СУБ’ЄКТИВНЕ БЛАГОПОЛУЧЧЯ ЯК ЧИННИК СОЦІАЛЬНО ПСИХОЛОГІЧНОЇ АДАПТАЦІЇ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ

Abstract

Магістерська робота присвячена вивченню суб’єктивного благополуччя як важливого чинника соціально-психологічної адаптації військовослужбовців. У роботі розкриваються теоретичні аспекти суб’єктивного благополуччя, його компоненти та їх значення для процесів адаптації в умовах військової служби. У роботі визначено основні чинники, що сприяють підвищенню суб’єктивного благополуччя, зокрема соціальна підтримка, розвиток навичок саморегуляції та оптимізація умов служби. Методологічну основу дослідження складають сучасні психологічні підходи та емпіричні методи, які дозволяють оцінити рівень суб’єктивного благополуччя та його вплив на адаптаційні механізми. У результаті проведеного емпіричного дослідження встановлено, що високий рівень суб’єктивного благополуччя є важливим ресурсом для подолання стресу, збереження психічного здоров’я, позитивно впливає на адаптаційні процеси та ефективної інтеграції військовослужбовців у цивільне життя. Робота має теоретичне та практичне значення, оскільки її результати можуть бути використані для удосконалення програм психологічної підтримки у військових структурах, центрах реабілітації, а також для розробки тренінгів та інших заходів, спрямованих на підвищення адаптаційних можливостей особового складу.