Натуралістичне зображення постатей євреїв у новелі Івана Франка "На дні" як віддзеркалення соціальної дійсності Галичини ХІХ століття

Abstract

У статті аналізуються особливості художнього зображення євреїв у новелі І. Франка "На дні", визначаються елементи натуралізму у відтворенні пер-сонажів і соціальної дійсності. Автор статті спирається на думку провід-них науковців щодо проблеми натуралізму в українській літературі, зокрема про дотримання Іваном Франком у своїй ранній творчості програмових вимог натуралізму. В основі дослідження – визначення типологічних характеристик зобра-ження євреїв у новелі І. Франка "На дні" відповідно до основоположних домi-нант натуралiзму, зокрема, точного, майже наукового відображення усіх явищ в житті, об’єктивності, поєднання у художньому зображенні природ-них і соціальних складових, фактографічності. У статті аналізується виявлення цих ознак у зображенні двох постатей євреїв: старого, чесного робітника з Борислава і молодого парубка – міського злодія. Визначено, що життєподібність виявляється в описі зовнішніх ознак, які характеризують матеріальний стан персонажів: виснажених рис обличчя старого єврея, який працював у Бориславі, та одягу хлопця-єврея, що свідчить про його злидні, а також у натуралістичному описі тюремної камери та її мешканців у цілому. Узагальнення і типізація виявляються у позбавленні персонажів індивідуальності – відсутність імен в обох євреїв, стирання національних ознак, зокрема мовних у хлопця-єврея, що викорис-тано для введення його в категорію "свій" в українському суспільстві Галичини. Фактографізм спостерігаємо в описі вирваних з потоку життя кадрів, "шматків": моментів сну героїв – з метою створення уявлення про їхнє важке життя; в описі жахливих картин, зокрема кривавої бійки в тюремній камері, що створені з метою змусити читача замислитись і змінити своє ставлення до соціальних проблем суспільства. У статті зроблено висновок, що за допомогою натуралістичного зобра-ження письменник відтворив у новелі тип більшості євреїв того часу, які змушені були виживати будь-яким способом і мали такі ж самі соціальні проблеми, як і більшість українців Галичини, що віддзеркалює намагання письменника змінити суспільство.