МІСЦЕ СОЦІАЛЬНО-ЕМОЦІЙНИХ НАВИЧОК У ПРОФЕСІЙНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ ВИКЛАДАЧА МИСТЕЦЬКИХ ДИСЦИПЛІН

Abstract

Питання соціально-емоційного інтелекту є наразі актуальним у всьому світі через спроможність його врегульовувати конфлікти та непередбачувані ситуа ції, які можуть викликати в людини необдумані вчинки та дії. Емоційна нестабіль ність у соціумі – проблема, вирішення якої зумовлює подолання багатьох викликів як окремої особистості, так і людства на соціальному та системному рівнях. У статті зазначено, що спільність функцій соціального та емоційного інте лекту призвела до того, що ці види інтелекту останнім часом розглядають нероздільно. Соціально-емоційний інтелект – це здатність людини розпізнавати, розуміти, контролювати та ефективно виражати власні емоції, а також виявляти емпатію, будувати та підтримувати здорові міжособистісні стосунки. Викладач мистецьких дисциплін, як і самі мистецькі дисципліни (музика, живопис, скульптура, театр, кіно, хореографія, архітектура та література), покликаний урегульовувати емоційну невизначеність, сприяти емоційному комфорту та інтелігентності через свою професійну діяльність та через продукт своєї професійної діяльності (виконання музичного чи хореографічного твору, живопису, кінострічки, театральної постановки тощо). Визначено перелік соціально-емоційних навичок викладача мистецьких дисциплін, серед яких самосвідомість (здатність розуміти й аналізувати власні емоції, думки, цінності та усвідомлювати їх вплив на поведінку в різних ситуаціях); самоконтроль (здатність контролювати власні емоції й думки в різних ситуаціях та вміння управляти ними з метою досягнення поставлених цілей); соціальна обізнаність (здатність зрозуміти іншу людину, проявляти емпатію, дотриму ючись толерантності у спілкуванні); побудова стосунків з іншими людьми (здатність встановлювати й підтримувати тісний, здоровий контакт з іншими людьми. Вона включає: комунікативну культуру, відкрите спілкування, вміння слухати іншого, довіру, співпрацю, компроміс, лідерство, роботу в команді, розв’язання проблем); відповідальне прийняття рішень (здатність приймати ефективні рішення й поводитись відповідно до ситуації).