Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://lib.ndu.edu.ua/dspace/handle/123456789/4201
Повний запис метаданих
Поле DCЗначенняМова
dc.contributor.authorПанчішна, К. Л.-
dc.date.accessioned2025-03-11T07:47:10Z-
dc.date.available2025-03-11T07:47:10Z-
dc.date.issued2024-
dc.identifier.udc78.071.2:005.336.2-027.561]:793.32-
dc.identifier.urihttp://lib.ndu.edu.ua/dspace/handle/123456789/4201-
dc.description.abstractУ статті розглядається питання розвитку професійної компетентності концертмейстера класичного танцю через дослідження ритмічної взаємодії музики та пластичних рухів балетного екзерсису. Запропоновано авторський підхід до розкриття безперервності хореографічної комбінації шляхом інтеграції позамузичних ритмічних елементів метричної (античної) системи віршування в концертмейстерський репертуар. Такий підхід дозволяє виявити закономірності ритмічного сполучення трьох затактових нот як стимулюючого фактора пластичних рухів із відповідними ритмами основних балетних елементів. Особлива увага приділяється ізометричному узгодженню пластично-музичної тканини, що відіграє ключову роль у професійній діяльності концертмейстера класичного танцю. Розглянуто застосування античних ритмів, таких як пеан, ямб, хорей, а також складних логаедів у побудові ритмічної структури хореогра фічного супроводу. Запропоноване дослідження спрямоване на пошук ефектив них методів синкретичного поєднання «слова-музики-танцю», що є основополож ним принципом концертмейстерської практики. Визначено можливості ритмічного варіювання в межах різних музичних розмірів, що дозволяє досягти гнучкості в адаптації музичного супроводу до специфіки екзерсисів біля станка, на середині залу, у стрибкових комбінаціях та роботі на пуантах. Отже, стаття акцентує увагу на важливості усвідомленого підходу до ритмічної організації музичного матеріалу, що сприяє підвищенню рівня профе сійної компетентності концертмейстера та ефективності навчального процесу в класичному танці. Окремо розглядається вплив тембральних характеристик музичного супроводу на сприйняття ритмічної структури хореографічних комбінацій. Визначено роль динамічних акцентів та артикуляційних особливостей у формуванні музично танцювального діалогу між концертмейстером і виконавцями. Такий підхід дозволяє не лише підвищити якість навчального процесу, а й сприяє розвитку чутливості до музики у майбутніх танцівників. У підсумку, автор підкреслює значення міждисциплінарного підходу до підготовки концертмейстерів класичного танцю, що базується на поєднанні музичної, ритмічної та хореографічної компетентностей.uk_UA
dc.language.isoukuk_UA
dc.publisherВидавництво НДУ ім. М. Гоголяuk_UA
dc.subjectтри затактові нотиuk_UA
dc.subjectізометрія пластично-музичної тканиниuk_UA
dc.subjectпластичний рухuk_UA
dc.subjectантичні ритмиuk_UA
dc.subjectпеанuk_UA
dc.subjectямбuk_UA
dc.subjectхорейuk_UA
dc.subjectскладні логаедиuk_UA
dc.titleПРОФЕСІЙНА КОМПЕТЕНТНІСТЬ КОНЦЕРТМЕЙСТЕРА КЛАСИЧНОГО ТАНЦЮ: РОЗВИТОК ТА САМОРОЗВИТОКuk_UA
dc.typeArticleuk_UA
Розташовується у зібраннях:Наукові записки. Серія «Психолого-педагогічні науки». 2024. №4

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
макет_НЗ_№4_2024 (1)-123-130.pdf504,98 kBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.