Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://lib.ndu.edu.ua/dspace/handle/123456789/3759
Повний запис метаданих
Поле DCЗначенняМова
dc.contributor.authorКоваленко, С. О.-
dc.contributor.authorЦиганник, Р. А.-
dc.date.accessioned2024-10-02T17:24:30Z-
dc.date.available2024-10-02T17:24:30Z-
dc.date.issued2024-
dc.identifier.udc612.13-
dc.identifier.urihttp://lib.ndu.edu.ua/dspace/handle/123456789/3759-
dc.description.abstractПроведення пасивної ортопроби ускладнює роботу гемодинаміки за умов виклю чення впливу скорочень м’язів нижніх кінцівок для забезпечення повернення крові до серця. Важливою частиною пристосувальних зрушень при цьому можуть бути зміни часових характеристик варіабельності серцевого ритму (ВСР). Мета. З’ясувати зміни часових показників ВСР у здорових молодих чоловіків при пасивній градуальній ортопробі та у період відновлення після неї, їх залежність від вихідного рівня вегетативного тонусу та від рівня рухової активності. Вимірювання здійснювали на 76 чоловіках віком 18-25 років з дотриманням основ них біоетичних положень. Після відпочинку в положенні лежачи горизонтально на ортостатичному столі упродовж 5-10 хвилин вимірювали показники варіабель ності серцевого ритму. Вимірювання повторювали на 5-й хвилині після нахилу на 15°, 30°, 45°, 60° та на 20-й хвилині при нахилі 60°, через 5 хвилин після повернення у горизонтальне положення. Варіабельність серцевого ритму реєстрували за допомогою кардіодатчика Polar W.I.N.D. Link у програмі Polar Protrainer 5.0 (Polar ElectroOY, Finland). Оцінювали наступні показники часового аналізу ВСР: SDDNN, rMSSD, pNN50, cV, а також інтегральний індекс напруження (ІН). При пасивній ортопробі починаючи з рівня 30° відбувалось вірогідне зменшення SDNN, rMSSD, pNN50, пропорційне кутові нахилу, а з навантаження 45° – збіль шення ІН. Максимум реактивності був досягнутий для SDNN, rMSSD, pNN50 вже на 5-й хвилині в положенні 60° та залишався сталим упродовж перебування в ньому 20 хвилин. Це може бути свідченням пригнічення парасимпатичних та посилення симпатичних впливів на ритмогенез серця. Після завершення проби і переході в вихідне горизонтальне положення спосте рігали феномен зверхвідновлення для всіх часових показників варіабельності серцевого ритму. Виконання градуальної пасивної ортопроби приводило до зменшення варіабель ності серцевого ритму більш вираженому у парасимпатотоніків і за рахунок в більшому ступені пригнічення тонусу парасимпатичної ланки автономної нервової системи. Регулярні фізичні навантаження в основному впливають на рівень функціональ ного стану осіб при пасивній градуальній ортопробіпробі, а не не особливості варіабельності серцевого ритму. Перспективи подальших досліджень вбача ються в детальному аналізі хвильової структури серцевого ритму при пасивній градуальній ортопробі.uk_UA
dc.language.isoukuk_UA
dc.publisherВидавництво НДУ ім. М. Гоголяuk_UA
dc.subjectваріабельність серцевого ритмуuk_UA
dc.subjectпасивна ортопробаuk_UA
dc.subjectвегетативний тонусuk_UA
dc.subjectатлетиuk_UA
dc.subjectадаптаціяuk_UA
dc.titleВаріабельність серцевого ритму при градуйованій пасивній ортопробі у чоловіківuk_UA
dc.typeArticleuk_UA
Розташовується у зібраннях:Наукові записки. Біологічні науки № 1–2 (2024)

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
макет_НЗ_№1-2_2024-86-93.pdf262,02 kBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.