Репозитарій НДУ

Кількість документів у репозитарії: 4783

Communities in DSpace

Select a community to browse its collections.

Now showing 1 - 6 of 6

e-Librarium 31
Електронний архів Музею рідкісної книги Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя
Автореферати та дисертації 29
Кваліфікаційні роботи студентів 1279
Магістерські і дипломні роботи
Наукові видання 1886
Фахові видання. Збірники наукових праць викладачів і студентів
Ніжинська вища школа 97
Історія та сьогодення навчального закладу
Підрозділи університету 1461
Наукові праці викладачів та співробітників університету. Матеріали конференцій

Recent Submissions

Фізіологія спорту: методичні рекомендації до виконання лабораторних робіт
(НДУ ім. М. Гоголя, 2026) Паливода, Ю. М.
Методичні рекомендації містять лабораторні роботи, контрольні питання і ситуаційні завдання з основних розділів курсу «Фізіологія спорту». Перед кожною лабораторною роботою є коротка теоретична частина, наведена методика проведення досліджень та обробки отриманих результатів. В кінці кожного розділу наводяться ситуаційні завдання для самоперевірки знань. Призначені для здобувачів першого (бакалаврського) рівня вищої освіти спеціальності А4.11 Середня освіта (Фізична культура). Посібник може бути корисним викладачам та практичним працівникам.
Засоби інтеграції теоретичних знань в умовах комунікативного навчання англійської мови старшокласників
(2025) Роєнко, Наталія Юіївна
Дослідження присвячене інтеграції Form-Focused Instruction (FFI) – навчання з акцентом на форму – у процес комунікативного викладання англійської старшокласникам. Сучасна методика навчання іноземних мов будується на засадах комунікативного підходу, в якому основна увага приділяється змісту та ефективності спілкування. Однак практика показує, що при повній відмові від усвідомленої уваги до форми учні часто роблять системні граматичні помилки, що ускладнюють комунікацію. Отже, виникає необхідність поєднувати увагу до змісту промови з цілеспрямованою роботою над формою. Метою дослідження стало визначення ефективності систематичного включення FFI-епізодів до структури комунікативних завдань та виявлення їх впливу на розвиток граматичної точності, швидкості та прагматичної доречності мови старшокласників. Гіпотеза дослідження полягає в тому, що регулярна, інтегрована увага до мовної форми в рамках комунікативних вправ забезпечує статистично значуще підвищення показників мовної компетентності порівняно з традиційним навчанням, де робота над граматикою має епізодичний чи ізольований характер. У ході дослідження проведено пробне навчання, в якому брали участь 17 учнів. Для збору даних використовувалися методи спостереження, тестування усного та писемного мовлення, а також анкетування, спрямоване на виявлення ставлення учнів до вивчення мови. Організація FFI-епізодів здійснювалася через короткі, контекстуально мотивовані завдання: обговорення в парах та групах, рольові ігри, письмові міні-проекти, де вчитель звертав увагу на конкретні мовні структури – граматичні часи, прийменники, колокації, інверсію тощо. При цьому коригування помилок відбувалося ненав'язливо, без переривання комунікації. Результати експерименту підтвердили гіпотезу учні показали значне покращення за параметрами граматичної точності, зв'язності та логічності висловлювань. Аналіз мовних записів продемонстрував зменшення кількості граматичних та лексичних помилок, більш впевнене володіння комунікативними ходами (ініціювання, підтримка, завершення, корекція), а також збільшення довжини та різноманітності реплік. Дослідження показало, що інтеграція FFI позитивно впливає на мотивацію і впевненість учнів: вони стали активнішими у спілкуванні, менше боялися помилитися, і сприймали граматику не як окремий предмет, а як інструмент ефективного вираження думки. Висновки, які отримано у ході дослідження, свідчать, що FFI, інтегроване в комунікативне навчання, сприяє формуванню гармонійного поєднання точності та швидкості мови, розвиває усвідомленість у використанні мовних структур та зміцнює загальну мовну компетентність. Такий підхід особливо ефективний у старших класах, де учні здатні до метакогнітивної рефлексії та усвідомленого контролю мовних дій.
Розвиток англомовної лексичної компетентності засобами навчальних інструментів на основі штучного інтелекту
(2025) Резвін, Ірина Геннадіївна
Дослідження присвячене розвитку лексичної компетентності за допомогою навчальних інструментів на основі штучного інтелекту (ШІ). Головною метою є визначення ефективності програм на основі ШІ як інструментів для формування та розвитку лексичних навичок у учнів середньої школи. Це дослідження базується на припущенні, що завдяки інтеграції персоналізованих, інтерактивних та контекстно-орієнтованих навчальних інструментів на основі ШІ вчителі можуть сприяти більш ефективному засвоєнню та активному використанню лексичних одиниць як в усній, так і в письмовій комунікації. Дослідження розглядає теоретичні основи вивчення лексики за допомогою ШІ, роботу вчених у контексті цього методу, а також його переваги та обмеження. У теоретичній частині роботи проаналізовано основні підходи до формування лексичної компетентності, зокрема лексичний підхід, теорію обробки мовного вводу, гіпотезу помічання та положення соціокультурної теорії навчання. Значну увагу приділено аналізу наукових праць вітчизняних і зарубіжних учених, які досліджують