«Цілком надійна наукова сила…»: як Фрідріх Ернестович Відеман працював професором Історико-філологічного інституту князя Безбородька (1913–1915 рр.)

Abstract

Стаття присвячена одному з цікавих епізодів історії Ніжинської вищої школи початку ХХ століття. На основі уважного вивчення залучених архівних матеріалів, автор розглянув «спробу» знаного філолога та палеографа Ф.Е. Відемана влаштуватись на професорську посаду та зайняти кафедру грецької філології у Ніжинському історико-філологічному інституті князя Безбородька. Автор докладно вивчив та дослідив біогра­фію «претендента» на професорство. Відмітив його сильні сторони як науковця, проаналізував творчий доробок, обставини особистого життя та прийшов до висновку, що Ф. Відеман був цілком гідний зайняти ва­кантну посаду, разом з тим вивчення медичних документів претенден­та, дозволяють поставити йому діагноз повної непридатності для роботи з людьми, а особливо з молоддю. Помилки в роботі бюрократичної машини Російської імперії, допустили надзвичайно хвору людину до педагогічної роботи. Спроба швидко вирішити проблему, що виникла та зняти його з посади наштовхнулась на ті ж самі бюрократичні перепони та затяг­нулась в часі. Лише випадковість не дозволила «новому» профе­сору інсти­туту приступити до занять. Ф.Е. Відеман став однією з жертв патріо­тично налаштованої юрби та через свої антиросійські промови (що стали наслідком його збудженого емоційного стану) потрапив в арештан­тський дім. Таким чином Ф. Відеман спромігся стати екстра­орди­нарним профе­сором Ніжинського інституту, не бувши у самому Ніжині та не прочи­тав­ши жодної лекції.