МЕТОДИКА ВИКЛАДАННЯ ІСТОРІЇ У ВИЩІЙ ШКОЛІ: СПЕЦИФІКА ТА ОСОБЛИВОСТІ

Abstract

Актуальність дослідження зумовлена тим, що у сучасних умовах історична проблематика набуває особливої ваги у суспільному житті оскільки саме істо- ричні знання складають основу соціальної пам’яті, лежать в основі культурних цінностей та традицій, формують основу для визначення національної ідентич- ності. За цих обставин процес викладання історії у освітніх закладах потребує надзвичайної уваги. Варто підкреслити, що на різних освітніх рівнях він має свою своєрідність та винятковість. Саме тому у статті розкрито специфіку та особливості предмету історії при викладанні його у вищій школі. Показано та проаналізовано відмінності методики навчання історії від методик навчання інших предметів (в першу чергу природничого циклу), що вивчаються у вищій школі. Розкрито специфіку методики навчання історії у вищій школі порівняно з загальноосвітньою. Досліджено та охарактеризовано особливості навчального процесу, що зумовлені цілями, організаційною та змістовою специфікою мето- дики навчання історії у вищій школі порівняно з загальноосвітньою. Доведено, що врахування специфіки та особливостей предмету історії є важливою умовою успішного викладання у вищій школі. Розкрито вплив політичної кон’юнктури на навчальний процес та його специфіку у вузівській та у шкільній історичній освіті. Метою статті є визначення, детальна характеристика та аналіз специфіки та особливостей методики викладання предмету історії у вищій школі. Теоретична важливість проведеного дослідження: у статті розкрито специфіку структури та функціонування історичних дисциплін порівняно з природничими та вказано на відмінності методики навчання історії від методик навчання інших предметів (в першу чергу природничого циклу). Практичне значення роботи полягає у тому, що матеріали наукової статі можуть бути ефективно використані у практиці викладання історичних дисциплін у вищій школі та при написанні здобувачами освіти кваліфікаційних робіт.