можливості застосування штучного інтелекту в навчанні іноземних мов. Розглянуто переваги та обмеження використання ШІ в освітньому процесі, зокрема питання адаптивності, якості зворотного зв’язку, автономності учнів і ролі вчителя в умовах цифрового навчального середовища. Емпірична частина дослідження включає педагогічний експеримент, проведений в 11 класі загальноосвітньої школи. У межах експерименту група учнів працювала з навчальними інструментами на основі штучного інтелекту, серед яких інтелектуальні флеш-картки з елементами адаптивного повторення, чат-боти для діалогічної практики та адаптивні лексичні платформи. Основний акцент було зроблено на засвоєнні нових слів, словосполучень, колокацій, а також на формуванні навичок контекстуально доцільного використання лексики. Дослідження було реалізовано з використанням як кількісних, так і якісних методів дослідження. Зокрема, використовувалися попередні та підсумкові тести для визначення рівня лексичної компетентності, педагогічні спостереження за навчальною діяльністю учнів, а також анкетування з метою з’ясування їхнього ставлення до використання AI-інструментів у навчанні. Результати дослідження засвідчили покращення рівня лексичної компетентності учнів експериментальної групи, зокрема зростання точності, різноманітності та впевненості у використанні лексичних одиниць. Отримані дані підтверджують ефективність використання навчальних інструментів на основі штучного інтелекту для вивчення лексики та формування позитивної мотивації до навчання. Дослідження підкреслює значний потенціал AI-технологій у створенні сучасного, інтерактивного й мотивуючого навчального середовища. Результати роботи можуть бути корисними для вчителів іноземних мов, методистів, а також дослідників у галузі педагогіки, освітніх технологій і прикладної лінгвістики.
Лінгвориторичні стратегії маніпуляції в сучасних німецьких медіа
(2025) Восьмушко, Єлизавета Євгенівна
У магістерській роботі здійснено комплексне дослідження лінгвориторичних стратегій маніпуляції в сучасному німецькому медійному дискурсі. Показано, що оцінні прикметники, прислівники, дієприкметники, метафори, евфемізми та гіперболи відіграють ключову роль у формуванні емоційних оцінок медійного повідомлення. Виокремлені одиниці постають вербалізаторами стратегій драматизації, дискредитації та евфемізації. На граматичному рівні проаналізовано пасивні конструкції, інверсію та риторичні питання як вербалізатори стратегій дистанціювання, драматизації та смислового ранжування. Також виокремлено такі когнітивні засоби маніпулятивного впливу, як концепти, тобто ментально-лінгвістичні одиниці, що формують інтерпретаційні рамки шляхом реалізації стратегій легітимізації, раціонального переконання та створення емоційної домінанти. Доведено, що ці засоби забезпечують формальну нейтральність тексту при одночасному управлінні фокусом уваги та оцінними інтерпретаціями за допомогою апелювання до етосу, логосу та пафосу. Наукова новизна роботи полягає у поєднанні лінгвістичного та риторичного аналізу для визначення ролі логосу, етосу й пафосу у формуванні прихованої маніпуляції.
ВЕРБАЛІЗАЦІЯ КОНЦЕПТУ СТРАХ У НІМЕЦЬКОМОВНОМУ МАС–МЕДІЙНОМУ ДИСКУРСІ ХХ–ХХІ СТ.
(2025) Довженко, Ольга Віталіївна
Кваліфікаційна робота присвячена дослідженню концепту СТРАХ (Angst) у німецькомовному мас–медійному дискурсі ХХ–ХХІ століть. Слід зазначити, що концепт СТРАХ розглядається не лише як емоційна реакція, а як мовно–культурний код, через який суспільство осмислює власну вразливість, небезпеку й межі стабільності. Мас–медіа, виступаючи головними комунікативними «режисерами реальності», створюють і підтримують певні емоційні сценарії, у яких СТРАХ стає водночас сигналом, маніпуляцією, мобілізацією та способом солідаризації. У роботі проаналізовано близько сотні німецьких, австрійських та швейцарських медійних джерел (1900–2025 рр.). Простежено функціонування численних вербалізаторів концепту СТРАХ, зокрема: Angst (страх), Furcht (жах), Sorge (тривога), Panik (паніка), Schrecken (переляк), Schreck (страх, переляк), Entsetzen (жахіття), Grauen (відраза, моторошність), Horror (жах), Besorgnis (занепокоєння), Befürchtung (побоювання), Unruhe (неспокій), Unbehagen (дискомфорт, тривога), Beklemmung (пригніченість), Beklommenheit (тривожність), Ängstlichkeit (боязкість), Bangigkeit / Bangen (тривожне очікування), Schauder (тремтіння), Grusel (моторошність), Bammel (страх, острах), Muffensausen (панічний страх), Schiss (переляк), Psychose (психоз). Визначено п’ять функційних ролей страху у дискурсі німецькомовних ЗМІ – алертну (сигнальну), маніпулятивну, мобілізаційну, емпатійну та метарефлексивну. Розкрито ключові метафоричні моделі (Flut / повінь, Welle / хвиля, Lawine / лавина, Dammbruch / прорив дамби, руйнування греблі, прорив), через які в медійному просторі створюється відчуття загрози, наростання небезпеки або втрати контролю. У роботі поєднано когнітивно–семантичний, дискурсивний, метафорологічний і лінгвокультурологічний підходи. Наукова новизна полягає у системному аналізі лексико–стилістичних, фразеологічних і неологічних засобів вираження страху, а також у створенні функційної типології вербалізаторів цього концепту в діахронії. Практичне значення полягає у можливості використання результатів у курсах когнітивної лінгвістики, теорії дискурсу, медіалінгвістики, перекладознавства й міжкультурної комунікації.