Психолого-педагогічні особливості формування пізнавальних інтересів учнів молодшого шкільного віку

Abstract

Стаття присвячена розкриттю проблемі формування пізнавальних інтересів та інтелектуального розвитку у молодших школярів, проблемі співвідношення навчання і розумового розвитку. Автори пропонують підхід до формування у молодших школярів пізнавальних інтересів в процесі навчальної діяльності. У статті досліджуються проблеми розумового та інтелектуального зростання учнів, що зумовлюють розвиток розумової діяльності школярів та підвищують їх інтелектуальний рівень. Зазначено, що в молодших класах в учнів формуються основні інтелектуальні уміння, необхідні для успішного оволодіння курсом середньої школи, розвиваються пізнавальні сили і здібності дітей, зміцнюються їхні уміння і навички самостійно засвоювати й осмислювати навчальний мате ріал. Найважливішою умовою виховання цих якостей є підвищення пізнавальної активності дітей, розвиток пізнавальних інтересів та інтелектуальний розви ток молодшого школяра. На основі аналізу психолого-педагогічної літератури, визначено, що інтелекту альний розвиток дитини в більшості залежить від того, в якому віці починають з нею займатись і наскільки інтенсивною буде її розумова робота. Підкреслено, що розумовий розвиток включає в себе ряд психічних процесів, таких як розвиток спостережливості та сприйняття, пам’яті, мислення, уяви, уваги і кожен з цих процесів пов’язаний з іншими. Наголошено, що до початку молодшого шкільного віку сприйняття і пам’ять уже пройшли досить довгий шлях розвитку. Завдяки переходу мислення на новий, вищий щабель, відбувається перебудова всіх інших психічних процесів: пам’ять стає смисловою, а сприйняття осмисленим. Перехід мислення на новий щабель і пов’язана з цим перебудова всіх інших пізнавальних процесів складають основний зміст розумового розвитку в молодшому шкільному віці. Зауважено, що навчання та виховання ґрунтується на активній позиції школярів, їхній пізнавальній самостійності. Актуальним сьогодні є впровадження в навчаль ний процес таких засобів активізації, як системи пізнавальних, інтелектуальних і творчих завдань, різні прийоми співробітництва і навчального діалогу, групової та індивідуальної роботи, що сприяють зміцненню інтересів дітей.