутніх фахівців з хореографії у закладах вищої освіти України / Ю. О. Ростовська . - С .142-147
Шахрай, Т. О. Ретроспектива синергії міждисциплінарного підходу в освіті та науці: національний та європейський контекст / Т. О. Шахрай . - С .148-159
ВІТЧИЗНЯНИЙ І ЗАРУБІЖНИЙ ДОСВІД
Йотка, В. В. Наукова школа професора О. Я. Ростовського / В. В. Йотка . - С .160-166
Кавунник, О. А. Наукові родини професора Олександра Ростовського: представники, здобутки / О. А. Кавунник . - С .167-172

УДК

159.9(05)"540.3"+37(05)"540.3"

Рубрики: Кафедра психології
Кафедра педагогіки, початкової освіти, психології та менеджменту
Кафедра соціальної педагогіки і соціальної роботи
Есть полнотекстовые версии (для доступа требуется авторизация)

Доп.точки доступа:
Криловець М. Г., Левандовський М. Ю.
Экземпляры всего: 1
ВІТКЗ (1)
Свободны: ВІТКЗ (1)
Найти похожие

Кононко, O. Л.
Особливості уявлень дітей п’ятого-сьомого років про час – простір життя [Электронный ресурс] / О. Л. Кононко // Наукові записки Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя. Психолого-педагогічні науки. - 2023. - 2. - С. 8-19
Рубрики:
Аннотация: Стаття присвячена дослідженню актуальної проблеми особливостей усвідом- лення дітьми старшого дошкільного віку свого життя як часо – просторової реальності. На основі аналізу сучасної психолого-педагогічної літератури розглянуто поняття «самосвідомість», «життєдіяльність», охарактеризовано категорії «особистісне буття», «суб’єкт життєдіяльності», «суб’єкт самосвідомості». У статті зазна- чено, що показниками прогресивного розвитку самосвідомості на етапі дошкільного дитинства виступають адекватні й узагальнені уявлення про світ і своє місце в ньому та система цінностей. brРозкрито суть ключового поняття «уявлення дошкільників про час і простір життя», яке тлумачиться як образне відображення у дитячій свідомості відносин з природним, предметним, соціальним середовищем та власним «Я». Визначено критерії оцінки особливостей сформованості у дітей п’ятого – сьомого років життя світоглядних уявлень, а саме: домінантні цінності, на які орієнтувалися до- сліджувані; ступінь їх узагальненості та образності; продуктивність та аргумен- тованість актуалізації уявлень про життєдіяльність та власну активність в ній. brОписано авторську типологію критеріїв оцінки, до складу якої увійшли чотири типи: світоглядно-духовний, соціально-унормований, прагматичний та гедоністичний. brВизначено основні психолого-педагогічні умови ефективного збагачення дитячих уявлень про життя та власне «Я», до яких належать: формування статевої свідомості та статеворольової поведінки; розвиток ціннісного самоставлення, почуття власної гідності, елементарних форм рефлексії; сприяння усвідомленню дітьми дошкільного віку динаміки власного життя та її ролі у розвитку особистості. Накреслено перспективні напрями подальшої роботи з розробки моделі розвитку у дошкільників ціннісного ставлення до життя та власного «Я» і його методичного забезпечення.
Есть полнотекстовые версии (для доступа требуется авторизация)

Имеются экземпляры в отделах: всего 1 : ВІТКЗ (1)
Свободны: ВІТКЗ (1)

Найти похожие

Гордієнко, T. В.
Підготовка майбутніх учителів початкової школи до трудового навчання молодших школярів в умовах інклюзії [Электронный ресурс] / Т. В. Гордієнко // Наукові записки Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя. Психолого-педагогічні науки. - 2023. - 2. - С. 47-53
Рубрики:
фывфывфыв:
інклюзія, інклюзивна освіта, особливі освітні потреби, діти з особливими освітніми потребами, трудове навчання, технологічна освітня галузь, асистент вчителя
Аннотация: У статті представлено рекомендації для майбутніх учителів початкової школі щодо організації уроків трудового навчання в інклюзивних класах початкової школи. Акцентовано увагу на особливостях створення покрокового та детального зразку виконання трудової діяльності, або відеозразку, що допоможе дитині з особливими освітніми потребами співвіднести технічний малюнок операції з реальним виглядом виробу та сприятиме розвитку технологічного мислення.
Виділено головні кроки для створення умов розвитку творчого потенціалу дітей з особливими освітніми потребами на уроках трудового навчання: захопити народною творчістю; систематично працювати над формуванням трудових умінь і навичок дітей з особливими освітніми потребами; навчити учнів з особливими освітніми потребами навичкам і прийомам роботи з різними видами матеріалів; систематично тренувати практичне застосування знань; тренувати охайність при роботі з матеріалами й інструментами; виховувати екологічну культуру; тренувати навички самостійності.
Описано особливості професійної підготовки майбутніх вчителів початкової школи до роботи в інклюзивному середовищі, яка відбувається у педагогічних закладах вищої освіти та містить такі складові: інформаційна готовність; ово- лодіння педагогічними технологіями; засвоєння знань з основ психології; усвідом- лення знань індивідуальних відмінностей дітей; готовність майбутніх вчителів моделювати урок та бути готовими варіювати у освітньому процесі; знання індивідуальних особливостей дітей, які мають різні порушення у розвитку; готовність до професійної комунікації, взаємодії в команді підтримки та самоосвіта.
Наголошено на важливості співпраці вчителя інклюзивного класу початкової школи та асистента вчителя, в основі якої мають бути чинники партнерства, співпраці, відповідальності, акцента на сильні сторони та оцінювання.
Есть полнотекстовые версии (для доступа требуется авторизация)

