Корекція традиційних гендерних ролей: моделі «маскулінне-фемінне» в малій прозі В. Винниченка

Abstract

Стаття присвячена дослідженню проблеми трансформації гендерних ролей у малій прозі В. Винниченка. Такий підхід дає змогу абстрагуватися від нав’язаних патріархальним суспільством гендерних стереотипів. Він спрямований на визначення особливостей фемінно-маскулінного сприй- няття життєвих явищ автором та їхнє відтворення в літературному тексті. Водночас це одна з характерних особливостей модерністичного мислення письменника. Під час аналізу твору крізь призму гендерного під- ходу беремо до уваги такі кодифікати, як гендерні ролі та гендерні сте- реотипи, маскулінність-фемінність, тілесність, гендерна проблематика. Взаємини між статями, проблема моралі, шлюбу, народження дітей, проблема гендерної дискримінації – все це є об’єктом зацікавлення В. Вин- ниченка. У малій прозі він зображує процес відродження волі пригнобленої жінки. Цю проблему виявлено в усіх текстах, які є об’єктом нашого дослідження. У статті виокремлено такі жіночі типажі у творах малої прози Винниченка: тип амбівалентної жінки, жінки-наставниці, вільної жінки, жінки-хижачки, жінки-подарунка. В аналізованих творах виявлено такі гендерні проблеми: проблема фізичного насильства над жінкою (повість «Краса і сила»), проблема психологічного насильства над чоловіком (оповідання «Заручини»), проблема жінки-рево- люціонерки, яка не може виразити свої почуття, не може виявити своє жіноче начало (оповідання «Роботи»), проблема сімейної реалізації чолові- ка (оповідання «Заручини»), проблема материнства й батьківства (опо- відання «Таємна пригода»), проблема неповної сім’ї (оповідання «Таємна пригода»), проблема гендерної стереотипізації (оповідання «Контрас- ти»), проблема перетворення жінки на товар для споживання чоловіком (оповідання «Олаф Стефензон»), проблема гендерної дискримінації. Проаналізувавши твори В. Винниченка, ми можемо стверджувати, що для письменника гендерна проблематика була актуальною. У текстах письменника присутня репрезентація феміністського, тобто протест проти домінуючих, патріархальних культурних цінностей. Цей бунт виражає «нова» жінка, образ якої так вдало моделює В. Винниченко.