ПЛАСТИЧНО-МУЗИЧНА ІЗОМЕТРІЯ ЕКЗЕРСИСУ: КОМУНІКАТИВНІ КАНАЛИ ТА АМПЛІТУДНІ ІМПУЛЬСИ ВЗАЄМОДІЇ

Abstract

У статті подається проблема ізометричної співдії музичного супроводу та пластичних рухів у структурі балетного екзерсису, через дослідження просто рових, психофізичних, сенсорних та моторних механізмів впливу. На основі аналізу теоретичних джерел виявлено три комунікативні канали пластично музичної ізометрії: просторово-акустичний, міжсенсорний та сенсорно-мотор ний. В процесі дослідження іх ролі у взаємодії сенсорного уявлення та кінестетич ного чуття у міжмистецькому акті, проведено гіпотетичне припущення щодо впливу фізичних характеристик звуку на м’язову динаміку виконавця. Емпіричну частину дослідження побудовано на відеофрагментах уроків класичного танцю, фотохронографах амплітуди рухів та аудіоспектральних графіків амплітуди звуку. На основі порівняльного аналізу відео та фото матеріалу, виокремлено три амплітудних типи м’язових зусиль – маятникові, пружинні та комбіновані, які співвіднесено з частотними імпульсами музичної тканини, взятої з аудіомате ріалу з наданих в роботі відеофрагментів, та імпортированих у графіки. У результатах дослідження виявлено необхідні рушійні (запускаючі), синхронні, декомпресійні та постакцентні імпульси в музичному просторі балетних екзерсисів та сформульовано припущення щодо впливу імпульсів на супротив тіла гравітаційній силі тяжіння, що є важливою підтримкою тіла в каденційних зворотах, в яких комбіновані переходи підхід-пік-спад потребують музичих опор них точок. У висновках закцентовано на складності верифікації участі фізичних механизмів сенсорно-моторного каналу в ізометричному узгоджені пластично музичної тканини, що потребує подальшого розкриття.