ВПЛИВ АЕРОПОЛЮТАНТІВ ПРИМАГІСТРАЛЬНИХ ТЕРИТОРІЙ НА АКТИВНІСТЬ АНТИОКСИДАНТНИХ ФЕРМЕНТІВ ВЕГЕТАТИВНИХ ОРГАНІВ ДЕРНОУТВОРЮЮЧИХ ТРАВ

Abstract

Дерноутворюючі види трав, що зростають у фітоценозах промислових зон та вздовж автомагістралей, зазнають хронічного впливу аерополютантів, що призводить до порушення метаболічних процесів рослинного організму і може проявлятись у зниженні адаптивного потенціалу видів. У відповідь на стресові чинники активується антиоксидантна ферментативна система, зокрема каталаза та пероксидаза, які нейтралізують активні форми кисню. Метою дослідження було визначення активності антиоксидантних ферментів, а саме каталази (КФ 1.11.1.6.) та пероксидази (КФ.1.11.1.7), на різних етапах онтоге незу рослин для оцінки стійкості видів дерноутворюючих трав в умовах урбанізо ваного середовища за впливу викидів автотранспорту в м.Дніпро. Об’єктами досліджень були пирій повзучий (Elytrigia répens (L.) Nevski.) та мишій зелений (Setaria viridis (L.) Beauv.). Встановлено, що в дерноутворюючих рослин Elytrigia répens та Setaria viridis, спостерігалось достовірне підвищення активності каталази та пероксидази у вегетативних органах за впливу аерополютантів. Виявлено посилення активності каталази порівняно з контролем відповідно на 16-46 % в листках і 10-49 % в коренях (пирій повзучий) та на 23-70 % в листках і на 20-68 % в коренях (мишій зелений). В ході онтогенезу зареєстровано інтенсифікацію активності пероксидази у листках і коренях досліджуваних рослин: в фазу віргінільну пирій повзучий (35 % і 25 %), мишій зелений (65,5 % і 50 %); в генеративну фазу пирій повзучий (35,5 % і 49,5 %), мишій зелений (67,5 % і 56,5 %); в субсенільну фазу пирій повзучий (46 % і 38,5 %), мишій зелений (59,5 % і 49 %). Найвищі значення ферментативної активності спостерігаються у рослин на дослідній ділянці біля ДМЗ. Показники активності каталази та пероксидази є важливими для моніторингу стану дерноутворюючих рослин у стресових умовах й їх стійкості до впливу забруднення повітря в міському середовищі. Виявлені зміни активності каталази та пероксидази можуть бути використані як надійні біомаркери для оцінки рівня забруднення міського середо вища та екологічної стійкості рослинних угруповань. Збільшення активності антиоксидантних ферментів є одним із ключових механізмів адаптації рослин до хронічного впливу антропогенних факторів. Максимальні значення активності ферментів фіксуються у субсенільних особин, що підкреслює важливість анти оксидантного захисту на пізніх етапах розвитку. Найбільші відмінності між контрольними та дослідними рослинами спостерігаються у листках, що може бути пов’язано з інтенсивнішим впливом аерополютантів на листкову поверхню. Результати дослідження підтверджують доцільність використання Elytrigia repens (L.) Nevski та Setaria viridis (L.) Beauv як індикаторних видів для моніторингу стану урбофітоценозів.