Біблійний вимір роману Джона Фаулза «Колекціонер»

Abstract

Стаття репрезентує спробу інтерпретації роману британського письменника Джона Фаулза «Колекціонер» з погляду біблійного коду. Зміст статті ставить під сумнів традиційне тлумачення цього роману як позбавленого біблійного виміру. Автор статті віднаходить імпліцитно присутні у творі біблійні компоненти та визначає їхню функціональність. Дослідження доводить, що саме компоненти біблійного коду виконують в романі змістотворчі та формотворчі функції. Особливу увагу автор статті звертає на функціонування в романі мотивів колекціонування і творчості та пов’язаних із ними образів колекціонера і митця. Автор доводить, що з огляду на біблійну семантику ці мотиви у романі характеризують бінарність людської сутності та відповідної ролі людини у світі. Розвідка демонструє, що структура роману підпорядковується цим мотивам і спростовує традиційну опозицію Клега і Міранди як героїв-антагоністів. На думку автора, вони постають образами-двійниками, які прагнуть до духовного ідеалу, проте вбачають його не в Богові, а у митці. Студентка художнього училища Міранда уособлює ідеал для Клега, художник Джордж Престон (Чарльз Вестон) є ідеалом для Міранди. Єдиним засобом досягнення духовної досконалості для обох героїв стає колекціонування, що в біблійному контексті увиразнює профановану сутність мистецтва – підміну духовної сутності матеріальними еквівалентами. Клег збирає колекцію метеликів, Міранда компонує свої картини з образів відомих художників. Клег захоплюється фотографією, Міранда копіює живопис попередників у відтворенні життя. Автор статті вважає, що інтертекстуальний план роману посилює думку письменника про примарність штучного «ідеалу», що його вбачають у мистецтві. Обидва герої опиняються в декораціях літературних кліше, які не виправдовують традиційних очікувань і позбавляють обох героїв духовних орієнтирів. Усупереч «шекспірівському сюжету» Фредерік не стає Фердинандом і саме Міранда перетворює його на Калібана. На відміну від історії Попелюшки нові черевички Міранди не роблять з неї принцесу і саме Клег стає винним у її смерті. На думку автора статті, дослідження біблійного виміру роману «Колекціонер» доводить спростування Джоном Фаулзом сакрального змісту мистецтва як такого. З огляду на бінарну сутність людини, що на ній наголошу Фаулз, мистецтво відповідає вічному прагненню людини піднестися духовно. Водночас воно продукує профанований образ світу і демонструє непереборність тілесної природи людини та її неминучу смертність. В такий спосіб біблійний код визначає структуру роману й увиразнює його ідейний зміст.