Репозитарій НДУ

Кількість документів у репозитарії: 4554

Розділи

Виберіть розділ, щоб переглянути його колекції.

Зараз показуємо 1 - 6 з 6

e-Librarium 29
Електронний архів Музею рідкісної книги Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя
Автореферати та дисертації 25
Кваліфікаційні роботи студентів 1270
Магістерські і дипломні роботи
Наукові видання 1744
Фахові видання. Збірники наукових праць викладачів і студентів
Ніжинська вища школа 78
Історія та сьогодення навчального закладу
Підрозділи університету 1408
Наукові праці викладачів та співробітників університету. Матеріали конференцій

Нові надходження

АУТОКОМПЕТЕНТНІСТЬ ЯК ВАЖЛИВА СКЛАДОВА ГОТОВНОСТІ МАЙБУТНЬОГО ФАХІВЦЯ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ ДО ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
(НДУ ім. М. Гоголя, 2025) Кононко, О. Л.
У статті розкрито суть феномену «аутокомпетентність», який кваліфіку ється як адекватне уявлення майбутнього фахівця про свої особистісні та про фесійні характеристики, прагнення до самовдосконалення, саморегуляції власної життєдіяльності, повноцінної самореалізації, розвитку рефлексії, які зумовлю ють ефективну поведінку, високу продуктивність життя, володіння технологія ми долання професійних деструкцій. Уточнено зміст понять особистісна, професійна і комунікативна аутокомпетентності, визначено концептуальні засади дослідження, розроблено комплексну методику та проаналізовано емпіричні дані. Розроблено критерії, показники та компоненти аутокомпе тентності як фундаментальної характеристики особистості. Основними критеріями оцінки міри сформованості досліджуваного явища виступили: свідоме ставлення до себе та власного життя, саморегуляція поведінки і діяльності, прагнення до саморозвитку та самореалізації, аналітичні здібності та саморефлексія. Визначено чотири рівні сформованості аутокомпетентності у майбутніх фахівців дошкільної освіти – високий, оптимальний, середній та низький. Теоретично обґрунтовано психолого-педагогічні умови ефективного розвитку аутокомпетентності студентської молоді, до яких віднесено: під тримку їхньої самостійності, цілеспрямованості й наполегливості; розвиток адекватної самооцінки та здатності до саморефлексії; заохочення мотивації досягнення, самоаналізу та прагнення до професійного зростання; врахування індивідуальної історії розвитку кожного студента, оволодіння ними техно логіями попередження професійних деструкцій та деформацій особистості.
РОЛЬ КОМП’ЮТЕРНОЇ ГРАФІКИ У ФОРМУВАННІ КОГНІТИВНИХ СТИЛІВ МИСЛЕННЯ СТУДЕНТІВ ПЕДАГОГІЧНИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ
(НДУ ім. М. Гоголя, 2025) Любарець, В. В.; Гриньків, А. П.; Брезецький , С. О.
Дослідження спрямоване на всебічний аналіз ролі комп’ютерної графіки у форму ванні когнітивних стилів мислення студентів педагогічних спеціальностей в умовах інформаційно-технологічної трансформації освітнього середовища. Основне завдання полягає у теоретичному осмисленні когнітивних стилів мислення, аналізі психологічно-педагогічних особливостей студентів педагогіч них спеціальностей, визначенні ролі комп’ютерної графіки у формуванні когнітив них процесів та узагальненні педагогічних підходів до її інтеграції в освітній процес підготовки майбутніх учителів. Встановлено, що когнітивні стилі є середовищно-чутливими динамічними кон структами, які піддаються педагогічному впливу через цілеспрямовану органі зацію освітнього процесу. Виявлено подвійну функцію комп’ютерної графіки у формуванні когнітивних стилів: адаптацію навчального процесу до наявних стильових характеристик студентів та цілеспрямоване формування гнучких когнітивних профілів через систематичне тренування візуально-просторових, аналітичних та творчих компонентів мислення. Емпіричні дані засвідчують диференційований вплив графічних технологій