Одоративна парадигма в художньому мовленні Євгена Гуцала

Abstract

Магістерська робота присвячена дослідженню лексико-семантичних та функційно-стилістичних особливостей одоративної лексики в контексті прози Є. Гуцала. Розглянуто поняття лексико-семантичного поля запаху, визначено його структуру, схарактеризовано роль одоративних номінацій у контексті ідіостилю письменника. Також опрацьовано лексико-граматичні класи слів з одоративною семантикою та визначена їхня функційно-стилістична значущість у творенні художніх образів. Виявлено, що лексика на позначення запаху представлена в досліджуваному мовленні багатим лексико-семантичним полем, компонентами якого є різні частини мови: дієслова, іменники, прикметники та прислівники, що допомагають контекстуально розгорнути одоративну семантику. Створені завдяки їм словесно-художні образи допомагають змоделювати авторську мовну картину світу, відтворити багатство природи, естетику сприйняття довкілля автором.