«Я осуждаю себя на странствие…»: жизнь Н. В. Гоголя в трёхмерном пространстве

Abstract

У статті під незвичайним кутом зору розглядаються європейські мандрування М. В. Гоголя. Першою транзитною зупинкою на його шляху з рідного дому у великий світ був Петербург. Там він сповна пізнав, почім фунт лиха. Але природна цілеспрямованість, помножена на талант і силу характеру, зробила свою переможну справу: він не тільки утвердив-ся в столиці, а й став відомою, визнаною особистістю в письменницьких колах Росії. У дослідженні наголошується, що в Петербурзі молодий Гоголь фактич-но сам запрограмував себе на мандрування. Тут він назавжди розпрощав-ся зі своїм подвійним прізвищем Гоголь-Яновський. Коротка, як змах крила, частина прізвища, яку письменник трактував як «перелітний птах», стала його візитівкою. Змінене прізвище визначило всю його подальшу долю як «еру мандрування». З усіх можливих доріг М. В. Гоголь вибрав найскладнішу. Це був шлях до самого себе. Символ дороги набув у його житті гіпертрофоване значення. Аналіз художньої та епістолярної спадщини письменника, документів і мемуарів дали можливість автору висунути гіпотезу про три взаємо-пов’язані між собою дороги, умовно позначені як дорога вдалечінь, дорога вглиб і дорога вгору. Поєднуючись, вони визначили шлях письменника в світі живих і «мертвих» душ.