ЛАНДАМАТИКА У ФОРМУВАННІ ЛІТЕРАТУРНО-ДОСЛІДНИЦЬКИХ УМІНЬ ШКОЛЯРІВ

Abstract

Ландаматика – напрямок розвитку психології, пов’язаний із дослідженням алго- ритмів мислення, а також із забезпеченням алгоритмічної структури людської діяльності, зокрема й тієї, що стосується організації навчального процесу в школі. Проте кожна освітня дисципліна має свої фахові закономірності розвитку учнів, а тому алгоритми поведінки вчителя та дітей є не схожими під час про- ведення різних уроків. У поданій статті автор вирішує проблему застосування ландаматики в процесі розвитку літературно-дослідницьких умінь школярів. Він розмірковує над тим, як адаптувати закономірності, вироблені в межах названого напрямку психології, до вирішення суто предметних завдань, одне з яких – формування здатності учнів виконувати самостійну роботу (спостереження, аналіз, узагальнення) на мате- ріалі художніх творів. Для цього в статті враховані загальні вимоги, запропо- новані представниками ландаматики, а також особливості літературно-дослід- ницької діяльності, зокрема застосування відомих у шкільній практиці шляхів аналізу літературних джерел. До першого аспекту належать: встановлення етапів (послідовних кроків) виконуваних дій (розумових операцій), зрозумілість кожного етапу для школярів, їх неодноразова повторюваність на уроках і в домашніх умовах, використання відповідних схем (пам’яток), а також відносно однотипних матеріалів, для опрацювання яких використовується той самий алгоритм дослідження. Проте важливим є й другий аспект, який полягає в тому, щоб закони ландаматики були адаптовані до особливостей застосування подіє- вого, композиційного, хронотопного, пообразного, словесно-образного, проблем- но-тематичного, філософського, ідеаційно-концептуального, структурно- стильового та жанрового шляхів аналізу літературних творів. Названі моменти і є основним предметом розгляду в науковій статті.