ІДЕАЦІЙНО-КОНЦЕПТУАЛЬНИЙ ПІДХІД ДО ШКІЛЬНОГО ВИВЧЕННЯ ТРОПІВ ІЗ БІНАРНОЮ СТРУКТУРОЮ

Abstract

Більшість тропів мають бінарну структуру, включають у себе елементи різного походження: космо-, тео-, антропо-, соціо- та націоцентричного. Це дає підстави автору наукового матеріалу запропонувати ідеаційно-концептуальний підхід до вивчення мовно-образних утворень з метою опанування учнями «внутрішніх механізмів» тропів, а також формування в старшокласників усвідомленого ставлення до літературного матеріалу як до цілісної системи, пронизаної авторськими світоглядними настановами. У статті підкреслено: використання таких світоглядно актуальних концептів, як «Космос», «Бог», «Людина», «Суспільство», «Нація», дозволяє опрацьовувати не тільки макро- (увесь зміст, проблемно-тематичну спрямованість, образи-персонажі тощо), але й мікрорі- вень художнього матеріалу, куди входить мовна організація літературного тексту. У цьому контексті можна вирішувати й проблему вивчення тропів з бінарною структурою, яка вміщує різнопланові світоглядні складники, відображає процес набуття реаліями одного порядку властивостей реалій іншого. Виявляючи взаємодію елементів одного або різного світоглядного походження, учні можуть поглиблювати своє розуміння таких тропеїчних утворень, як порівняння, метафора, метонімія, синекдоха, оксиморон та ін. Для цього автор статті пропонує ряд видів діяльності дослідницького характеру: спостереження за словесно-образними утвореннями, класифікацію тропів, виявлення різних світоглядних парадигм, виражених із допомогою окремих слів, визначення домінантної парадигми й допоміжної, усвідомлення впливу однієї парадигми на іншу, світоглядно орієнтоване узагальнення тропеїчної організації мовно- образного утворення. Свої методичні пропозиції науковець ілюструє мовно- художніми зразками, узятими із програмових літературних творів, зокрема з повісті М. Коцюбинського «Тіні забутих предків», а також переводить навчальну діяльність школярів із дослідницької сфери у творчу. У такий спосіб запропоно- вано окремий підхід до реалізації принципу вивчення літератури як мистецтва слова, коли опрацювання художньої мови входить в систему загального осмислення учнями літературного матеріалу.