КОМПЕТЕНТНІСТЬ МЕДІАТОРА ТА ЇЇ ОСОБЛИВОСТІ

Abstract

У статті порушено проблему ролі медіації на шляху до вирішення конфліктів. Зокрема, зазначено, що у всіх трактуваннях поняття медіації підкреслюється участь третьої сторони – медіатора. Саме ця третя сторона контролює процес, сприяє реалістичній оцінці ситуації сторонами, прийняттю адекват- ного рішення, зменшує емоційну напругу тощо. Розкрито суть компетентності медіатора, зокрема з’ясовано, що вона харак- теризується сукупнiстю знань, умiнь i навичок, а також перш за все особистiсних, iнтелектуальних i емоцiйно-мотивацiйних особливостей. Подано визначення поняття "медіаторська компетентність" як комплекс професiйних знань, умiнь та навичок, а також досвiд власної дiяльностi, що дозволяють виносити об’єктивнi судження i приймати точнi рiшення для врегу- лювання конфлiкту. Тому, здiйснюючи пiдготовку фахівців до ролi медiатора на основi мети, завдань, принципiв медiацiї, ключовим є сформувати знання, умiння та навички здiйснювати соцiально-правововий захист осiб, що ґрунтуються на знаннях та практичних вмiннях iз дисциплiн конфлiктологiї, права, психологiї, юриспруденцiї, а також особистiсних характеристик та досвiду. Проаналізовано рівні медіаторської компетентності: високий, достатнiй, задовiльний та низький. Розглянуто специфічні блоки та характеристики медіаторської компетентності. З’ясовано, що вибiр методичного iнструментарiю для розвитку медiаторської компетентності обумовлений розвитком установок, навичок i умiнь, що забез- печують здатнiсть майбутнього працiвника в реальному конфлiктi здiйснюва- ти дiяльнiсть, спрямовану на мiнiмiзацiю деструктивних форм конфлiкту i переведення соцiально-негативних конфлiктiв у соцiально-позитивне русло.