Найменування птахів у поетичних творах Олександра Олеся

Abstract

У статті проаналізовано лексичну мікросистему української мови на позна- чення птахів. Дослідження здійснено на матеріалі поетичних творів Олек- сандра Олеся. У публікації визначено кількісні показники орнітосфери мовної картини світу митця, пояснено семантичні особливості окресленого лек- сичного поля, прокоментовано лінгвостилістичне навантаження відповід- них словообразів. З’ясовано, що досліджуваний лексичний пласт становить один із ключових векторів пейзажної та інтимної лірики Олександра Олеся. У пейзажах словообрази на позначення птахів є невід’ємними атрибутами певних пір року. Любовні вірші представляють найменування птахів у роз- різі насамперед символістської тенденції. У них яскраво визначаємо стиліс- тичну настанову, реалізовану через персоніфікацію та перифрази. Лінгвостилістичне наповнення орнітосфери в мовному світі Олександра Олеся різноманітне й багатогранне. Часто номінації на позначення птахів виступають символами. Цей напрямок лінгвостилістичної площини по- в’язаний з етнокультурною наповнюваністю, оскільки словообрази апе- люють до традиційних концептів народної духовної культури українців. Крім того, можемо визначити полярні модуси стилістичного колориту. Одні мікрообрази позначені позитивною тональністю, інші – негативною. Дослідження підтверджує одну з основних особливостей лірики Олександра Олеся – зв’язок світу природи та світу людини. Ця кореляція на вербаль- ному рівні забезпечується персоніфікацією, порівняннями, перифразами. Виразніше окреслити аналізоване мікрополе дозволяють атрибутиви, які часто становлять постійні епітети. Мовну яскравість забезпечують також метафоричні образи.