СОЦІАЛЬНО-ПЕДАГОГІЧНА ВЗАЄМОДІЯ ДІТЕЙ, БАТЬКІВ І ШКОЛИ В УМОВАХ ІНКЛЮЗИВНОГО ОСВІТНЬОГО СЕРЕДОВИЩА ЯК ОСНОВА ПЕДАГОГІКИ ТОЛЕРАНТНОСТІ

Abstract

У статті розкрито сутність і роль соціально-педагогічної взаємодії дітей, батьків і школи. Велику увагу приділено особливостям і можливостям інклю зивного освітнього середовища, яке є основою ефективної педагогічної взаємодії і толерантного ставлення до різноманіття особистості. У статті автор акцентує увагу на необхідності створення усіх необхідних умов для розвитку дитини. Також у статті особлива увага приділена проблемі формування соціально моральних якостей особистості дитини та формуванню соціальних навичок, адже вони є невід’ємною частиною життя кожної дитини і визначають її здат ність взаємодіяти з оточуючими і будувати стосунки з іншими людьми. Вивчивши наукові джерела та нормативні акти, авторка також визначає сут ність самого поняття інклюзія (від англ. inclusion) як процесу підвищення ступеня участі всіх людей у суспільних відносинах та соціальному житті. Як висновок авторка стверджує, що розвиток навичок впродовж дитинства є важливим завданням для батьків та педагогів, оскільки вони впливають на майбутнє соціальне функціонування дитини. Проаналізувавши співпрацю сім’ї та школи, дослідниця зазначає, що вона об’єд нана в рівноправному партнерстві та взаємодії, і саме ці два положення є основою гармонійних та рівноправних стосунків між батьками, дітьми та школою, а педагогічний колектив, і звісно батьки дитини, є єдиним живим організмом, який об’єднаний спільною підтримкою, гуманними зв’язками та високою відповідаль ністю до дитини, особливо якщо вона з особливими потребами. У статті автор також стверджує, що завдяки розглянутій взаємодії, можна констатувати, що загалом в інклюзивному освітньому середовищі діти вчяться природно сприймати і толерантно бачити людські відмінності або ж недоліки, і тим самим вони стають більш чуйними, співчутливими, доброзичливими, гото вими до взаємодопомоги.