Проблема "Я – Інший" в оповіданні В. Г. Короленка "Без мови"

Abstract

У статті розглядається проблема культурної опозиції "Я – Інший" в оповіданні В. Г. Короленка "Без мови". Мета дослідження – простежити протистояння різних культур, морально-етичних законів і пріоритетів між українськими емігрантами та мешканцями Америки. Досліджуються проблеми історичної пам’яті, етнічної та національної ідентичності українців. Простежується формування та руйнація міфу про нову країну як селянський рай та заміна його на біблійний – про Содом і Гоморру. Короленко розглядає два види адаптації іммігрантів в новій країні: коли люди-на швидко асимілює і не відчуває дискомфорту від іншомовного культурного середовища, та інший – коли це відбувається болісно і поступово, з усвідомленням втрати своєї етнічної ідентичності. Аналізуються оніричні елементи – жахливі сновидіння, які використовує письменник для доповнення картини "культурного шоку" (К. Оберг) від перебування в чужій країні. Оніричні елементи в творі Короленка виконують роль ретранслятора пам’яті, коли відбувається аналіз минулого, теперішнього і прогноз майбутніх подій. Визначається періодизація процесу адаптації героя в чужій країні. Перший період – "культурний шок", який виникає внаслідок втрати всіх звичних знаків і символів соціальної взаємодії. Другий – після низки конфліктів, що неодмінно виникають між героєм та представниками влади нової країни. І третій період, який відбувся під безпосереднім впливом Євгена Нілова, дворянського інтелігента та земляка героя. Поступово долаючи культу-роцентризм, опір устрою іншого, незрозумілого життя, герой приходить до усвідомлення необхідності спілкування та виявлення культурного плюралізму.