залежно від параметрів поленеза лежності, рівня просторово-візуальних здібностей та переважаючого стилю обробки інформації студентів. Підтверджено, що графічна анімація та вірту альні середовища демонструють універсальну ефективність для всіх стильових підгруп з найбільшим ефектом для поленезалежних студентів з високими візуально-просторовими здібностями, водночас компенсуючи стильові обмежен ня інших груп через надання альтернативних форм репрезентації інформації. Системно обґрунтовано роль комп’ютерної графіки як системоутворюючого чинника формування когнітивних стилів. Розширено концептуальне розуміння когнітивних стилів як динамічних характеристик, що формуються під впливом освітнього середовища. Теоретично обґрунтовано механізми трансформації когнітивних процесів через дуальне кодування інформації та розвиток просто рово-візуальних компонентів мислення. Результати можуть використовуватися для розробки навчальних програм підготовки педагогічних кадрів та формування графічної компетентності майбутніх учителів.
ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ ФОРМУВАННЯ ОРГАНІЗАЦІЙНОЇ КУЛЬТУРИ МАЙБУТНІХ КЕРІВНИКІВ ОРКЕСТРУ В УМОВАХ УНІВЕРСИТЕТСЬКОЇ ОСВІТИ
(НДУ ім. М. Гоголя, 2025) Ніжинець, С. С.
У статті досліджуються педагогічні умови формування організаційної культури майбутніх керівників оркестру в умовах сучасної університетської освіти. Актуальність дослідження зумовлена зростанням суспільних і професійних вимог до диригента, який у діяльності оркестрового колективу виконує не лише мистецькі, а й управлінські, комунікативні та виховні функції. Організаційна культура розглядається як інтегративна професійна характеристика, що забезпечує ефективну взаємодію, лідерство, відповідальність та етичну поведінку в процесі музично-управлінської діяльності. Виокремлено й охарактеризовано основні структурні компоненти організаційної культури, зокрема комунікативний, управлінський, діяльнісно-поведінковий та ціннісно-етичний. Проаналізовано сучасні українські наукові дослідження, присвячені розвитку організаційної компетентності, комунікативної культури, лідерських якостей і управлінських умінь студентів закладів вищої мистецької освіти. Особливу увагу зосереджено на практико-орієнтованих підходах до професійної підготовки, зокрема на репетиційно-рефлексивних практиках, моде люванні реальних професійних ситуацій управління оркестром, наставництві та використанні тренінгів з комунікації як ефективного педагогічного інструменту. Обґрунтовано, що ефективність формування організаційної культури майбутніх диригентів значною мірою залежить від інтеграції теоретичної підготовки з практичним управлінським досвідом, системної рефлексії та цілеспрямованої педагогічної підтримки. Особливий акцент зроблено на ролі освітнього середовища університету як чинника, що сприяє розвитку відповідальності, ініціативності, навичок співпраці та професійних цінностей. Підкреслюється, що комплексне поєднання теоретичної підготовки, практичних модулів, репетиційно-концертної діяльності, рефлексивних практик і настав ництва створює сприятливі педагогічні умови для ефективного формування організаційної культури майбутніх керівників оркестру. Це, своєю чергою, сприяє підвищенню рівня їхньої професійної компетентності та готовності до успішної мистецько-управлінської діяльності в сучасних соціокультурних умовах.
КУРС «ІСТОРІЯ ВОКАЛЬНОГО МИСТЕЦТВА» В СИСТЕМІ ФАХОВОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ СПІВАКІВ: КРОСДИСЦИПЛІНАРНИЙ ПІДХІД
(НДУ ім. М. Гоголя, 2025) Раструба, Т. В.