Имеются экземпляры в отделах: всего 1 : ВІТКЗ (1)
Свободны: ВІТКЗ (1)

Найти похожие

Лисенко, І. М.
Організація дистанційного та змішаного навчання на платформі Moodle [Электронный ресурс] / І. М. Лисенко // Наукові записки Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя. Психолого-педагогічні науки. - 2023. - 2. - С. 79-88
Рубрики:
фывфывфыв:
дистанційне навчання, змішане навчання, проблемне навчання, система управління навчанням Moodle, електронний навчальний курс
Аннотация: Сучасними освітніми технологіями, які в даний час активно розвиваються та вдосконалюються, є технології, що дозволяють забезпечувати дистанційне та змішане навчання. Визначальними чинниками, які сприяли такому ходу подій у світі в цілому та в Україні зокрема, є бурхливий розвиток інформаційно-комунікаційних технологій, карантинні обмеження пов язані з COVID-19 та необхідність створити безпечні умови навчання у воєнний та повоєнний час. У статті визначено проблему розробки якісних електронних курсів для забезпечення дистанційного та змішаного навчання. Коротко охарактеризовано сучасні освітні технології та зосереджено увагу на платформі дистанційного та змішаного навчання Moodle, яка є однією з найбільш популярних систем управління нав- чанням в Україні та світі, оскільки дозволяє створювати електронні курси, розміщувати навчальні матеріали та завдання, підтримувати зв язок із здобувачами незалежно від часу та їх місця знаходження, оцінювати роботи та вести журнал оцінювання. В роботі висвітлено основні функціональні можливості системи Moodle та вказано критерії, які вона задовольняє. Зосереджено увагу на проблемній-орієнтованості даної системи. Визначено ресурси та діяльності, які можуть бути використані викладачем при розробці курсу під час різних фаз проблемного навчання. Також на прикладі системи управління навчанням Moodle розглянуто можливі способи організаційної структури навчальних електронних курсів під час дистанційного та змішаного навчання. Основна увага зосереджена на двох форматах: тематичному (модульному) і тижневому. Визначено особливості створення та наповнення курсів для кожного з вищезгаданих форматі, переваги та недоліки даних форматів як для викладача, так і для студентів, а також особливості взаємодії користувачів в межах кожного з них. Читачі отримають рекомендації по налаштуванню курсу для тематичного та тижневого форматів і дізнаються, у яких ситуаціях їх доцільно використовувати та як підтримувати пізнавальну активність здобувачів освіти. Сформульовано перспективи подальших наукових пошуків щодо використання системи Moodle під час дистанційного та змішаного навчання.
Есть полнотекстовые версии (для доступа требуется авторизация)

Имеются экземпляры в отделах: всего 1 : ВІТКЗ (1)
Свободны: ВІТКЗ (1)

