ОПАНУВАННЯ СПЕЦИФІКИ НАУКОВОЇ МОВИ ЯК ПЕРЕДУМОВА ПІДГОТОВКИ НАУКОВОГО ТЕКСТУ

Abstract

У статті охарактеризовані особливості наукової української мови як переду- мови підготовки досконалого наукового тексту, успішної презентації результа- тів наукового дослідження. Для забезпечення комунікативної досконалості мовлення (точності та логічності викладу і їхнього обов’язкового складника – мовної унормованості) кожний фахівець має доцільно послуговуватися мовними засобами різних рівнів. З цією метою аспіранти мають навчитися аналізувати наукові, науково-попу- лярні тексти на лексичному, лексико-семантичному, стилістичному і грама- тичному рівнях, редагувати, скорочувати (компресія) тексти, конструювати елементи висловлювання з урахуванням запропонованої мовленнєвої ситуації. Правильно підібраний текст допоможе сформувати уміння спочатку правильно складати вторинні наукові тексти (конспект, анотацію, реферат), а потім підготуватися до написання власного наукового тексту, наприклад, дисер- таційної роботи. Мовностилістична культура наукової праці значною мірою відображає загальну культуру її автора. Найхарактернішою ознакою писемної наукової мови є фор- мально-логічний спосіб викладу матеріалу. Фразеологія покликана, з одного боку, визначати логічні зв’язки між частинами висловлювань, з іншого боку, позначати певні поняття, будучи, по суті, тер- мінами. Писемна наукова мова має й суто стилістичні особливості. Об’єктивність викладу – основна її стилістична риса. Звідси наявність у тексті наукових праць вставних слів і словосполучень на позначення ступеня достовірності повідомлення. Стиль писемної наукової мови – це безособовий монолог. Тому виклад звичайно ведеться від третьої особи, бо увага зосереджена на змісті та логічній послідовності повідомлення, а не на суб’єкті. Форми відображення результатів наукових досліджень: форми викладу мате- ріалів дослідження та наукові видання (публікації, науковий журнал, науковий реферат, інформаційний реферат, монографія, дисертація); форми висвітлен- ня підсумків наукової роботи та відображення результатів НДР (тези, рефе- рат); усна передача інформації про наукові результати (колоквіум, симпозіум, конференція, дискусія).