Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://lib.ndu.edu.ua/dspace/handle/123456789/1984
Повний запис метаданих
Поле DCЗначенняМова
dc.contributor.authorБондаренко, Юрій Іванович-
dc.date.accessioned2021-03-09T08:04:54Z-
dc.date.available2021-03-09T08:04:54Z-
dc.date.issued2020-
dc.identifier.urihttp://lib.ndu.edu.ua/dspace/handle/123456789/1984-
dc.description.abstractУ статті порушено питання підвищення результативності літературного навчання, що пов’язано із застосуванням шляхів аналізу художніх творів. Так, подієвий та композиційний можна використовувати, починаючи з 5–6 класів: учні в цей час більше тяжіють до конкретного, ніж абстрактного. Хронотопний аналіз сприяє розвитку часових і просторових уявлень школярів. Його слід про- понувати в 9–11 класах. У рамках пообразного аналізу (7–11 класи) можна розширювати уявлення про внутрішні процеси людини, щоб розкрити природу літератури як мистецтва слова, ефективно застосовувати словесно-образ- ний аналіз (5–11 класи). Значні можливості для інтенсифікації інтелектуальних зусиль дає проблемно-тематичний аналіз. Його потенціал розкривається в 9– 11 класах, коли в учнів починають цікавити важливі проблеми буття. Вищим рівнем проблемно-тематичного аналізу треба вважати ідеаційно-концепту- альний та філософський (9–11 класи). Ефективність навчального процесу зростає завдяки тому, що школярі користуються категоріями світоглядного порядку. З допомогою структурно-стильового аналізу можна реалізувати один із провідних принципів – вивчення літератури на історико-генетичних засадах. Оптимальність жанрового аналізу полягає в універсальності. Його викорис- тання починається в 5–6 класах. Подієвий аналіз продуктивний для невеликих епічних творів з однією сюжетною лінією, композиційний – для текстів з авторським поділом на дії, розділи, части- ни, глави, хронотопний – у випадку творів, де часопросторова будова має важливе концептуальне навантаження, словесно-образний – для лірики, окремих фрагментів епосу та драми, проблемно-тематичний, ідеаційно-концептуаль- ний, філософський – для з’ясування авторської світоглядної системи, структурно-стильовий – під час встановлення зв’язків літературного матеріа- лу зі стильовими процесами, жанровий – для максимально повної оцінки худож- нього джерела.uk_UA
dc.language.isoukuk_UA
dc.publisherВидавництво НДУuk_UA
dc.subjectоптимізаціяuk_UA
dc.subjectефективністьuk_UA
dc.subjectнавчальний процесuk_UA
dc.titleОПТИМІЗАЦІЯ ЛІТЕРАТУРНОГО НАВЧАННЯ В СЕРЕДНІЙ ШКОЛІuk_UA
dc.typeArticleuk_UA
Розташовується у зібраннях:Наукові записки. Серія "Психолого-педагогічні науки". 2020 р., № 4

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
10.pdf223,28 kBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.