Репозитарій НДУ

Кількість документів у репозитарії: 4581

Розділи

Виберіть розділ, щоб переглянути його колекції.

Зараз показуємо 1 - 6 з 6

Нові надходження

  • Тип елементу:Документ,
    ПЛАСТИЧНО-МУЗИЧНА ІЗОМЕТРІЯ ЕКЗЕРСИСУ: КОМУНІКАТИВНІ КАНАЛИ ТА АМПЛІТУДНІ ІМПУЛЬСИ ВЗАЄМОДІЇ
    (НДУ ім. М. Гоголя, 2025) Панчішна , К. Л.
    У статті подається проблема ізометричної співдії музичного супроводу та пластичних рухів у структурі балетного екзерсису, через дослідження просто рових, психофізичних, сенсорних та моторних механізмів впливу. На основі аналізу теоретичних джерел виявлено три комунікативні канали пластично музичної ізометрії: просторово-акустичний, міжсенсорний та сенсорно-мотор ний. В процесі дослідження іх ролі у взаємодії сенсорного уявлення та кінестетич ного чуття у міжмистецькому акті, проведено гіпотетичне припущення щодо впливу фізичних характеристик звуку на м’язову динаміку виконавця. Емпіричну частину дослідження побудовано на відеофрагментах уроків класичного танцю, фотохронографах амплітуди рухів та аудіоспектральних графіків амплітуди звуку. На основі порівняльного аналізу відео та фото матеріалу, виокремлено три амплітудних типи м’язових зусиль – маятникові, пружинні та комбіновані, які співвіднесено з частотними імпульсами музичної тканини, взятої з аудіомате ріалу з наданих в роботі відеофрагментів, та імпортированих у графіки. У результатах дослідження виявлено необхідні рушійні (запускаючі), синхронні, декомпресійні та постакцентні імпульси в музичному просторі балетних екзерсисів та сформульовано припущення щодо впливу імпульсів на супротив тіла гравітаційній силі тяжіння, що є важливою підтримкою тіла в каденційних зворотах, в яких комбіновані переходи підхід-пік-спад потребують музичих опор них точок. У висновках закцентовано на складності верифікації участі фізичних механизмів сенсорно-моторного каналу в ізометричному узгоджені пластично музичної тканини, що потребує подальшого розкриття.
  • Тип елементу:Документ,
    ОСОБЛИВОСТІ РОЗБУДОВИ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЦЬКОГО СЕРЕДОВИЩА ЗАКЛАДУ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ В УМОВАХ СЬОГОДЕННЯ
    (НДУ ім. М. Гоголя, 2025) Тягло, Н. В.
    У статті здійснюється аналіз особливостей розбудови науково-дослідницького середовища сучасного закладу загальної середньої освіти, яке розуміється як система умов, впливів та можливостей, що задовольняють ієрархічних комплекс пізнавальних потреб учнівства, забезпечують цілеспрямоване формування у них наукової картини світу і культури дослідження, підтримують наукове мислення всіх суб’єктів освітнього простору. Визначено й розкрито зміст трьох основних рівнів його прояву: безпосередньо в дослідницькій діяльності учнів, як атрибут навчання, гри і спілкування; при розгор танні дослідницького навчання як провідної технології педагогічної діяльності, а також власної науково-дослідницької діяльності вчителів як невід’ємного атрибуту їхньої професійної праці; в процесі інтеграції усіх чинників освітнього середовища для продуктивної взаємодії учнів, вчителів, а також адміністрації закладу та батьків як суб’єктів науково-дослідницької діяльності. Розкрито й схарактеризовано базові його складові: структурні елементи (лабо раторії і дослідницькі простори, інформаційно-ресурсні центри тощо); зміст науково-дослідницької діяльності (експериментальна робота, індивідуальні та групові проєкти, підготовка до виступів на наукових конференціях тощо); форми, що забезпечують розгортання науково-дослідницького середовища (професійні наукові свята науково-практичні конференції майстер-класи). Визначено місце і роль вчителя як організатора і координатора освітньо-наукового процесу. Подано результати емпіричного дослідження, які продемонстрували особливос ті розбудови науково-дослідницького середовища сучасного закладу загальної середньої освіти, надали змогу схарактеризувати чинники, які впливають на цей процес в умовах воєнного стану й визначити першочергові заходи щодо підви щення якості науково-дослідницької роботи (покращення стану матеріально технічної бази; забезпечення гідної оплати праці і мотивація вчителів; залучення науковців; підготовка вчителів та науковий супровід їх роботи).
  • Тип елементу:Документ,
    ВИХОВАННЯ ДОШКІЛЬНИКА ЯК СУБ’ЄКТА УСПІШНОЇ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ
    (НДУ ім. М. Гоголя, 2025) Аніщук, А. М.
