КУЛЬТУРА ОСОБИСТІСНО-ПРОФЕСІЙНОГО САМОВИРАЖЕННЯ МАЙБУТНІХ ПЕДАГОГІВ: СУТНІСТЬ ТА УМОВИ РОЗВИТКУ

Abstract

У статті розкрито сутність культури особистісно-професійного самовираження майбутніх педагогів, яка розглядаэться як складний інтегрований феномен. Зазначено, що сформованість культури самовираження засвідчується особливостями, способами і результатами самостійно організованої професійної діяльності, які набувають для майбутнього педагога значущості та відповідають його інтересам. Визначено концептуальні засади дослідження, уточнено зміст основних категорій, описано комплексну методику вивчення інтегративного феномену. Розроблено критерії, показники, компоненти та схарактеризовано рівні сформованості культури самовираження майбутніх вихователів дошкільної сфери. Основними критеріями оцінки міри сформованості культури самовираження виступили: організованість, мотивація досягнення, комунікатив на толерантність, креативність. Описано авторську типологію культури самовираження, до складу якої віднесено такі пам’ять рівнів її розвитку: духовно орієнтований, особистісний, суб’єктний, базовий та деструктивний. Визначено основні психолого-педагогічні умови оптимізації освітнього процесу у ЗВО, спрямовані на ефективний розвиток культури особистісно-професійного само вираження майбутніх педагогів. В якості основних виступили: розвиток у май бутніх вихователів ЗДО життєдайного Я-образу, адекватної самооцінки; вправляння в уміннях планувати, організовувати, регулювати, контролювати та оцінювати самостійну професійну діяльність; заохочення проявів творчої фантазії, креативності, здатності варіювати засоби досягнення мети; гуманізація взаємодії з дошкільниками, формування ціннісного ставлення до них.