ВЕРБАЛІЗАЦІЯ КОНЦЕПТУ СТРАХ У НІМЕЦЬКОМОВНОМУ МАС–МЕДІЙНОМУ ДИСКУРСІ ХХ–ХХІ СТ.

Abstract

Кваліфікаційна робота присвячена дослідженню концепту СТРАХ (Angst) у німецькомовному мас–медійному дискурсі ХХ–ХХІ століть. Слід зазначити, що концепт СТРАХ розглядається не лише як емоційна реакція, а як мовно–культурний код, через який суспільство осмислює власну вразливість, небезпеку й межі стабільності. Мас–медіа, виступаючи головними комунікативними «режисерами реальності», створюють і підтримують певні емоційні сценарії, у яких СТРАХ стає водночас сигналом, маніпуляцією, мобілізацією та способом солідаризації. У роботі проаналізовано близько сотні німецьких, австрійських та швейцарських медійних джерел (1900–2025 рр.). Простежено функціонування численних вербалізаторів концепту СТРАХ, зокрема: Angst (страх), Furcht (жах), Sorge (тривога), Panik (паніка), Schrecken (переляк), Schreck (страх, переляк), Entsetzen (жахіття), Grauen (відраза, моторошність), Horror (жах), Besorgnis (занепокоєння), Befürchtung (побоювання), Unruhe (неспокій), Unbehagen (дискомфорт, тривога), Beklemmung (пригніченість), Beklommenheit (тривожність), Ängstlichkeit (боязкість), Bangigkeit / Bangen (тривожне очікування), Schauder (тремтіння), Grusel (моторошність), Bammel (страх, острах), Muffensausen (панічний страх), Schiss (переляк), Psychose (психоз). Визначено п’ять функційних ролей страху у дискурсі німецькомовних ЗМІ – алертну (сигнальну), маніпулятивну, мобілізаційну, емпатійну та метарефлексивну. Розкрито ключові метафоричні моделі (Flut / повінь, Welle / хвиля, Lawine / лавина, Dammbruch / прорив дамби, руйнування греблі, прорив), через які в медійному просторі створюється відчуття загрози, наростання небезпеки або втрати контролю. У роботі поєднано когнітивно–семантичний, дискурсивний, метафорологічний і лінгвокультурологічний підходи. Наукова новизна полягає у системному аналізі лексико–стилістичних, фразеологічних і неологічних засобів вираження страху, а також у створенні функційної типології вербалізаторів цього концепту в діахронії. Практичне значення полягає у можливості використання результатів у курсах когнітивної лінгвістики, теорії дискурсу, медіалінгвістики, перекладознавства й міжкультурної комунікації.