Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://lib.ndu.edu.ua/dspace/handle/123456789/4244
Повний запис метаданих
Поле DCЗначенняМова
dc.contributor.authorБілоусова, Н. В.-
dc.contributor.authorБобро, А. А.-
dc.date.accessioned2025-03-13T07:07:20Z-
dc.date.available2025-03-13T07:07:20Z-
dc.date.issued2025-
dc.identifier.udc373.3.016:51-
dc.identifier.urihttp://lib.ndu.edu.ua/dspace/handle/123456789/4244-
dc.description.abstractУ статті розглянуто історію виникнення та основні принципи сторітеллінгу, зокрема його інтеграцію в освітній процес на уроках математики, які охоплюють створення квестів, персоніфікацію чисел, міжпредметні історії та групові завдання. У статті наголошується на тому, що сторітеллінг, або мистецтво розповідання історій, є інноваційним педагогічним інструментом, який значно підвищує якість та ефективність навчання, особливо в початковій школі. Стверджується, що його застосування сприяє активізації уяви, емоцій та зацікавленості учнів, дозволяючи їм легше засвоювати складний навчальний матеріал. Підкреслюється, що вдало побудована історія викликає емоційний відгук, стимулює до активного навчання та сприяє формуванню важливих компетентностей. Стаття акцентує увагу на типах сторітеллінгу: культурний, соціальний, міфи та легенди, Jump story, сімейний, дружній, особистий; ключових елементах сторітеллінгу: персонажах, сюжеті, темі та ідеї. Особливий акцент зроблено на алгоритмі створення історії, який включає етапи підготовки, пошуку героя та формування сюжету. Надаються практичні поради щодо впровадження цієї методики у освітній процес, підкреслюючи важливість відповідності історій дидактичним цілям та інтересам учнів. У статті описуються етапи створення історії для навчання за методом сторітеллінгу. На першому етапі підготовки вчитель визначає місце історії в уроці, готує матеріали та контент, щоб зацікавити учнів. Другий етап – це пошук ідеї та героя для історії, де учні самі можуть придумати персонажів, що пов’язані з навчальним завданням. На третьому етапі створюється сюжет, який включає експозицію, зав’язку, розвиток дії, кульмінацію та розв’язку. Усі етапи мають на меті заохотити учнів до активної участі та навчання через цікаві та логічно побудовані історії. Окремо розглянуто переваги сторітеллінгу у навчанні математики: створення емоційного зв’язку із матеріалом, розвиток логіки та креативності, підвищення мотивації та залученості учнів до навчання. Зроблено висновок про те, що сторітеллінг є ефективним засобом для творчого навчання, який робить уроки цікавими, інтерактивними та змістовними. Його використання сприяє формуванню у молодших школярів ключових навичок, необ хідних для їхнього подальшого розвитку та успіху в навчанні.uk_UA
dc.language.isoukuk_UA
dc.publisherВидавництво НДУ ім. М. Гоголяuk_UA
dc.subjectсторітеллінгuk_UA
dc.subjectтипи сторітеллінгуuk_UA
dc.subjectаглоритмuk_UA
dc.subjectматематикаuk_UA
dc.subjectпочаткова школаuk_UA
dc.titleМАТЕМАТИЧНИЙ СТОРІТЕЛЛІНГ У ПОЧАТКОВІЙ ШКОЛІuk_UA
dc.typeArticleuk_UA
Розташовується у зібраннях:Наукові записки. Серія «Психолого-педагогічні науки». 2025. №1

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
макет_НЗ_№1_2025 (1)-28-34.pdf181,06 kBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.