    У статті розкрито сутність процесу виховання дошкільника як суб’єкта успіш ної життєдіяльності в контексті сучасної парадигми особистісно орієнтованої дошкільної освіти. Обґрунтовано необхідність переорієнтації педагогічної прак тики з формально-навчальної моделі на гуманістичну, у центрі якої перебуває дитина як активний учасник власного розвитку, здатна до вибору, самовира ження і відповідальності за власні дії. Метою статті визначено обґрунтування організаційно-педагогічних умов, що забезпечують ефективність процесу вихо вання дошкільника як суб’єкта успішної життєдіяльності. Здійснено аналіз останніх досліджень і публікацій з означеної проблеми, акцентовано увагу на раніше не виділених аспектах загальної проблеми. На основі теоретичного аналізу психолого-педагогічних джерел конкретизовано сутність понять «суб’єкт», «суб’єктність дитини», «дошкільник як суб’єкт успішної життєдіяльності». З’ясовано, що становлення суб’єктності відбува ється у процесі активної взаємодії дитини з дорослими й однолітками, за умови підтримки її пізнавальної активності, ініціативності та самостійності. Визначено основні організаційно-педагогічні умови виховання дошкільника як суб’єкта успішної життєдіяльності: створення особистісно орієнтованого розвивального середовища; упровадження інтерактивних технологій виховання, що стимулюють активну позицію дитини; забезпечення суб’єкт-суб’єктної взаємодії між педагогом і вихованцем; партнерська співпраця закладу дошкільної освіти і сім’ї. Наголошено, що реалізація зазначених умов сприяє формуванню у дітей позитивного ставлення до себе, довіри до власних сил, здатності до саморозвитку й конструктивної соціальної взаємодії. Результати дослідження мають практичне значення для вдосконалення педаго гічного процесу в закладах дошкільної освіти та можуть бути використані при підготовці майбутніх вихователів.
  • Тип елементу:Документ,
    ПЕДАГОГIЧНI УМОВИ ВИКОРИСТАННЯ ДИТЯЧОЇ ЛIТЕРАТУРИ У ВИХОВАННІ САМОСТIЙНОСТI В ДIТЕЙ СТАРШОГО ДОШКIЛЬНОГО ВIКУ
    (НДУ ім. М. Гоголя, 2025) Лісовець, О. В.
    У статті розкрито теоретичні засади використання дитячої літератури як засобу виховання самостійності у дітей старшого дошкільного віку. Обґрунто вано актуальність проблеми розвитку самостійності дошкільника в контексті сучасних вимог Державного стандарту (Базового компонента дошкільної освіти). Показано, що дитяча література має значний потенціал впливу на формування особистісних рис дитини, її ініціативності, відповідальності, здат ності до прийняття рішень і саморегуляції поведінки. На основі аналізу праць сучасних науковців уточнено зміст поняття «педагогічні умови» та охарактери зовано їхню роль у забезпеченні результативності виховного процесу. У статті також розглядаються педагогічні умови використання дитячої літератури для виховання самостійності у дітей старшого дошкільного віку. Особливу увагу приділено цілеспрямованому добору художніх творів, що відображають моральні цінності, моделі самостійної поведінки та сприяють особистісному розвитку дитини. Підкреслено, що інтегративне використання літературних текстів у поєднанні з іншими видами діяльності створює сприятливе освітнє середовище, у якому дитина набуває досвіду самостійності Запропоновані теоретичні положення можуть бути використані педагогами закладів дошкільної освіти для удосконалення практики виховання самостійності старших дошкільників засобами дитячої літератури.
  • Тип елементу:Документ,
    ЕКОЛОГІЧНИЙ ТРЕНІНГ ЯК ЕФЕКТИВНИЙ ЗАСІБ РОЗВИТКУ ЕКОЛОГІЧНОЇ СВІДОМОСТІ СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ
    (НДУ ім. М. Гоголя, 2025) Нагорний, П. В.
    Метою роботи було теоретично обґрунтувати потенціал екологічного тренін гу як ефективного засобу розвитку екологічної свідомості студентської молоді та проаналізувати психологічні механізми, що забезпечують його вплив на когнітивний, емоційно-ціннісний і поведінковий компоненти екосвідомості. У статті досліджено сучасні суспільно-екологічні виклики, зумовлені зростанням антропогенного навантаження й недостатнім рівнем екологічної відповідаль ності студентів, а також проаналізовано наукові підходи до ролі тренінгових технологій в екологічній освіті. Узагальнено позиції сучасних авторів щодо значущості інтерактивних методів, групової взаємодії та діяльнісних форм у формуванні стійких екологічних установок. На основі вивчених джерел виявлено, що екологічний тренінг створює умови для глибшого засвоєння екологічних знань завдяки активізації процесів соціального навчання, емоційно-ціннісної ідентифі кації та рефлексії, що сприяє переосмисленню ціннісних орієнтацій і формуванню мотивації до екологічно відповідальної поведінки. У роботі проаналізовано доціль ну структуру екологічного тренінгу, розкрито зміст його етапів та способи поєднання пізнавальних, рефлексивних і практичних методів. Особливу увагу приділено тому, як тренінговий формат сприяє активному залученню студен тів, поглибленню їхнього розуміння екологічних проблем та формуванню внутрішньої мотивації до екологічно відповідальних дій. Виявлено переваги тренінгового формату порівняно з традиційними лекційними та дискусійними заняттями, а також окреслено потенційні обмеження, пов’язані з мотиваційними та організаційними чинниками. Обґрунтовано, що екологічний тренінг є перспек тивним і гнучким інструментом підвищення екологічної свідомості, здатним забезпечити інтеграцію знань, цінностей і дій. Перспективами подальших досліджень визначено емпіричну перевірку ефективності тренінгових програм та вивчення довготривалих змін у поведінкових практиках студентів.