Сучасна система підготовки вокалістів потребує переосмислення ролі історико теоретичних дисциплін у формуванні фахових компетентностей. Курс «Історія вокального мистецтва» має значний потенціал для інтеграції з виконавською практикою, проте традиційні підходи до його викладання часто обмежуються суто інформативною функцією. Метою статті є теоретичне обґрунтування та розробка змістово-смислової моделі кросдициплінарного викладання курсу «Історія вокального мистецтва», яка забезпечує інтеграцію історико-теоретичних знань з вокально-виконавською практикою в системі підготовки майбутніх співаків. Методи дослідження: аналіз освітніх програм та навчально-методичної докумен тації; систематизація та узагальнення науково-педагогічних джерел з проблем музичної освіти; моделювання педагогічного процесу на основі кросдисциплі нарної інтеграції. Результати: розкрито потенціал інтеграції історичних знань із виконавськими дисциплінами для цілісного формування художньо-естетичного світогляду вокалістів, розвитку аналітичного мислення та поглиблення розумін ня вокально-виконавських традицій. Визначено ключові фахові компетентності, що формуються у процесі вивчення курсу: здатність працювати з історичними джерелами, інтерпретувати вокальні стилі різних епох, застосовувати міждис циплінарні зв’язки в творчій практиці. Запропоновано структурно-змістову модель кросдисциплінарного викладання, яка включає взаємопов’язане опрацю вання історичних матеріалів, вокально-технічних умінь і акторсько-сценічних компонентів. Окреслено педагогічні умови ефективного впровадження: кон текстне навчання, практикоорієнтованість, проблемно-пошукова діяльність, співпраця викладачів різних дисциплін, використання мультимедійних ресурсів, розвиток рефлексивності студентів Наукова новизна: вперше теоретично обґрунтовано та систематизовано структурно-змістову модель кросдисциплінарного викладання курсу «Історія вокального мистецтва» в контексті формування фахових компетентностей майбутніх співаків. Практична значущість: результати дослідження можуть бути використані для вдосконалення освітніх програм підготовки вокалістів, розробки навчально-методичних матеріалів та модернізації змісту історико теоретичних дисциплін у системі мистецької освіти.
ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ФОРМУВАННЯ ІННОВАЦІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ КЕРІВНИКІВ ЗЗСО В УМОВАХ МАГІСТЕРСЬКОЇ ПІДГОТОВКИ
(НДУ ім. М. Гоголя, 2025) Фу, Хун
У статті позиціоновано проблеми формування інноваційної компетентності майбутніх керівників ЗЗСО в умовах магістерської підготовки. Схарактеризо вано теоретико-методологічні засади формування інноваційної компетентності майбутніх керівників закладів загальної середньої освіти, розглянуто тезаріус основних понять дослідження, процес професійної діяльності менеджерів освіти у процесі магістерської підготовки. Здійснено аналіз сутності поняття «інноваційна компетентність» як інтегративної особистісної якості, що поєднує когнітивний, емоційно-мотиваційний та поведінковий компоненти. Визначено особливості процесу формування інноваційної компетентності майбутніх керівників ЗЗСО в умовах магістерської підготовки, який передбачає розвиток професійної самосвідомості, гуманістичної спрямованості, етичної компетент ності, рефлексії та академічної доброчесності майбутніх управлінців освіти. Здійснено теоретичний аналіз наукових підходів, визначено структуру та принципи формування інноваційної компетентності майбутніх керівників закла дів освіти у процесі магістерської підготовки, схарактеризовано основні склад ники управління інноваційною діяльністю в закладі загальної середньої освіти. На засадах впровадження визначених компонентів, як основних складників структури процесу формування інноваційної компетентності майбутніх керів ників ЗЗСО в умовах магістерської підготовки, визначено шляхи переходу від традиційної моделі передачі знань до практико-орієнтованої, діяльнісної моделі навчання в магістратурі, що інтегрує теоретичну підготовку в практичну площину вирішення реальних управлінських проблем.