Найти похожие

Михальчук, Н. І.
Дослідження поетики антропонімів у процесі шкільного вивчення роману Панаса Мирного та Івана Білика «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» [Электронный ресурс] / Н. І. Михальчук, Т. В. Рудюк // Наукові записки Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя. Психолого-педагогічні науки. - 2023. - 2. - С. 89-95
Рубрики:
фывфывфыв:
власна назва, антропонім, топонім, символічна функція, пообраз- ний шлях аналізу
Аннотация: Статтю присвячено вивченню ономастичної системи соціально-психологічного роману Панаса Мирного та Івана Білика «Хіба ревуть воли, як ясла повні?", зокрема одній із груп онімів – літературно-художнім антропонімам. У центрі наукового зацікавлення авторів – особливості функціонування власних художніх наймену- вань літературних персонажів у творчості реалістів Панаса Мирного та Івана Білика.
Функціонування власних назв, зокрема літературних антропонімів, у текстах шкільної програми потребує спеціального дослідження та розробки алгоритму навчальних дій для вчителя української літератури й учнів. У статті описано лише загальні зауваги до окремих елементів макроструктури (сформульовано орієнтовні теми занять для вивчення образів-персонажів із залученням їхніх власних назв) та мікроструктури (запропоновано види навчальної діяльності з використанням власного найменування як засобу характеристики героїв) уроків із вивчення образів-персонажів художнього твору.
Дослідження пропонує залучення літературно-художніх антропонімів до процесу характеристики образів-персонажів крізь призму різних варіантів пообразного шляху аналізу художнього твору, зокрема таких, як вивчення персонажів за рисами внутрішнього світу, за розвитком сюжету, за системою «виклик-відгук», осмислення ціннісно-цільової програми, психології вчинків героїв, статусно- рольова характеристика та концептуально-образний аналіз.
У цілому наукове дослідження спрямовано на вирішення питання концептуаль- ного значення найпродуктивніших літературно-художніх найменувань – антропонімів (особових імен, прізвищ та прізвиськ) – у процесі цілісної характеристики образів-персонажів реалістичного соціально-психологічного роману «Хіба ревуть воли, як ясла повні?». Запропоновано базові підходи до роботи з особовими назвами персонажів у межах пообразного та словесно-образного шляхів аналізу художнього твору, а саме: словникове опрацювання значень власних найменувань, ужитих у літературних текстах, з подальшим порівнянням із їхньою текстуальною функцією.
Есть полнотекстовые версии (для доступа требуется авторизация)

Доп.точки доступа:
Рудюк, Т. В.

Имеются экземпляры в отделах: всего 1 : ВІТКЗ (1)
Свободны: ВІТКЗ (1)

Найти похожие

10.

Павленко, O. М.
Особливості методики навчання джазової імпровізації Джеймі Еберсольда [Электронный ресурс] / О. М. Павленко // Наукові записки Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя. Психолого-педагогічні науки. - 2023. - 2. - С. 96-102
Рубрики:
фывфывфыв:
Джеймі Еберсольд, мистецька освіта, методика навчання, джазова імпровізація, вміння джазової імпровізації, творчий розвиток
Аннотация: У статті розкриваються особливості методики навчання джазової імпровізації видатного педагога-музиканта Джеймі Еберсольда. Зосереджується увага на важливості впровадження в сучасний освітній процес методів та прийомів навчання імпровізації, що сприятимуть підвищенню рівня фахової підготовки майбутніх викладачів музичного мистецтва. Джеймі Еберсольд – відомий музикант та педагог, який здобув світове визнання завдяки своїй методиці навчання джазової імпровізації. Проаналізовано, що педагог-музикант створив ґрунтовне навчально-методичне забезпечення та аудіозаписи, що допомагають здобува- чам освіти вчитися та розвиватися у галузі джазової музики. З ясовано, що основою методики навчання джазової імпровізації є особистісно-орієнтований підхід. Представлено основні принципи методики Джеймі Еберсольда, які полягають у формуванні вміння імпровізувати в галузі джазової музики за допомогою вивчення звукорядів, акордів, мелодій, особливостей джазового ритму, гармонії та розвитку музичного слуху, пам яті. Саме педагогу-музиканту належить всесвітньо відома концепція «Музика мінус один». Навчальні записи включають акомпанемент професійного джазового ансамблю для сольного інструмента.
Запропонована педагогом-музикантом нова форма організації навчання стала проривом у викладанні джазу: у здобувачів освіти з явилася можливість імпровізувати за поширеними джазовими стандартами й акордовими послідовностями з ритм-секцією за допомогою навчальних аудіозаписів, які містять тему, джазову гармонію та сольну партію. Цей підхід допомагає здобувачам освіти опанувати базові музичні структури необхідні для імпровізації та вдосконалити навички за допомогою практичного підходу. Ще один важливий принцип методики Джеймі Еберсольда – це розвиток музично-слухових уявлень та пам яті. Педагог- музикант зосереджує увагу на формуванні вмінь слухати та розуміти музику, що дозволяє здобувачам освіти імпровізувати на основі того, що вони чують. Він також рекомендує здобувачам освіти записувати себе під час імпровізації та прослуховувати свої записи, щоб удосконалити свої навички. З ясовано, що методика Джеймі Еберсольда сприяє розвитку творчості та свободи вибору у здобувачів освіти.
Есть полнотекстовые версии (для доступа требуется авторизация)

Имеются экземпляры в отделах: всего 1 : ВІТКЗ (1)
Свободны: ВІТКЗ (1)

Найти похожие

11.

