Лінгвософія хронотопу та мовна картина світу Сергія Жадана в текстопросторі збірки «Арабески»

Abstract

У статті «Лінгвософія хронотопу та мовна картина світу Сергія Жадана в текстопросторі збірки "Арабески"» досліджено особливості поєднання мовних та філософських аспектів у хронотопній структурі творів письмеНника. Проаналізовано ключові концепти (час, пам’ять, небо, сонце, птахи, місто) як смислотворчі елементи, що формують художню реальність С. Жадана. Через мовну організацію тексту здійснено осмислення простору й часу. Лінгвософія у творчості Сергія Жадана виникла у взаємозв’язку між словом і способом мисленням, де мова не просто репрезентує реальність, а стає способом її переживання й конструювання. Важливу роль у цьому процесі відіграє хронотоп, який у збірці «Арабески» не є стабільним чи однорідним. Навпаки, він фрагментований, рваний, нагадує калейдоскоп уривчастих спогадів і відчуттів, що віддзеркалюють хаотичність і невизначеність буття. Простір і час у Жадана відзначені нестабільністю, вони зміню¬ються залежно від стану свідомости героя.