Please use this identifier to cite or link to this item:
http://lib.ndu.edu.ua/dspace/handle/123456789/1925
Title: | ІНДИВІДУАЛЬНИЙ ДОСВІД МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ: СУТЬ, АКТУАЛІЗАЦІЯ ТА УМОВИ РОЗВИТКУ |
Authors: | Кононко, О. Л. |
Keywords: | досвід картина світу типологія індивідуального досвіду |
Issue Date: | 2020 |
Publisher: | НДУ імені Миколи Гоголя |
Abstract: | У статті обґрунтовано суть поняття "індивідуальний досвід" як особистіс-ний інтеграл, до складу якого входять знання, уміння, навички, звички, система цінностей. Констатовано, що показниками сформованості індиві-дуального досвіду майбутнього фахівця дошкільної освіти та ефективної організації освітнього процесу в університеті слугує цілісна адекватна наукова картина світу як система уявлень про загальні принципи та закони світобудови й своє місце у ньому. Досвід кваліфікується як похідна життє-діяльності особистості, а основним здобутком виступає її творча діяль-ність. Презентовано авторську типологію індивідуального досвіду майбут-нього педагога, до складу якої увійшли основні чотири типи: духовно-системний, персоналізований, продуктивно-технологічний і адаптивно-прагматичний. Критеріями розподілу на типи індивідуального досвіду слугували: продуктивність життя і діяльності, розвиток самосвідомості, характер мотивації, базові якості особистості. Встановлено, що представники духовно-системного типу творчо підходять до розв’язання завдань планетарного масштабу; персоналізованого – спрямовані на задоволення своїх індивідуальних та соціальних потреб; продуктивно-технологічного – прагнуть освоїти технології, що забезпечують продук-тивність; адаптивно-прагматичного – намагаються безпечно функціону-вати в межах звичних приписів у вузькому життєвому просторі. Вказані типи індивідуального досвіду визначають сенс буття, домінантні цінності, стиль діяльності та спосіб життя. Важливими завданнями професійної підготовки майбутніх педагогів у закладі вищої освіти є актуалізація в освітньому процесі власного досвіду кожного студента, усвідомлення ним своїх особливостей, розуміння необхідності оновлювати власний досвід, враховувати життєві реалії, визнавати пріоритет духовного розвитку. До психолого-педагогічних умов оптимізації освітнього процесу віднесено: розширення знань студентської молоді за рахунок збільшення інформації планетарного масштабу, посилення духовної складової у викладанні дисциплін гуманітарного і художнього циклів; наближення змісту освіти до сучасних реалій, формування адекватної картини світу та Я-концепції; створення креативно насиченого середовища, уникнення стереотипів; забезпечення балансу базової освітньої інформації і розвитком відкритості новому; плекання свідомого ставлення до життя, окультурення потреб, розвиток рефлексії, сприяння усвідомленню доцільності змін індивідуального досвіду. |
URI: | http://lib.ndu.edu.ua/dspace/handle/123456789/1925 |
Appears in Collections: | Наукові записки. Серія "Психолого-педагогічні науки". 2020 р., № 3 |
Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.