Івахно, Н. О.
Вивчення образів-персонажів літературного твору як носіїв власних назв динамічного типу [Электронный ресурс] / Н. О. Івахно // Наукові записки Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя. Психолого-педагогічні науки. - 2023. - 2. - С. 54-62
Рубрики:
фывфывфыв:
власна назва, динамічний персонаж, пообразний шлях аналізу, статусна роль, соціальний статус, ціннісно-цільова програма, «зона найближ- чого розвитку»
Аннотация: Статтю присвячено проблемі вивчення образів-персонажів крізь призму їхніх власних назв динамічного типу. У центрі уваги автора зміни, які відбуваються з персонажами на внутрішньому (характер, цілі, цінності) та зовнішньому (статусна роль, вік, власне найменування) рівнях. Поглиблена робота з літературно-художніми антропонімами, носіями яких є динамічні персонажі, на сьогодні не представлена в методиці навчання української літератури.
Дослідження онімів динамічного типу потребує спеціальної системи продуманих навчальних дій, у результаті виконання яких у старшокласників сформується цілісне уявлення про функціональність динамічних персонажів та роль їхніх власних найменувань у відображенні динаміки.
У статті представлено методичну модель роботи, сформовану для поглибленої характеристики образів-персонажів художніх творів, які вивчаються в старших класах, на основі поглибленого дослідження власних назв динамічного типу. Для наукового дослідження взято літературні тексти, передбачені для шкільного аналізу навчальною програмою для старших класів, зокрема комедія «Мартин Боруля», трагікомедія «Мина Мазайло», роман «Місто», кіноповість «Зачарована Десна». У статті запропоновано теми, цілі уроків із вивчення названих творів у 10–11 класах, види діяльності в межах різних варіантів пообразного шляху аналізу як найбільш оптимального для вивчення власних назв динамічного типу.
Визначено ряд спеціальних методико-літературознавчих компетентностей, якими слід оволодіти учням старших класів для ефективної науково- дослідницької діяльності. Окреслено елементи макроструктури уроку з літератури для поглибленого вивчення динамічних персонажів з урахуванням їхніх найменувань. Проаналізовано методи та прийоми для практичної демонстрації ролі власної назви як регулятора вивчення динамічних образів-персонажів.
Есть полнотекстовые версии (для доступа требуется авторизация)

Имеются экземпляры в отделах: всего 1 : ВІТКЗ (1)
Свободны: ВІТКЗ (1)

Найти похожие

12.

Калинюк, T. В.
Формування соціокультурної компетентності на уроці іноземної мови у контексті цифровізації освіти [Электронный ресурс] / Т. В. Калинюк, О. О. Добринчук // Наукові записки Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя. Психолого-педагогічні науки. - 2023. - 2. - С. 63-72
Рубрики:
фывфывфыв:
іноземна мова, компетентність, соціокультурна компетент- ність, цифровізація, онланй-застосунок, навчальна платформа, освіта.
Аннотация: Стаття присвячена вивченню можливостей використання цифрових технологій для формування соціокультурної компетентності у процесі навчання інозем- ної мови. Встановлено, що широке використання цифрових технологій сприяє підвищенню ефективності освітнього процесу, доступності для усіх його учасників, водночас вони забезпечують ефективній інтеграції в іншомовне середовище та адаптації до культури країни, мова якої вивчається, підвищенню мотивації до вивчення іноземних мов тощо. Дані аспекти є пріоритетними напрямами модернізації освітньої галузі, що й визначає актуальність даного дослідження. Проаналізовано різні тлумачення терміну «соціокультурна компетентність» та узагальнено, що його основою є культурна спільність, яка дозволяє вільно розуміти та сприймати норми і цінності іншої соціокультурної спільноти. Представлено етапи формування соціокультурної компетентності (мотиваційний, інформативний, меморизація, активізація). Розглянуто низку онлайн-застосунків та продемонстровано можливості їх використання на різних етапах уроку іноземної мови. Проаналізовано ефективні форми та методи формування соціокультурної компетентності. Проведено опитування у формі анкетування серед здобувачів вищої освіти з метою виявлення їх ставлення щодо доцільності застосування цифрових технологій для формування соціокультурної компетентності у процесі навчання іноземної мови. Узагальнені результати засвідчили, що переважна більшість респондентів здебільшого позитивно оцінює переваги використання цифрових технологій (онлайн-застосунків, навчальних платформ тощо) задля удосконаленні іншомовних компетентностей, зокрема соціокультурної. Здобувачі вищої освіти вбачають важливість набуття соціокультурної компетентності задля формування уяви про культурне різноманіття та ведення успішного міжкультурного діалогу.
Есть полнотекстовые версии (для доступа требуется авторизация)

Доп.точки доступа:
Добринчук, O. О.

Имеются экземпляры в отделах: всего 1 : ВІТКЗ (1)
Свободны: ВІТКЗ (1)

Найти похожие

13.

