Показники лейкограми у працівників освітньої галузі на другому році пандемії COVID-19

Abstract

Професійні захворювання у галузі освіти характеризуються різноманітними порушеннями унаслідок постійної психологічної напруги і навантаження голосового та опорно-рухового апарату. Зараз у всьому світі зростає число стресів та емоційного вигорання, пов’язаних з роботою. Для подолання такого явища необхідна вчасна діагностика проявів стресу серед співробітників різних груп, зокрема, й у галузі освіти. Останнім часом варто враховувати наявність додаткового стресу, зумовленого пандемією COVID-19. Спорадичні закриття шкіл і перехід до онлайн-викладання під час пандемії призводили до значних змін у роботі вчителів і могли посилити інші стресові впливи. Мета нашого дослідження – проаналізувати показники лейкограми, як потенційні біомаркери порушення стану здоров’я на другому році пандемії COVID-19, в осіб, котрі працюють в освітній галузі. Аналіз крові проведено у 45 педагогічних працівників закладів середньої освіти м. Черкаси та Черкаського району віком 26-52 років, котрі проходили планові медичні огляди на другому році пандемії COVID-19 на базі КНП «Черкаська центральна районна лікарня» Червонослобідської сільської ради. В анамнезі обстежених не було випадків захворювання на COVID-19. Контрольну групу сформували студенти Черкаського національного університету без ознак гострих чи хронічних хвороб. В осіб, котрі працюють в галузі освіти, виявили ознаки стресового впливу, що проявляються перерозподілом показників лейкограми. Це, зокрема, зниження в освітян другого зрілого віку відносної кількості лімфоцитів порівняно з контрольними показниками та показниками у підгрупі першого зрілого віку; підвищення порівняно з контролем у освітян першого зрілого віку відносної та абсолютної кількості паличкоядерних нейтрофілів. Особливо виражені стрес-індуковані зміни природної резистентності спостерігалися серед освітян другого зрілого віку, окремі з них є ознаками мобілізації запальних процесів та реакцій гіперчутливості. Для коректних висновків щодо частки стресового впливу, зумовленого умовами карантину унаслідок пандемії COVID-19, потрібно порівняти дані з показниками населення інших професійних категорій.