eNGSUIR. Інституційний репозиторій НДУ імені Миколи Гоголя
Бібліотека імені акад. М.О. Лавровського
Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал:
http://lib.ndu.edu.ua/dspace/handle/123456789/2814| Назва: | Кобза та бандура в Україні: регіональні аспекти |
| Автори: | Клапчук, В. |
| Ключові слова: | кобза, бандура лютне подібні інструменти приструнки харківська бандура київська бандура полтавська бандура |
| Дата публікації: | 2022 |
| Короткий огляд (реферат): | Метою статті є розкриття понять кобза та бандура, вивчення історич-них шляхів їх розвитку, що уособлювало українське культурне надбання. У вітчизняній історіографії досі відсутні спеціальні дослідження цієї тематики. Наукові підходи базуються на застосуванні принципу історизму, загально-наукових методів (аналіз, синтез, індукція, дедукція, конкретизування та ін.). Наукова новизна дослідження полягає у висвітленні походжень понять «кобза» та «бандура», специфіки змін конструкції інструментів під час побутування в Україні. Висновки. На основі історичних фактів вивчено обставини появи цих музичних інструментів від перших згадок до загаль-ного поширення на українській землі на основі аналізу різних дослідницьких версій. Бандура – це лютнеподібний інструмент, аналоги якого були по-ширені в середньовічній Європі. Кобза, згідно найбільш поширеної теорії, є азійського походження. Традиційно, музикантів, які грали на кобзах, нази-вали кобзарями. Однак такий виконавець міг тримати і бандуру в руках, яка досить схожа на кобзу, тож його все одно називатися кобзарем. Остан-ній зразок української кобзи – інструмент О. Вересая. Кобза та бандура першої стадії (до XVIIIстоліття) були лютнеподібними інструментами, струни розміщувалися лише на грифі, у кобзи – 3 струни, у бандури 5–6. Кобза та бандура другої стадії (з другої половини XVIII століття) має приструнки. Граючи на кобзі, виконавець укорочував струни на грифі, поєднуючи це з щипком відкритих струн. Граючи на бандурі виконавець застосую щипок пальцем з потрібної відкритої струни. Модернізація бандури здійснювалася протягом тривалого часу. На основі трьох типів конструкції склались три найвідоміші виконавські школи: харківська, київ-ська та полтавська. Ці школи мають різні конструкції бандур, відрізня-ються способом гри на інструменті. Удосконалення конструкції бандури сприяло значному розширенню виконавського репертуару, який збагатив-ся творами як традиційних композиторів, так і сучасних. Це нова сучасна музика, яка являє собою переплетення традиційних стилів з елементами джазу, експресіонізму, імпресіонізму тощо. Композитори додали бандурі нового звучання, відкрили новітні способи звуковидобування на бандурі, значно доповнили технічні можливості виконавця. |
| Опис: | The purpose of the article is to reveal the concepts of kobza and bandura, to study the historical ways of their development, which personified the Ukrainian cultural heritage. In Ukrainian historiography, still no special studies on this topic. Scientific approaches are based on the application of the principle of historicism, general scientific methods (analysis, synthesis, induction, deduction, concretization, etc.). Scientific novelty of the study consists in highlighting the origins of the concepts of «kobza» and «bandura», the specifics of changes in the design of instruments during their stay in Ukraine. Conclusions. On the basis of historical facts, the circumstances of the appearance of these musical instruments from the first mentions to the general distribution on the Ukrainian land were studied based on the analysis of various research versions. Bandura is a lute – like instrument, analogues of which were common in medieval Europe. Kobza, according to the most common theory, is of Asian origin. Traditionally, musicians who played the kobza were called kobzars. However, such a performer could also hold a bandura in his hands, which is quite similar to a kobza, so he would still be called a kobzar. The last sample of the Ukrainian kobza is the instrument of O. Veresai. Kobza and bandura of the first stage (before the 18th century) were lute-like instruments, the strings were placed only on the neck, kobza had 3 strings, bandura 5–6.The kobza and bandura of the second stage (from the second half of the 18th century) have fringes. When playing the kobza, the performer shortened the strings on the neck, combining this with a pinch of the open strings. When playing the bandura, the performer uses a finger pinch from the desired open string. Bandura modernization was carried out for a long time. Three famous performing schools were formed on the basis of three types of construction: Kharkiv, Kyiv and Poltava. These schools have different designs of banduras, differ in the way they play the instrument. The improvement of the design of the bandura contributed to the significant expansion of the performance repertoire, which was enriched by the works of both traditional and modern composers. This is new modern music, which is an interweaving of traditional styles with elements of jazz, expressionism, impressionism, etc. Composers added a new sound to the bandura, discovered new ways of producing sound on the bandura, and significantly improved the technical capabilities of the performer. |
| URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): | http://lib.ndu.edu.ua/dspace/handle/123456789/2814 |
| Розташовується у зібраннях: | Література та культура Полісся. Випуск 107 (2022 р.) |
Файли цього матеріалу:
| Файл | Опис | Розмір | Формат | |
|---|---|---|---|---|
| ПОЛІССЯ_107 МАКЕТ-177-189.pdf | 749,71 kB | Adobe PDF | Переглянути/Відкрити |
Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.