Король, В. С.
Особливості систематизації навчально-пізнавальних нтересів учнів [Электронный ресурс] / В. С. Король // Наукові записки Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя. Психолого-педагогічні науки. - 2023. - 2. - С. 73-78
Рубрики:
фывфывфыв:
навчально-пізнавальний інтерес, класифікація навчально-пізна- вальних інтересів, класифікаційні критерії навчально-пізнавальних інтересів
Аннотация: У статті розглядається актуальна проблема систематизації навчально-пізна- вальних інтересів учнів. Автором наголошено, що інтереси займають важливе місце у структурі учіння як самостійної пізнавальної діяльності учнів. Вони стимулюють дії людини, направлені на подолання тих чи інших життєвих труд- нощів, виступають важливою запорукою досягнення поставлених цілей. Серед різноманітності інтересів важлива роль належить навчально-пізнавальним інтересам людини. Всебічний і комплексний аналіз психологічної, педагогічної та методичної літератури, вивчення педагогічного досвіду показав, що вивчення особливостей класифікації даних інтересів є особливо важливим та актуальним для сучасної психології. У своїй класифікації інтересів автор виділяє пізнавальні інтереси, які можуть бути науковими, технічними, професійними, навчальними тощо за сферою свого поширення; навчальні інтереси (а вони можуть бути і в сфері пізнання, і в сфері навчальної праці, і в сфері спілкування, і в сфері ігрової діяльності), навчально-пізнавальні інтереси, які спрямовані в першу чергу на пізнавальні ситуації, що виникають у сфері навчання, сфокусовані не стільки на результатах навчання, як на його процесі, і є одним із найдієвіших мотивів навчання. В основу запропонованої класифікації навчально-пізнавальних інтересів покладено 6 класифікаційних критеріїв, які об єднують 14 класифікаційних харак- теристик. За цими характеристиками виділено і описано близько 50 видів навчально-пізнавальних інтересів учнів. У статті зазначено, що до позитивних сторін даної класифікації потрібно віднести, по-перше, її універсальність, комп- лексний характер застосування; по-друге, можливість її використання як при психологічному і дидактичному вивченні навчально-пізнавальних інтересів, так і при розв язанні конкретно-методичних проблем шкільного навчання, а по-третє, взаємозв язок і взаємодоповнюваність класифікаційних критеріїв і характерис- тик. Підкреслено доступність класифікації для практичної роботи вчителя чи науковця.
Есть полнотекстовые версии (для доступа требуется авторизация)

Имеются экземпляры в отделах: всего 1 : ВІТКЗ (1)
Свободны: ВІТКЗ (1)

Найти похожие

14.

Йотка, В. В.
До сутності поняття «наукова школа» [Электронный ресурс] / В. В. Йотка // Наукові записки Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя. Психолого-педагогічні науки. - 2023. - 1. - С. 7-13
Рубрики:
фывфывфыв:
наукова школа, функції наукової школи, маркери наукової школи, науково-педагогічна школа, критерії для визначення науково-педагогічної школи, лідер наукової школи
Аннотация: У статті висвітлюються теоретичні підвалини поняття «наукова школа». Встановлено, що попри інтерес сучасних науковців до даної теми, вона є вивченою дещо фрагментарно, не завжди охоплюючи саме теоретичний аспект, натомість фокусуючись на розгляді конкретних наукових шкіл та результатів їх діяльності. Ми не маємо на меті знівелювати результати цих наукових пошуків, проте концентруємось на розгляді питання під іншим кутом, вбачаючи сенс проведеного дослідження саме у доповненні та систематизації теорії даного поняття. Для цього нами було зібрано та проаналізовано погляди вчених, виведено точки зору, що збігаються та на їх основі запропоновано узагальнююче визначення дефініції «наукова школа». Для більш глибокого розуміння нами було окреслено функції, що виконуються науковою школою у процесі її діяльності (за С. Гончаренком), а також маркери, завдяки яким можна ідентифікувати наукову спільноту як школу (за В. Євтухом). Виділено поняття «науково-педагогічна школа», як особливий вид наукової школи та вказано критерії для її визначення. Проаналізовано установчі документи провідних закладів вищої освіти України, що дає змогу говорити про плекання ними власних наукових шкіл, що закріплюється відповідними положеннями. Відповідно, встановлено, що для діяльності закладів освіти найбільш притаманними є саме науково-педагогічні школи, що зосереджуються на вихованні наступної генерації науковців шляхом їх наукового супроводу в процесі навчання та здобуття наукового ступеня через наставництво та керівництво написанням академічних робіт. У процесі проведення нашого дослідження було з’ясовано ключову роль особистості як лідера наукової школи, її керівника та засновника, харизматичного науковця, що здатен ввести наступників до наукової парадигми, у якій існує власне його вчення та у якій він прагне розвивати як себе, так і коло послідовників.
Есть полнотекстовые версии (для доступа требуется авторизация)

Имеются экземпляры в отделах: всего 1 : ВІТКЗ (1)
Свободны: ВІТКЗ (1)

Найти похожие

15.

