Дискурс Криму в текстах Анастасії Левкової для дітей та дорослих: вектори еволюції

Abstract

У статті досліджено трансформацію художньої рецепції Криму в твор­чо­му доробку сучасної української письменниці Анастасії Левкової. Дослі­джен­ня є актуальним у контексті суб’єктивації кримського тексту та оприявленні нових способів артикуляції історичної пам’яті, що відпові­да­ють сучасним екзистенційним запитам українського суспільства. Об’єк­том аналізу постають дитяча художня біографія «Ашик Омер» та «кримський» роман «За Перекопом є земля».

Наукова новизна дослідження полягає у залученні концепції «збентеженої ідентичності» Л. Донскіса для дешифрування ідейних кодів прози А. Лев­кової. Доведено, що літературна стратегія авторки еволюціонує від ета­пу реконстукції автохтонного світу Криму в дитячій художній біографії «Ашик Омер» до глибокого психологічного аналізу деколонізації свідомості дорослого суб’єкта в романі «За Перекопом є земля».

Особливу увагу приділено еволюції головної героїні Оксани Утаєвої. Ви-значено три ключові фази її ментального транзиту: кризу та деконст­рук­цію нав’язаної російської імперської матриці; спробу емоційного заміщення через занурення в кримськотатарську культуру; фінальний раціональний вибір української ідентичності як приналежності до політичної нації та ціннісного простору. Доведено, що в художньому світі письменниці іден­тич­­ність перестає бути спадковою даністю, перетворюючись на резуль­тат виснажливої внутрішньої праці та етичної відповідальності.

У висновках стверджується, що творчість А. Левкової маркує важливий соціокультурний перехід від пасивного споживання ідеологем до активного формування суб’єктності. Автор доводить, що літературна стратегія письменниці, яка полягає у поверненні справжніх імен та смислів Криму, є дієвим інструментом подолання колективного «збентеження» та утвер­дження сучасної української ідентичності.