ОСОБЛИВОСТІ ВИЯВУ ГІПЕРАКТИВНОСТІ У ДОШКІЛЬНИКІВ: РІЗНОВИДИ, ЧИННИКИ ДЕТЕРМІНАЦІЇ, МЕТОДИКА ТА РЕЗУЛЬТАТИ ВИВЧЕННЯ

Abstract

У статті окреслені й охарактеризовані опорні поняття, що визначають сутність синдрому гіперактивності з дифіцитом уваги (СДГУ) у дітей. Проаналізовані чинники детермінації гіперактивності у дошкільників. Обґрунтовані три групи концепцій, що пояснюють її сутність та причини виникнення: виключно біологічне пояснення гіперактивному розладу, акцентування його соціальної природи і детермінацій, схвалення багатофакторного впливу біологічних та соціальних чинників на дитячу гіперактивність. Детально схарактеризовано соціальний блок чинників, зокрема, наслідування батьківської гіперактивної поведінки, виражені сімейні дисгармонії, недостатність батьківської любові, емоційна депривація, педагогічна занедбаність. Представлений деструктивний механізм впливу гіперактивності дитини на негативне ставлення до неї інших, виникнення та ускладнення її інших поведінкових проблем. Обґрунтована необхідність практичного вивчення гіперактивності у дошкільників. Розроблена методика вивчення вияву гіперактивності у дітей в умовах закладу дошкільної освіти. Обґрунтовані основні блоки ознак синдрому дефіциту уваги з гіперактивністю: рухова активність, порушення уваги, імпульсивність, що склали критерії вивчення гіперактивної поведінки дошкільників. Задіяні відповідні емпіричні методи: інтерв’ю, спостереження та стандартизовані опитувальники. Отримані емпіричні результати прокоментовані та проаналізовані.