Пісоцька, Л. М.
Особливості формування організованості дітей 5–6 років засобами предметно-практичної діяльності [Электронный ресурс] / Л. М. Пісоцька // Наукові записки Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя. Психолого-педагогічні науки. - 2023. - 1. - С. 14-21
Рубрики:
фывфывфыв:
організованість дітей 5–6 років, дисциплінованість, предметнопрактична діяльність, формування організованості дошкільників 5–6 років
Аннотация: У статті розглядається проблема формування у дітей дошкільного віку (5– 6 років) основ організованості засобами предметно-практичної діяльності. Наголошується, що наразі питання виховання у дошкільників організованості є складовим найбільш загального завдання дошкільної освіти – розвитку особистості та виховання у дітей дошкільного віку особистісних якостей. У статті автор вказує на основні компоненти, критерії та показники розвиненості організованості дітей п’яти-шести років, згідно з якими було розроблено емпіричну методику. Разом з тим, зроблено акцент на загальних показниках організованості дітей 5–6 років, на які звертається увага у дослідженні: здатність обходитися своїми силами у ході виконання завдань, самостійно долати труднощі на шляху до мети, не звертатися без потреби за допомогою. У емпіричному дослідженні авторка зафіксувала, що значна частина дошкільників (38 %) характеризується середнім рівнем розвиненості організованості, який проявляється у їх предметно-практичній діяльності, 34 % дітей п’яти-шести років властивий низький рівень організованості. Найменше виявлено дошкіль[1]ників п’яти-шести років з високим (10 %) і оптимальним (18 %) рівнями сформованості організованості у предметно-практичній діяльності. В цілому відмічено, що 72 % дітей старшої групи ЗДО характеризуються недостатньою мірою сформованості організованості у предметно-практичній діяльності. Авторка, вивчаючи виховні впливи педагогічних працівників ЗДО на формування організованості, дійшла висновку, що вихователі не зовсім чітко розуміють потенціал предметно-практичної діяльності для розвитку організованості старших дошкільників і тому використовують її досить обмежено в освітньому процесі. Також відмічено, що для педагогів властиве неповне й однобічне розуміння сутності організованості дітей 5–6 років, що перешкоджає їм організувати педагогічну взаємодію зі старшими дошкільниками, зорієнтовану на виховання і розвиток у них організованості у предметно-практичній діяльності, показниками якої є незалежність, ініціативність, наполегливість, очікування успіху, зібраність. При цьому зовсім незначна частина педагогів взаємодіють у цьому контексті з батьками вихованців старшої групи. Виховний вплив батьків на формування організованості у дітей 5–6 років не можна назвати системним. Переважна більшість дорослих не цікавиться вміннями дітей організовувати власну предметно-практичну діяльність. Проте 40 % батьків виявляють інтерес у вихованні організованості у своїх дітей, заохочуючи їх до самостійної предметно-практичної діяльності. Разом із тим, зовсім невелика кількість опитаних батьків дітей 5–6 років налаштована на співпрацю із вихователями у контексті освітнього процесу. За результатами проведеного дослідження зроблено висновок щодо необхідності оптимізації процесу формування організованості дітей п’яти-шести років у предметно-практичній діяльності.
Есть полнотекстовые версии (для доступа требуется авторизация)

Имеются экземпляры в отделах: всего 1 : ВІТКЗ (1)
Свободны: ВІТКЗ (1)

Найти похожие

16.

