«МОЗКОВИЙ ШТУРМ» НА УРОКАХ ЛІТЕРАТУРИ

Abstract

«Мозковий штурм» – один із інноваційних інтерактивних методів, який широко представлений у сучасній літературній дидактиці (на рівні планів-конспектів учителів), проте не знайшов свого теоретико-філологічного обґрунтування. Автор статті намагається адаптувати його особливості до специфіки саме літературного навчання, окреслити теоретичні закономірності застосування в умовах вивчення словесності. Використовуючи загальну характеристику «мозкового штурму», він встановлює точки дотику з літературознавчими тео- ріями, які підкреслюють поліфонічність художнього матеріалу, невичерпність значень, закодованих у словесну тканину літературного твору. На думку авто- ра, використання методу важливе й з огляду на особливості інтерпретаційної діяльності школярів, яка часто тяжіє до продукування значної кількості пояснень та ідей, які виникають у процесі обговорення художніх джерел на уроках літератури. При цьому в статті проаналізовано способи використання «мозко- вого штурму» вчителями-практиками, виділено недоліки, які при цьому зустрічаються. Проте основне значення наукового матеріалу полягає в тому, що в ньому вперше окреслено можливі варіанти застосування методу «мозкового штурму», виходячи з безпосередніх потреб, які виникають у процесі опрацювання учнями літературних джерел. Сюди віднесено пояснення учнями змісту та функціо- нальної ролі окремих художніх елементів, установлення зав’язків між художніми елементами чи специфікою художнього мислення різних письменників, класифіка- ція формальних сторін літературного матеріалу, цілісна оцінка феномену письменника чи групи митців, пошук варіантів вирішення змальованої в худож- ньому творі проблеми, створення учнями колективного творчого продукту. В усіх названих випадках, на думку автора статті, метод «мозкового штурму» може виконати свою продуктивну роль, дозволивши виявити змістову та формальну багатогранність літературного матеріалу, а кожному учневі – власне розуміння прочитаного.