РОБОТА НАД ТЕКСТОМ У ПРОЦЕСІ РОЗВИТКУ ДІАЛОГІЧНОГО МОВЛЕННЯ УЧНІВ НА УРОКАХ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ

Abstract

У статті проаналізовано ефективність використання текстів у процесі вивчення діалогічного мовлення. На основі аналізу наукових праць лінгводидак- тів, вивчення досвіду вчених-словесників зроблено висновки, що робота з текстом розвиває вміння учнів використовувати теоретичні знання в прак- тичній площині, а також є передумовою для формування мовленнєвої діяльності учнів, сприяє здійсненню лінгвістичних досліджень на основі розвитку діало- гічного мовлення; зроблено висновок, що першим етапом формування навичок діалогічного мовлення є усунення труднощів, пов’язаних із розвитком фонетич- них, граматичних та лексичних навичок. Розкривається поняття компетент- ності в діалогічному мовленні та її структури. Визначено термін "діалогічне мовлення" – як процес мовленнєвої взаємодії двох або більше учасників спілкування, що відбувається межах мовленнєвого акту. Пропонуються склад- ники компетентності в діалогічному мовленні – знання, навички й уміння, які дають змогу реалізовувати усну мовленнєву комунікацію у діалогічній формі в життєво важливих для певного віку сферах і ситуаціях спілкування відповідно до комунікативного завдання. Аналізуються комунікативні, психологічні та мовні особливості діалогічного мовлення. Розглянуто особливості діалогічного мовлення учнів, комунікативні функції, вмотивованість, зверненість, ситуатив- ність, емоційна забарвленість та спонтанність. Сформульовані основні показники вести діалог: уміння починати діалог, швидке реагування на репліку співрозмовника; підтримання розмови; стимулювання співрозмовника до розмо- ви, виражаючи свою зацікавленість, продукування діалогів різних видів. На думку автора, продуктивне формування діалогічного мовлення на основі текстотвор- чих умінь має позитивно позначитись на результаті власної текстотворчої діяльності учнів на уроках української мови.