Бондаренко, Ю. І.
Формування способів мислення школярів на уроках літератури в контексті компетентнісного навчання [Электронный ресурс] / Ю. І. Бондаренко // Наукові записки Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя. Психолого-педагогічні науки. - 2023. - 1. - С. 22-31
Рубрики:
фывфывфыв:
спосіб мислення, компетентнісне навчання, шляхи аналізу, конкретизація, уявлення, оперування, аналіз, синтез, інтерпретація, теоретизування, висунення суджень та міркувань
Аннотация: Реалізація компетентнісного підходу до шкільного навчання української літератури потребує розуміння його складників та особливостей їх дисциплінарного застосування. Автор статті звертає увагу на формування в учнів способів мислення, пов’язаних із опрацюванням різних видів літературного матеріалу (художніх творів та історико-літературних джерел). Він вважає, що способи мислення школярів значною мірою зумовлені шляхами аналізу літературних текстів, адже саме з їх допомогою учитель-словесник установлює процесуальні алгоритми інтелектуальної діяльності на уроках літератури. У зв’язку із цим поданий науковий матеріал спрямований на те, щоб у загальному вигляді окреслити мисленнєві механізми під час застосування подієвого, композиційного, хронотопного, пообразного, словесно-образного, проблемно-тематичного, ідеаційно-концептуального, філософського, структурно-стильового та жанрового (для художніх джерел), хронологічного та тематико-фактографічного шляхів аналізу (для історико-літературних матеріалів). З іншого боку, способи мислення зумовлені операціями, які в принципі властиві інтелектуальній діяльності людини. Автор статті розглядає конкретизацію, уявлення, оперування, аналіз, синтез, інтерпретацію, теоретизування, висунення суджень та міркувань, їх місце у сфері діяльності здобувачів літературної освіти. Він показує особливості їх використання в процесі опрацювання навчальних матеріалів філологічного змісту й тим самим оприявнює інтелектуальні дії, спрямовані на вивчення літературних джерел. У такий спосіб продемонстровано зв’язок загальнопсихологічних та методико-літературних підходів до організації навчальної діяльності, конкретизовано мисленнєвий потенціал дослідницької роботи школярів під час опрацювання художніх та історико-літературних текстів.
Есть полнотекстовые версии (для доступа требуется авторизация)

Имеются экземпляры в отделах: всего 1 : ВІТКЗ (1)
Свободны: ВІТКЗ (1)

Найти похожие

17.

Ролік, A. В.
Проблема людської ідентичності у творах М. Гоголя [Электронный ресурс] / A.В.Ролік, Є.О.Плотніков // Література та культура Полісся. - 2023. - 23f. - С. 332-346
Рубрики:
фывфывфыв:
Гоголь, творчість, гумор, сміх, гротеск, комедія, реалістичні елементи, світосприйняття, пошук, ідентичність
Аннотация: У монографії Андреаса Ларсона «Гоголь і проблема людської ідентичності» акцентується, що проблема людської ідентичності червоною ниткою проходить через всю творчість Гоголя і що в художніх творах Гоголя його погляди на життя завуальовані і можуть бути прочитані лише в широкому контексті. Гоголь, підкреслює А. Ларсон, який з самих ранніх років шукав справу, що могла б принести користь людям, успіхом «Вечорів на хуторі біля Диканьки» проявив свій комічний талант. З тих пір він вважався комічним автором. У той час Гоголь ще думав, що його фантастичні світи повинні були здаватися читачам комічними з тих самих причин, через які вони здавалися такими йому самому. Лише після того, як реакція публіки на комедію «Ревізор» показала, що навіть його друзі реагували на цей твір інакше, ніж він передбачав, Гоголь почав сумніватися в силі сміху. Від того моменту він ставав все більше і більше дидактичним. Гоголь сподівався, що «Ревізор» здійснить на людей більший вплив, аніж написані ним повісті, оскільки розглядав театр засобом масового впливу. У чудернацькому світі комедії, який ґрунтується на неправильній ідентифікації дійових осіб, Гоголь чітко визначає сміх як єдиний позитивний персонаж в п’єсі. У цьому полягає його теорія дидактичного ефекту комічного гротеску. Лише за допомогою сміху читач може звільнитися від гротеску, відійти вбік і розірвати його пута. Гоголь наділив своїх персонажів такими рисами, шо вони, всупереч тотальній відсутності позитивних якостей, були схожими на реальних людей. Тим самим він сподівався, що публіка зможе ідентифікувати себе з цими персонажами і, розриваючи пута гротеску, позбудеться своїх власних недоліків та пороків, своєї власної низькопробності. Його помилка, на думку А. Ларсона, полягала в тому, що переважна більшість публіки мала абсолютно іншу вихідну точку зору в питаннях світосприйняття, аніж Гоголь.
Гоголь визначав сюжет своєї творчості як «душа людини», при цьому, стверджує німецький дослідник, він не знав достеменно ні своєї власної особистості, ні тим більше ідеальної особистості людини. Він почав послідовно підсилювати реалістичні дидактичні елементи в своїх творах, щоб таким чином примусити читача прийняти авторську точку зору. Таким чином, за словами А. Ларсона, він зґвалтував сам себе.
Есть полнотекстовые версии (для доступа требуется авторизация)

Доп.точки доступа:
Плотніков, Є.О.

Имеются экземпляры в отделах: всего 1 : ВІТКЗ (1)
Свободны: ВІТКЗ (1)

Найти похожие

18.

