Please use this identifier to cite or link to this item:
http://lib.ndu.edu.ua/dspace/handle/123456789/2817
Title: | Фігури експресивного синтаксису в поетичній творчості Василя Симоненка |
Authors: | Баран, І. М. |
Keywords: | Василь Симоненко функції фігур експресивного синтаксису експресивність синтаксичні фігури експресивний синтаксис |
Issue Date: | 2022 |
Abstract: | Стаття присвячена дослідженню та класифікації фігур експресивного синтаксису, що функціонують у мові поетичних творів Василя Симоненка. Встановлено роль засобів експресивного синтаксису в поетичному мовленні В. Симоненка, покласифіковано виявлені фігури за типами, розкрито причини їх використання та роль у мовотворчості поета, що забезпечує глибше зрозуміння особливостей образного мовомислення митця зокрема та літературних процесів шістдесятих років ХХ століття загалом. З’ясовано, що експресивні фігури поетичних текстів В. Симоненка репрезентують широкий спектр емоційно-психологічних реакцій і станів ліричного героя, аксіологічних вимірів фрагментів поетичної картини світу автора. Аналіз експресивних фігур уможливлює глибше розуміння світоглядної позиції автора-шістдесятника поетичних текстів, індивідуально-авторського бачення й специфічного оцінювання довкілля крізь призму додаткових, виразно емотивно-оцінних, семантичних планів лексем і фразем та їх комбінацій. Експресивність мовотворчості Василя Симоненка можна простежити фактично на всіх рівнях мовної системи, проте використання фігур експресивного синтаксису (явищ виразно самобутніх) належить до домінантних рис його ідіостилю. Фігури експресивного синтаксису увиразнюють емоційно-психологічні реакції та стани лірич-ного героя, посилюють аксіологічні параметри лексем і фразем у складі фігур, засобів експресивного синтаксису поезій В. Симоненка. Виявлено низку домінантних функцій фігур експресивного синтаксису в поезіях В. Симоненка: звертання акцентують увагу на особі, певному предметові чи явищі, репрезентують емоційні стани ліричного героя, увиразнюють мовлення поезій; вставні конструкції передають ставлення автора до описуваного, зображуваного; вставлені конструкції несуть додаткові повідомлення, зауваження, доповнення; еквіваленти речень найчастіше виконують спонукальну, заперечну та емоційно-оцінну функції; ампліфікація використана для посилення напруженості повідомлення, для надання контексту перелічувальної інтонації; градація посилює напруженість повідомлення; номінативні речення надають чіткості та зрозумілості мовленому, привертають увагу до певного об’єкта; еліпсис ужитий із метою досягнення напруження й стислості повідомлення; парцеляція посилює експресивність поетичних текстів, надає їм самобутніх рис; асиндетон залучає читача до участі в подіях, уможливлює наявність домислів, збагачення змісту описуваних фрагментів; замовчу-вання посилює емоційність та напруженість мовлення. |
Description: | The paper deals with the study and classification of expressive syntax figures that function in the language of Vasyl Symonenko’s poetic works. The role of means of expressive syntax in V. Symonenko’s poetic speech is established, the identified figures are classified by types, the reasons for their use and their role in the poet’s language creation are revealed, which provides a deeper understanding of the features of the artist’s figurative language thinking in particular and the literary processes of the sixties of the 20th century in general. It was found that the expressive figures of V. Symonenko’s poetic texts represent a wide range of emotional and psychological reactions and states of the lyrical hero, axiological dimensions of fragments of the author’s poetic picture of the world. The analysis of expressive figures enables a deeper understanding of the worldview position of the sixty-year – old author of poetic texts, individual authorial vision and specific assessment of the environment through the prism of additional, distinctly emotional and evaluative, semantic plans of lexemes and phrases and their combinations. The expressiveness of Vasyl Symonenko’s speech – making can be traced in fact at all levels of the language system, but the use of expressive syntax figures (phenomena that are distinctly original) belongs to the dominant features of his idiostyle. Figures of expressive syntax emphasize the emotional and psychological reactions and states of the lyrical hero, strengthen the axiological parameters of lexemes and phrases in the composition of figures, means of expressive syntax of V. Symonenko’s poems. A number of dominant functions of expressive syntax figures in V. Symonenko’s poems have been revealed: addresses focus attention on a person, a certain object or phenomenon, represent the emotional states of the lyrical hero, emphasize the speech of poems; inserted constructions convey the author’s attitude to the described, depicted; inserted structures carry additional messages, remarks, additions; sentence equivalents most often perform motivational, negative, and emotional – evaluative functions; amplification is used to increase the tension of the message, to provide a context of enumerative intonation; gradation increases the intensity of the message; nominative sentences provide clarity and comprehensibility of speech, draw attention to a certain object; ellipsis is used in order to achieve tension and brevity of the message; parcellation enhances the expressiveness of poetic texts, gives them original features; asyndeton involves the reader in participating in the events, enables the presence of conjectures, enrichment of the content of the described fragments; silence increases the emotionality and tension of speech. |
URI: | http://lib.ndu.edu.ua/dspace/handle/123456789/2817 |
Appears in Collections: | Література та культура Полісся. Випуск 107 (2022 р.) |
Files in This Item:
File | Description | Size | Format | |
---|---|---|---|---|
ПОЛІССЯ_107 МАКЕТ-128-139.pdf | 744,09 kB | Adobe PDF | View/Open |
Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.