ФОРМУВАННЯ КРАЇНОЗНАВЧОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ НА ЗАНЯТТЯХ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ЯК ІНОЗЕМНОЇ

Abstract

У статті досліджується проблема формування країнознавчої компетентності в практиці викладання української мови як іноземної. По-перше, зазначається відмінність понять "компетентність" та "компетен- ція". Визначено зміст та обсяг поняття "країнознавча компетентність". Наго- лошується, що країнознавчий компонент становить собою базу формування знань та навичок комунікативної поведінки, є складовою національної культури. По-друге, визначаються основні напрями викладання української мови як інозем- ної, які формують переважно країнознавчі знання та допомагають вибудову- вати стратегію поведінки в спілкуванні з носіями мови відповідно до особливо- стей їхньої культури. Крім того, викладач української мови як іноземної має використовувати типові ситуації, комунікативні завдання, мовленнєві та мовні засоби, що реалізуються носіями мови (наприклад, тексти для аудіювання та читання, які містять країнознавчу інформацію, художні тексти як інформацій- ний ресурс про мовленнєву і немовленнєву поведінку носіїв мови, їхній спосіб життя та традиції).