Пугач , В. М.
РЕЦЕНЗІЯ на монографію «І на оновленій землі… (Межигір’я та Нові Петрівці в історико-суспільному та культурному вимірах)» доктора філологічних наук, професора кафедри літератури, методики її навчання, історії культури та журналістики Ніжинського державно [Электронный ресурс] / В.М.Пугач // Література та культура Полісся. - 2023. - 23f. - С. 347-348
Рубрики:
Аннотация: Монографія доктора філологічних наук, професора кафедри літератури, методики її навчання, історії культури та журналістики Г. В. Самойленка є історико-культурним дослідженням одного з найдавніших регіонів Київщини та охоплює його неперервний етап розвитку від XV ст. до сучасного періоду...
Есть полнотекстовые версии (для доступа требуется авторизация)

Имеются экземпляры в отделах: всего 1 : ВІТКЗ (1)
Свободны: ВІТКЗ (1)

Найти похожие

19.

378.147.(075.8)
М 54

Демченко, Н. М.
Методичні рекомендації з організації педагогічної виробничої практики для студентів ІV курсу [Электронный ресурс] : (розділ педагогіка) / Н. М. Демченко, Л. О. Дубровська, Ю. Г. Новгородська, О. В. Самойленко, О. С.Філоненко . - Электрон. текстовые дан. - Ніжин : НДУ ім. М. Гоголя, 2023. - 79 с. - Загл. с титул. экрана. - Б. ц.

УДК

378.147.(075.8)

Рубрики: Кафедра педагогіки, початкової освіти та освітнього менеджменту
Есть полнотекстовые версии (для доступа требуется авторизация)

Доп.точки доступа:
Дубровська, Л. О.; Новгородська, Ю. Г.; Самойленко, О. В.; Філоненко, О. С.
Экземпляры всего: 1
ВІТКЗ (1)
Свободны: ВІТКЗ (1)
Найти похожие

20.

Гудима, Н. В.
Формування медіаграмотності молодших школярів на уроках мовно-літературної освітньої галузі як одне із актуальних завдань Нової Української Школи [Электронный ресурс] / Н. В. Гудима, Н. В. Мєлєкєсцева, O. Kовальчук // Наукові записки Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя. Психолого-педагогічні науки. - 2023. - 1. - С. 32-42
Рубрики:
фывфывфыв:
медіаосвіта, медіаграмотність, формування медіаграмотності, учні початкових класів, мовно-літературна освітня галузь
Аннотация: Глобальна інформатизація сучасного суспільства виконує завдання виховання самодостатньої особистості з критичним мисленням і вільною орієнтацією в медіаосвіті. Формування інформаційної культури та підготовка підростаючого покоління до життя в інформаційному просторі – завдання медіаосвіти. Проблема формування особистості, яка здатна розумно орієнтуватись у швидкоплинному потоці інформації та ефективно здобувати нові знання – сьогодні особливо актуальна, зважаючи на те, що новітні технології стали важливою частиною життя сучасних дітей. Сьогодні перед педагогами є низка нових викликів, які зумовлені стрімким розвитком сучасних школярів. Учителям зараз необхідно навчати інших дітей, які мислять зовсім не так, як їхні батьки. Сучасних дітей називають цифровими дітьми або поколінням Z. У дітей, які ніколи не жили без Інтернету, процеси опанування інформацією та формування уявлень про навколишнє середовище відбуваються з великим впливом медіа. Саме через це для сучасних школярів важливим є формування їх медіаграмотності. Адже досить часто інформація, яку подають медіа, не є правдивою та об’єктивною. Сучасна освіта зорієнтована не тільки на здобуття учнями теоретичних знань про правильне використання медіапристроїв, сучасних технологій і аналіз інформації з медіаджерел, але й на формування практичних навичок самостійного створення та презентації медіапродуктів. Адже саме процес створення таких продуктів розвиватиме медіаграмотність учнів, а також зробить процес навчання більш насиченим та ефективним. Тому вчителеві необхідно спрямовувати педагогічну діяльність на те, щоб формувати в учнів медіаграмотність, яка допоможе правильно та ефективно організувати роботу школярів із використанням медіапродуктів. У статті описано теоретичні аспекти формування навичок медіаграмотності учнів початкових класів, зумовлених використанням медіа в освітньому просторі Нової української школи; виокремлено напрями медіа на уроках мовно-літературної освітньої галузі в початковій школі; визначено й схарактеризовано педагогічні умови формування медіаграмотності здобувачів початкової освіти на уроках української мови та читання.
Есть полнотекстовые версии (для доступа требуется авторизация)

Доп.точки доступа:
Мєлєкєсцева, Н. В.; Ковальчук, O.

Имеются экземпляры в отделах: всего 1 : ВІТКЗ (1)
Свободны: ВІТКЗ (1)

Найти похожие

1-20 21-40 41-60 61-80 81-100 101-104

Статистика за 18.05.2024
Число запросов	1989
Число посетителей	869
Число заказов	0