ТРАНСФОРМАЦІЯ ФОРМ І МЕТОДІВ НАВЧАННЯ У ЗАКЛАДАХ ВИЩОЇ ОСВІТИ: СУЧАСНИЙ ВИМІР

Abstract

Сучасна вища педагогічна наука в останні десятиріччя характеризується пошу- ком нових і трансформацією традиційних форм і методів навчання, які забезпечу- ватимуть підвищення якості професійної підготовки фахівців різних спеціальнос- тей. Одним із напрямів цього процесу є впровадження в систему вищої освіти дистанційного навчання. Вітчизняні та зарубіжні науковці (Н. Андрусенко, С. Водолад, М. Зайковська, Т. Ко- вальова, Г. Савєльєв та ін.) відзначають характерні особливості дистанційної освіти. Дистанційне навчання характеризується як індивідуалізований процес набуття знань, умінь, навичок і способів пізнавальної діяльності майбутніх фахівців, який відбувається завдяки опосередкованій взаємодії віддалених один від одного суб’єктів навчального процесу в спеціально організованому середовищі. Перш за все підкреслюється, що цей процес спирається на використання інноваційних комп’ютерних технологій. Дистанційне навчання є однією з форм професійної підготовки спеціалістів поряд і в єдності з традиційними формами навчання (денна, вечірня, заочна). Але ця форма навчання має специфічні характерні особливості: вона відрізняється значною гнучкістю, рентабельністю, соціальною спрямованістю, паралельністю, модульністю, виявленням самостійності, творчості тощо. Відповідно до змісту, мети, форм організації навчального процесу, у контексті дистанційного навчання, автори цієї статті використовували різні засоби й методи онлайн-комунікацій. З їх допомогою ми мали можливість залучати студен- тів до роботи з інтернет-ресурсами, а також до рекомендованих нами навчаль- но-методичних посібників.