РОЗВИТОК ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ І НАУКИ У НІЖИНСЬКІЙ ВИЩІЙ ШКОЛІ

Abstract

У статті аналізується внесок Ніжинської вищої школи у розвиток педагогічної науки й освіти. Автор виділяє чотири періоди цього процесу. І період від 1805 до 1875 рр. Цей період охоплює діяльність Гімназії вищих наук кн. Безбородька, фізико-математичного і юридичного ліцеїв. Відбувається розробка статутів Гімназії і ліцеїв, визначення мети, змісту, принципів і методів організації навчально-виховного процесу у середній і вищій школі. Акцентується увага на педагогічних поглядах І. С. Орлая. ІІ період – з 1875 до 1920 рр. – існування історико-філологічного інституту. Проаналізовано підготовку вчителів історії та словесності, розкрито внесок у педагогічну науку його викладачів та випускників, зокрема М. О. Лавровського, О. Ф. Музиченка, М. Ф. Даденкова, М. І. Демкова. ІІІ період – з 1920 до 1991 року – радянський період. В цей час було реорга- нізовано історико-філологічний інститут у науково-дослідний (1920–1921), в інститут народної освіти (1921–1930), інститут соціального виховання (1930– 1933) і з 1933 – у педагогічний інститут. Кафедра педагогіки була створена у 1922 році. Автор показує її вплив на розвиток педагогічної освіти. Окремо проаналізовано діяльність кафедри в довоєнний та післявоєнний періоди. Представлено також найвидатніших випускників цього періоду (Т. Ф. Бугайко, Є. К. Касьяненко, І. А. Коровай, О. В. Тканко, М. І. Бурда, А. П. Грищенко, С. В. Ки- риленко). ІV період – з 1991 по теперішній час: зміна статусу – від педагогічного інституту до класичного університету. Автор детально аналізує діяльність кафедри педагогіки в цей час: виконання комплексних наукових тем "Шляхи вдосконалення педагогічної майстерності вчителя" та "Розвиток педагогічної думки та освіти в Україні у ХІХ –ХХІ ст."; видання навчальних посібників для середньої школи та університету, підготовка дисертаційних робіт, станов- лення та розвиток історико-педагогічної наукової школи, проведення науково- практичних конференцій міжнародного та всеукраїнського рівнів, встановлення наукових зв’язків з установами НАПН України, вишами України та зарубіжжя.