eNGSUIR. Інституційний репозиторій НДУ імені Миколи Гоголя
Бібліотека імені акад. М.О. Лавровського
Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал:
http://lib.ndu.edu.ua/dspace/handle/123456789/2929| Назва: | Онімна гра: зауваги до термінології |
| Автори: | Божко, І. С. |
| Ключові слова: | ономастика термінологія квазіонім людонімія онімна гра |
| Дата публікації: | 2023 |
| Видавець: | Видавництво НДУ ім. М. Гоголя |
| Короткий огляд (реферат): | Статтю присвячено проблемі ономастичної термінології, зокрема в контексті онімної гри. У статті описано терміни-синоніми до терміну онімна гра та частково визначено особливості онімної гри з погляду лінгвістів-представників різних ономастичних шкіл України та світу. Онімна гра визначається як навмисна маніпуляція з власною назвою, яка провокує руйнування ономастичного стереотипу комунікантів. Онімна гра передбачає розчленування структури словоформи, маніпуляції з категоріями роду й числа, перехід оніма в статус апелятива й навпаки, суфіксальний та інший відонімний словотвір, контамінації, народну етимологію, порівняльні конструкції, онімні метафори й метонімічні конструкції, експлуатацію графіки та орфоепії на межі різних мов. В українській ономастиці побутує також термін ономастична гра, який є менш вживаним та, на наш погляд, менш логічним. Подібні термінологічні проблеми притаманні також іншим європейським мовам, де співіснують jeu de noms, jeu onomastique, jeu d’onomastique (французька мова); name game, onomastic game (англійська мова). Термін ludonimía / ludonymie авторства Анхеля Іґлесіаса Овехеро лаконічно резюмує сутність поняття. Людонімія здійснюється через використання каламбурів, маніпуляції з омонімами та паронімами, епонімію, фонетичне обігрування ідентифікатора в поєднанні з прізвищем, кореферентну номінацію, яку автор називає поліономасією. Проте згаданий термін уже вживається на позначення найменування різного роду ігор, тож у такому разі йдеться про небажану в термінології полісемію. Відзначаємо, що полісемія в ономастичній термінології – поширене явище, зокрема у контексті вживання термінів логонім, квазіонім. Останній ми вживаємо на позначення продукту онімної гри, апелятива, який імітує власну назву та нерідко має узагальнююче значення, тоді як в інших дослідженнях він фігурує на позначення апелятива, який вживається в ролі пропріальної одиниці не імітуючи структурно власну назву. Попри брак уніфікації в ономастичній термінології взаєморозуміння дослідників цілком можливе завдяки прозорій семантиці термінів та контексту, який уточнює їхнє значення. |
| Опис: | The paper deals with the problem of onomastic terminology, in particular in the context of the name game. The article describes the terms which are synonymous with the term онімна гра (name game) and partially defines the features of the name game from the point of view of linguists representing various Ukrainian and foreign onomastic schools. The name game is defined as a deliberate manipulation with a proper name, which provokes the destruction of the onomastic stereotype of communicators. The name game involves dissection of the structure of the word form, manipulation of the categories of gender and number, transition of a proper name to an appellative and vice versa, suffixation and other types of word formation, contaminations, folk etymology, comparative constructions, namebased metaphors and metonymic constructions, use of graphics and orthography on the interlingual level. In Ukrainian onomastics, there is also the term ономастична гра (onomastic game), which is less used and, in our opinion, less logical. Similar terminological problems are inherent in other European languages, where jeu de noms, jeu onomastique, jeu d’onomastique (French language); name game, onomastic game (English language) coexist. The term ludonimía / ludonymie by Ángel Iglesias Ovejero succinctly summarizes the essence of the concept. Ludonymy is carried out through the use of puns, manipulation of homonyms and paronyms, eponymy, phonetic manipulation of an identifier in combination with a surname, co-referential nomination, which the author calls polyonomasia. However, the mentioned term is already used to denote the names of various kinds of games, so in this case it is an undesirable terminological polysemy. We note that polysemy in onomastic terminology is a common phenomenon, in particular in the context of the use of the terms logonym and quasi-onym. We use the latter to denote the product of the name game, an appellative that imitates a proper name and often has a generalizing meaning, while in other studies it appears to denote an appellative that is used as a proper unit without imitating it. Despite the lack of unification in onomastic terminology, the mutual understanding of researchers is quite possible thanks to the transparent semantics of the terms and the context that clarifies their meaning. |
| URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): | http://lib.ndu.edu.ua/dspace/handle/123456789/2929 |
| Розташовується у зібраннях: | Література та культура Полісся. Випуск 108 (2023 р.) |
Файли цього матеріалу:
| Файл | Опис | Розмір | Формат | |
|---|---|---|---|---|
| ПОЛІССЯ_108-121-130.pdf | 904,82 kB | Adobe PDF | Переглянути/Відкрити |
Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.