ПРОБЛЕМА ТВОРЧОСТІ ВЧИТЕЛЯ В СУЧАСНІЙ ПЕДАГОГІЧНІЙ НАУЦІ

Abstract

У статті проаналізовано наукові підходи до визначення поняття творчості, під якою розуміють здатність до створення нових професійних продуктів та високих результатів педагогічної праці за рахунок реалізації творчих здібностей особистості. Виокремлено рівні педагогічної творчості: професійне станов- лення, самовдосконалення, планомірна раціоналізація, оптимізація процесу і результатів праці, науково-дослідницька організація діяльності. Визначено характерні ознаки результату творчої діяльності педагога – оригінальність, новизна, практична значущість, продуктивність педагогічної роботи. Обґрунтовано, що педагогічна діяльність по суті є дослідницькою і передбачає такі етапи: аналіз педагогічної ситуації; проектування результату в зістав- ленні з вихідними даними (прогноз); аналіз наявних засобів, необхідних для досягнення бажаного результату; конструювання і реалізація навчально- виховного процесу; оцінка отриманих даних, їхнє корегування; формулювання нових завдань. Визначено професійні та особистісні якості педагога-дослідника: володіння науковими методами пізнання, наявність пізнавальної потреби, інтелекту- альної активності, готовність до самоосвіти, володіння узагальненими прийо- мами індивідуального стилю розумової діяльності (вміння робити висновки на основі методів дедукції, індукції, аналогії, виділяти головне, визначати проблему і послідовність дій з її вирішення, формулювати і перевіряти гіпотези, розробляти програму спостереження, експерименту, встановлювати зв’язки і відношення між процесами і явищами, обробляти і систематизувати отримані факти, осмислювати і формулювати висновки, приймати самостійні науково обґрунтовані рішення, ясно, точно і стисло висловлювати власну думку.